Рішення № 19218793, 27.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/26527.10.11 За позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа"

про стягнення 38001,20 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від прокуратури: Пилипенко Т.А. посвідчення № 64 від 18.03.2011р.

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 37 від 26.08.2011р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38001, 20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо своєчасності сплати орендних платежів згідно Договору оренди № 4947 від 29.01.2011р.

З цих підстав, заступник прокурора просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 35024,89 грн. основного боргу, 1254,83 грн. пені, 670,73 грн. інфляційних збитків, 1050,75 грн. штрафу.

Ухвалою від 19.09.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.10.2011 року.

10.10.2011 року представники відповідача в судове засідання не зявилися, не виконали вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 27.10.2011.

В судове засідання 27.10.2011 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 12.10.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 19.09.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

24 та 26 жовтня 2011 року заступником прокурора було подано через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до положень якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 74462, 63 грн. основного боргу, 3104, 59 грн. пені, 878,98 грн. інфляційних збитків, 2233,88 грн. штрафу.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 4947 нерухомого майна (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в оренду (строкове платне користування) державне нерухоме майно загальною площею 61,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, літера А (далі-майно), балансова вартість якого становить 938400,00 грн.

Пунктом 10.1 Договору встановлений строк дії Договору від дати підписання договору до 29.12.2012р.

Відповідно до п. 2.1 Договору майно передається на підставі акту прийому-передачі.

Згідно п. 2.2 Договору власником майна є держава.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить 11882,59 грн. за місяць без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перераховуються до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Прокурор вказує, що орендар, в порушення Договору, не вносив орендні платежі своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать пояснення представників сторін та подані сторонами документи.

13.03.2011р., 14.07.2011р. та 05.07.2011р. позивач звертався з листами до відповідача, в яких повідомляв про наявну заборгованість по орендним платежам та ставив вимогу про її оплату.

Однак, згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованість станом на жовтень 2011 року становить 74462,63 грн. орендної плати.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

У свою чергу ч.1 ст.173 Господарського кодексу України зазначає, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 74462,63 грн. орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати, а тому позивач, на підставі п. 3.6 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3104,59 грн. та 2233,88 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 3.7 та 3.8. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф в розмірі 3% від суми заборгованості, у разі якщо заборгованість по орендній платі є не меншою ніж за три місяці..

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 2233,88 грн. та пеня у розмірі 3104,59 грн.

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 878, 98 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання щодо сплати орендної плати, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 878, 98 грн. інфляційних збитків,розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" (03085, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 1, код ЄДРПОУ: 16286412) на користь Державного бюджету 74462 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 63 коп. основного боргу, 3104 (три тисячі сто чотири) грн. 59 коп. пені, 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 88 коп. штрафу, 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 98 коп. інфляційних збитків, 806 (вісімсот шість) грн. 80 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко