Рішення № 19219431, 02.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/31402.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА",

м. Київ

доПриватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС",

м. Київ

провідшкодування шкоди 18 012,78 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 18 012,78 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 16.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/314 та призначено розгляд справи на 05.10.2011р.

В судовому засіданні 05.10.2011р. представник відповідача надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_2. та ОСОБА_3

Суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, представник відповідача надав письмовий відзив, в якому повністю заперечував проти позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для стягнення грошових коштів в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.10.2011р.

06.10.2011р. було направлено судовий запит до Святошинського районного суду міста Києва.

Станом на 02.11.2011р. відповідь на судовий запит не надійшла.

В судовому засіданні 20.10.2011р. було оголошено перерву до 26.10.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 26.10.2011р. було оголошено перерву до 02.11.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник позивача надав письмові пояснення на відзив на позовну заяву, в яких надав заперечення проти доводів відповідача.

В судовому засіданні 02.11.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2010р. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №03/4002/0000043. відповідно до умов якого позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Хонда Аккорд», державний номер НОМЕР_1.

21.05.2011р. по проспекту Палладіна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Сеат», державний номер НОМЕР_2, що належить водію ОСОБА_5, під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Хонда Аккорд», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_4.

Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2011 року (суддя Величко Т.О.), 21.05.2011р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Сеат», державний номер НОМЕР_2, не врахувала дорожньої обстановки та не дотрималась безпечної дистанції до автомобіля «Хонда Аккорд», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого сталося їх зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

ОСОБА_2. порушила п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим її було визнано винною у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, яка була завдана ОСОБА_4, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ТОВ «Декра-експерт».

Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 235/КВ2 від 29.05.2011р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хонда»склала - 20 512,78 грн.

24.05.2011р. страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до вищезазначеного Звіту № 235/КВ2, позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 18 012,78 грн. (за вирахуванням франшизи 2500 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 020696 від 22.06.2011р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. за страхова відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/7824429. Вказаним полісом було застраховано транспортний засіб «Сеат», державний номер НОМЕР_2, який був учасником ДТП. Відповідно до полісу встановлено ліміт відповідальності по майну 50000 грн., а франшиза 0 грн.

Поліс № ВЕ/7824429 є полісом першого типу, таким чином, його дія поширюється на всіх осіб, які керували транспортним засобом на законних підставах.

Власником автомобіля «Сеат», державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_5, що підтверджується довідкою ВДАІ, копія якої долучена до матеріалів справи.

Позивачем надано суду копію довіреності від 28.04.2010р., якою власник вищевказаного транспортного засобу надав ОСОБА_2. право на керування транспортним засобом.

Таким чином, особа винна у вчиненні ДТП є особою, яка на законних підставах керувала застрахованим транспортним засобом.

14.07.2011р. позивачем було подано до відповідача регресну вимогу № 4267 з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки. Про надіслання та вручення вимоги позивач підтверджує вхідною відміткою № 005479 канцелярії відповідача.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються належними доказами ,якими посвідчуються наведені факти .

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 65 Код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 18 012 (вісімнадцять тисяч дванадцять) грн. 78 коп., державне мито у розмірі - 180 (сто вісімдесят) грн. 12 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 04 листопада 2011 року.