Рішення № 19219320, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/15326.10.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" доВідкритого акціонерного товариства "Київспецтранс"

3-тя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідачаОСОБА_1

простягнення 7345,27 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_2 - представник (дов. № 544-11 від 10.12.2010р.)

від відповідачане зявився

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до Страхового свідоцтва № 206.0160215-118 від 18.08.2009 р. в розмірі 7 345,27 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за Страховим свідоцтвом № 206.0160215-118 від 18.08.2009 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника транспортного засобу самоскид "МАЗ", державний номер НОМЕР_1 ТОВ "Уні Кредит Лізинг", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автонавантажувач, державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_1, визнаний винним у її скоєні, належить ВАТ "Київспецтранс", позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 7 345,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/153, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 28.09.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 Також, у даному клопотанні міститься прохання позивача витребувати у ОСОБА_1 наступні документи: технічний паспорт на навантажувач фронтальний державний номер НОМЕР_2, докази перебування ОСОБА_1 під час ДТП у трудових відносинах з ВАТ "Київпастранс" та подорожній лист від 28.09.2009 р.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2009 р. по справі № 3-10825/09 дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який порушив пункт 12.1 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Оскільки, рішення може вплинути на права або обовязки ОСОБА_1, суд, враховуючи наведене, ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та залучити до участі у часті у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та витребувати додаткові докази.

Також, в судовому засіданні 27.09.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про направлення запиту до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про надання відомостей щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ВАТ "Київспецтранс" на дату ДТП. Клопотання задоволено.

Крім того, представником позивача подано суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 28.09.11р. залучено до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, продовжено строк вирішення спору по справі № 59/153 на п'ятнадцять днів та у звязку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, відкладено розгляд справи на 26.10.11р.

21.10.11р. відділом діловодства господарського суду одержано лист від Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва за № 8796/07 від 18.10.11р. В даному листі Управління Пенсійного фонду, на виконання вимог ухвали суду від 28.09.11р., надає інформацію щодо перебування ОСОБА_1 в 2009р. у трудових відносинах з ТОВ "Київспецтранс".

В судове засідання 26.10.2011 р. представники відповідача та третьої особи, не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 26.10.2011р. до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" та Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" було укладено Страхове свідоцтво № 206.0160215-118 (надалі - договір страхування), за яким був застрахований транспортний засіб самоскид МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Згідно довідки ДАІ, 28.09.2009 року в м. Києві на вул. Червонопрапорній, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу МАЗ, яким керував ОСОБА_4, та автонавантажувача, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ "Київспецтранс", під керуванням ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2009р.

23.10.2009р. до ТДВ "Альянс Україна" звернувся представник страхувальника із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Згідно звіту експерта № 485 від 30.09.2009 року, проведеного ЗАТ «Експерт-Сервіс»(надалі - Звіт), вартість відновлювального ремонту у зв'язку з пошкодженням автомобіля МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка відбулася 29.09.2009 року складає 11 195,27 грн.

06.11.2009р. ТДВ "Альянс Україна" на підставі Страхового акту № 206-8882-0 від 02.11.2009р. враховуючи звіт експерта № 485 від 30.09.2009 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7345,27 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 12674 від 06.11.2009р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7345,27 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2009р. у адміністративній справі №3-10825/09, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

ОСОБА_1, на час скоєння ДТП був працівником відповідача, що підтверджується даними, що надані Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва у листі за № 8796/07 від 18.10.11р.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до статті 1192 Цивільного Кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шкода, завдана майну страхувальника позивача (автомобіль "МАЗ", державний номер НОМЕР_1) має відшкодовуватися в повному обсязі відповідачем. А у відповідності до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке ТОВ "УніКредит Лізинг" мало до відповідача, як власника транспортного засобу автонавантажувача, державний номер НОМЕР_2.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, були доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київспецтранс" (04208, м. Київ, проспект Правди, 85, код ЄДРПОУ 02772037) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32253696) страхове відшкодування в розмірі 7345 (сім тисяч триста сорок пять) грн. 27 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення : 02.11.11р.