Рішення № 19219493, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/27831.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду

«Липкижитлосервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1100/5-ЛЖС від 29.12.2010р.);

31.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(надалі відповідач) 2324050, 36 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 239181, 61 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 65444, 13 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати боргу в сумі 693062, 89 грн., яка здійснена відповідачем протягом липня вересня 2011р., позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1630987, 47 грн. основного боргу, 239181, 61 грн. інфляційної складової, 65444, 13 грн. 3% річних.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 520003 від 01.02.2004р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка на 01.07.2011р. становила 2324050, 36 грн. та була ним частково сплачена, у звязку з чим, враховуючи допущене прострочення, з урахуванням вимог Цивільного кодексу, позивач просить вирішити спір про стягнення боргу, 3% річних, інфляційних збитків в судовому порядку.

Відповідачем відзиву на позов не надано, документів які б свідчили про відсутність заборгованості щодо якої зазначено в позовній заяві, на вимоги суду не представлено.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства «Головний обчислювальний центр»Київської міської адміністрації судом відхилено, через відсутність підстав вважати, що вирішення спору про стягнення заборгованості з КП по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»по договору укладеному з ПАТ «Київенерго»може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2004р. між АЕК «Київенерго»та КП «УЖГ Печерськжитло», правонаступником якого є відповідач укладено договір № 520003 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобовязаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 6660940, 14 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 1630987, 47 грн.. Зазначена заборгованість виникла за період з 01.10.2009р. по 01.07.2011р. з урахуванням проведеної оплати в сумі 5029952, 67 грн., в тому числі по сумі 693062, 89 грн. з яких 352389, 80 грн. - сплата проведена після звернення позивача з позовом до суду та 340673, 09 грн. - погашення заборгованості до звернення позивача з позовом до суду у відношенні боргу вказаного в позовній заяві (2324050, 36 грн.).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1630987, 47 грн., що виник в періоді з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 239181, 61 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 65444, 13 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 520003 від 01.02.2004р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 23380, 03 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати повязані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 352389, 80 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні - вересні 2011).

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки суму боргу в розмірі 340673, 09 грн. відповідачем було погашено до подання позовної заяви до суду (позов подано 02.08.2011р.), що підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Маряненка 7, ідент. код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 1630987, 47 грн. (один мільйон шістсот тридцять тисяч девятсот вісімдесят сім гривень 47 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Маряненка 7, ідент. код 05756837) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 239181, 61 грн. (двісті тридцять девять тисяч сто вісімдесят одну гривню 61 копійку) інфляційних збитків, 65444, 13 грн. (шістдесят пять тисяч чотириста сорок чотири гривні 13 копійки) 3% річних, 23380, 03 грн. (двадцять три тисячі триста вісімдесят гривень 03 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.11.2011