Рішення № 19218445, 02.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/30902.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість»

про стягнення 38078, 94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов. №113 від 07.07.32011р.

від відповідача: ОСОБА_2 по дов. №б/н від 04.10.2011р.

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість» 38078, 94 грн. відповідно до договору оренди № 315/09 від 01.01.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

В судових засіданнях 12.09.2011р., 26.10.2011р., 31.10.2011р. оголошувались перерви відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.11.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до акту взаємозаліку між сторонами від 30.01.2010р. проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме орендної плати за січень 2010р. в сумі 3444грн.

Крім того, відповідач направив на адресу позивача лист від 28.10.2011р. про припинення зобовязань сторін по договору оренди №315/09 від 31.12.2009р. зарахуванням зустрічних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

01.01.2010 р. між Закритим акціонерним товариством АК «ДАРтелоцентраль», перейменованим на Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ» (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Якість»(далі орендар) укладено договір оренди № 315/09, за умовами якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти в тимчасове користування приміщення за адресою: м. Київ, пров. Червоногвардійський, 2, загальною площею 49, 2 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору термін оренди складає 363 календарні дні з моменту прийняття приміщення, що орендується. Сторони домовилися, що цей Договір припиняється до закінчення вищезазначеного строку, а саме через 30 днів з моменту прийняття приміщення Орендарем у випадку неодержання Орендарем дозволу органів державного пожежного нагляду на оренду приміщення зазначеного у п. 1.1 Договору, крім випадків, коли ведення господарської діяльності Орендаря можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 4.1. договору передача приміщень в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в цьому Договорі, згідно з ринковою вартістю оренди, стану ремонту приміщень, а також з урахуванням Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного хмайна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 19.01. 2000 № 75, і становить за перший місяць оренди за листопад 2009 року:

-оренда приміщень: 11,38 грн. х 49,2 кв. м = 559,90 грн. з ПДВ;

- комунальні послуги: споживання електроенергії (1 квт х 8 год. х 23 дня = 184 кВ/год. х 0,72грн. = 132ДБ грн. з ПДВ); холодне водопостачання (3 чол. х 40л. х 24дня = 2,9 куб.м х 3,22 грн = 9,34 грн. з ПДВ); теплопостачання (128,5 х 0,0000165 х 24год. х 30 дн. = 1,53 Гкал. х 388 грн. = 593,64 грн. з ПДВ); каналізація (2,9 куб.м х 2,57 грн. = 7Д6 грн. з ПДВ); охорона (49,2кв.м х 43,52 грн. = 2 141,18 з ПДВ).

Орендна плата за місяць на момент укладення цього Договору становить 3 444 грн. з ПДВ.

Сторони домовилися, що вищезазначена орендна плата підлягає (індексації) щомісячному коригуванню на індекс інфляції.

Пунктом 4.2. договору сторони домовились, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 4.4. договору орендна плата, комунальні та інші послуги сплачуються на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного наступного місяця.

Згідно з п. 11.7. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до моменту припинення виконання всіх зобовязань сторін за цим договором.

01.01.2010 р. орендодавець передав, згідно з умовами договору, а орендар прийняв у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення: загальною площею 49, 2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Червоногвардійська, що підтверджується актом приймання-передачі обєкта оренди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав умови договору оренди № 315/09 від 01.01.2010 р. щодо сплати орендних платежів, у звязку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 38078, 94 грн. за період з січня 2010 по грудень 2010 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до договору оренди № 315/09 від 01.01.2010 р. в розмірі 38078, 94 грн. за період з січня 2010 по грудень 2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного виріш ення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди №315/09 від 01.01.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

При розгляді справи судом встановлено, що 30.01.2010р. між сторонами був підписаний акт взаємозаліку, відповідно до якого сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних вимог за січень 2010р. на загальну суму 3444 грн. 00 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів відповідно договору оренди № 315/09 від 01.01.2010 р. в розмірі 38078, 94 грн. за період з січня 2010 до грудня 2010 р. підлягають задоволенню частково в сумі 34634,94 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Заперечення відповідача в частині того, що між сторонами припиненні зобовязання сторін по договору оренди №315/09 від 31.12.2009р. зарахуванням зустрічних вимог, відповідно до листа відповідача від 28.10.2011р. судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також, вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги.

Зарахування, як вбачається з даної статті, здійснюється за наявності наступних умов:

- вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань, між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого. Те саме має бути із боржником;

- вимоги мають бути однорідні, тобто в обох зобовязання повинні бути речі одного роду. Частіше зарахуванням припиняються зустрічні грошові вимоги;

- необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна предявляти до зарахуванням вимоги за таким, зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що у позивача перед відповідачем виник обовязок по оплаті реалізованої продукції на суму 76080 грн. (договір, докази реалізації продукції).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість»(02225, м. Київ, вул. Каштанова, 5, кв. 198, код 33632564), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код 21661022) заборгованість в розмірі 38 078 (тридцять вісім тисяч сімдесят вісім) грн. 94 коп., 346 (триста сорок шість) грн. 35 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять шість) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений:

03.11.2011 р.