Рішення № 19218931, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/21504.07.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Простягнення 3 090,85 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1. (дов. від 11.04.2011 р.); Від відповідачаНе з'явився; У судовому засіданні 04 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі відповідач) збитків в сумі 3 090,85 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.07.2011р.

У судовому засіданні 04.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №12985 від 10.05.2011р.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про причини незявлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, 04.07.2011р., відповідач через канцелярію господарського суду м. Києва, подав відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову в частині стягнення 300,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

12.10.2009р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" та гр. Апостол Аліною Юріївною (надалі - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №07/160, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Хюндай І10”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

12.10.2010р. в м. Полтаві на вул. Харківське Шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2010р. гр. ОСОБА_2. (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість майнових збитків, завданих власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 5 468,02 грн., що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку від 29.10.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 13.10.2010р. та страхового акту №466/10-500/10 від 02.11.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 2 790,85 грн., що підтверджується платіжним касовим ордером №850 від 05.11.2010р. (копія в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 3 090,85 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в сумі 3 090,85 грн. до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_2. встановлена постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2010р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_2. на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3.

Поліс № НОМЕР_3 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35500, 00 грн., франшиза 0 грн.

Відповідно до полісу НОМЕР_3 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_2., забезпеченим транспортним засобом - автомобіль «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_2. автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Позивач документально підтвердив виплату потерпілому страхового відшкодування та в сумі 2 790,85 грн. та оплату вартості автотоварознавчої експертизи в сумі 300,00 грн. (платіжне дорученням №3423 від 02.11.2010р. в матеріалах справи). Тобто загальна сума збитків, яких зазнав позивач внаслідок ДТП становить 3090,85 грн.

Суд не вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо стягнення з нього 300,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи з огляду на наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Предметом позову є стягнення з відповідача саме збитків, завданих позивачу внаслідок дій страхувальника ВАТ “Оранта" - гр. ОСОБА_3 з вини якого сталося ДТП.

При визначенні розміру шкоди спричиненої автотранспортному засобу потерпілої особи та підготовки документів для виплати страхового відшкодування одержання висновку з визначення вартості матеріального збитку є обовязковим, а відтак вказані витрати також є наслідком ДТП та мають бути віднесені до суми яка підлягає відшкодуванню на відновлення порушеного права.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу та вартість автотоварознавчої експертизи, з урахуванням виключення суми франшизи, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 3 090,85 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія ”Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, б.75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36011, м. Потава, вул. Шевченка, 3; код ЄДРПОУ 22523595) 3 090 (три тисячі девяносто) грн. 85 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.