Рішення № 19218405, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/15505.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

до 1) Державного територіально галузевого обєднання «Південно Західна

залізниця»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна

фабрика «Центральна»

про стягнення 2619,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача: не зявились;

Від відповідача-1: ОСОБА_1 предст. за довір.;

Від відповідача-2; не зявились.

Рішення прийняте 05.10.2011, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 03.10.2011 по 05.10.2011. перервою, на підставі ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 05.10.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально галузевого обєднання «Південно Західна залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»про стягнення 2619,00 грн. вартості недостачі товару, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 №42/155 (суддя Паламар П.І.), на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, було залишено позов без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 №42/155 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі №42/155 скасовано. Матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Відповідно до автоматизованого розподілу, справа №42/155 передана для розгляду по суті судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 справа №42/155 прийнята до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 07.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 19.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.10.2011р.

27.09.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні 03.10.2011 представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2011 №42/155.

В судовому засіданні 03.10.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 05.10.2011.

В судовому засіданні 05.10.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року по залізничній накладній №52614213 напіввагон №66172586 на адресу Рахнянського паливного складу Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(надалі позивач) було відвантажено Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» (надалі відповідач -2) 69 тон вугілля антрацит марки АС.

Постачання вказаного вище вугілля здійснювалось на підставі Договору поставки №14/05-2010 від 14.05.2010, постачальник є ТзОВ «ГЗФ «Центральна».

Відповідно до пп. 5.1., 5.1.1. Договору поставки №14/05-2010 від 14.05.2010 та на підставі рахунку №418 від 25.10.2010р. позивач в порядку календарної черговості платіжним дорученням №8069 від 25.10.2010 на суму 200000,00 грн., перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на суму 200000,00 грн. за поставку вугілля.

З прибуттям вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на основі акта загальної форми станції Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці №4332/Г від 28.10.2010 виявлено поглиблення, вагон відчеплено на вагову перевірку на 150 тонних залізничних вагах та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 87800 кг, тара з бруса 22400 кг, нетто 65400 кг, по документах значиться: брутто 91400 кг, тара з бруса 22400 кг, нетто 69000 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3600 кг. При перевірці виявлено завантаження рівномірне нижче бортів на 100 мм. По документах значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення: ліворуч за рухом потягу над 3-5 люками довжиною 4500 мм., шириною на всю ширину вагона, глибиною 1200 мм. Просипання вантажу відсутнє. Наявні старі залишки просипання вантажу. На поверхні вантажу містяться маркування вапном. В місцях поглиблення маркування відсутнє Коток не застосовувався. Праворуч за рухом потяга наявний зазор між кришкою 4-го люка і поперечною балкою вагона довжиною 650 мм., шириною 40 мм. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні міститься міг. При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА №034372/372/6 від 28.10.2010.

Із зазначених у залізничній накладній №52614213 графа /1,4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4). Наявність поглиблення та відсутність захисного маркування в місцях поглиблення може свідчити про виїмку вугілля при транспортуванні, однак не виключає можливість недовантаження вантажу вантажовідправником. У змісті комерційного акту №АА №034372/372/6 від 28.10.2010 не вказано та залізницею не надано про причину утворення даних поглиблень та відсутності в місцях поглиблення захисного маркування.

З огляду на вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача -2 та Державного територіально галузевого обєднання «Південно Західна залізниця»(відповідач -1) вартість недостачі вугілля в розмірі 2619,00 грн. пропорційно ступеня вини відповідачів.

Відповідач -1 проти позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позов від 19.09.2011р. №Мюр-0121).

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечував, та просив суд звільнити останнього від відповідальності (відзив на позов від 31.09.2011р. №б/н).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1 ст. 307 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем-2 було відвантажено вугілля сорту АС у піввагоні №66172586, вагою: брутто 91400 т., тара 22400т., нетто 69000т., що підтверджується накладною №52614213.

На зворотній частині вищевказаної накладної вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт Г.1, п4.1, 4.3, 8 Прил. 14к СМГ Технічних умов правильно. Груз змірзаючий, маркований вапном. Профілактика здійснена шляхом промаслення бортів та підлоги.

При прийнятті вищевказаного вантажу з боку відповідача-1 не було висловлено ніяких зауважень та претензій відносно технічного стану піввагону або наявності інших недоліків.

Відповідно до п. 3 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу

Здійснення відповідачем -2 маркування відповідно до п. 3 вищевказаних Правил підтверджується наявною відміткою в накладній №52614213.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Прийняття відповідачем-1 вказаної в накладній №52614213 кількості вантажу підтверджується відбитком штемпеля, розташованого в графі «приймання вантажу до перевезення».

Відтак отримавши вантаж до перевезення, та не заявивши жодних претензій відповідачу-2 відносно технічних несправностей піввагону або інших наявних недоліків, саме відповідач-1 взяв на себе відповідальність за збереження даного вантажу до моменту перевезення останнього вантажоотримувачу.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно матеріалів справи та посилань відповідача-1 при слідуванні вагона №66172586 за призначенням, останній було затримано на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, що підтверджується актом загальної форми №4332/Г від 28.10.2010 для комісійної перевірки та переважування.

Під час переважування було виявлено нестачу вантажу вугілля проти документу на 3600кг., про що було складено Комерційний Акт №АА 034372/372/6 від 28.10.2010р.

В зазначених актах було вказано, що виявлено наступну вагу вантажу: брутто 87800 кг, тара з бруса 22400 кг, нетто 65400 кг, по документах значиться: брутто 91400 кг, тара з бруса 22400 кг, нетто 69000 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 3600 кг. При перевірці виявилось завантаження рівномірне нижче бортів на 100 мм. По документам значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення: ліворуч за рухом потяга над 3-5 люками довжиною 4500 мм., шириною на всю ширину вагона, глибиною 1200 мм. Просипання вантажу відсутнє. Наявні старі залишки просипання вантажу. На поверхні вантажу містяться маркування вапном. В місцях поглиблення маркування відсутнє Коток не застосовувався. Праворуч за рухом потяга наявний зазор між кришкою 4-го люка і поперечною балкою вагона довжиною 650 мм., шириною 40 мм. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючій вантаж у вагоні міститься міг.Відповідач -1 посилається на те, що відповідачем -2 не були застосовані заходи по збереженню вантажу, а саме щодо ущільнення вантажу, щодо запобігання просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, що могло призвести до просипання та втрати вантажу.

Таким чином, відповідачем -2 було здійснено завантаження вантажу в технічно справний вагон, було застосовано заходи по збереженню вантажу, вантаж розміщено та закріплено відповідно до Технічних умов, що підтверджується накладною №52614213 від 25.10.2011

Отже з наведеного можна зробити висновок, що наявність поглиблень та відсутність захисного маркування свідчить про виїмку вугілля при транспортуванні.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереженні вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 2 ст. 308 Господарського кодексу України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до пп. 1, 2, 3 ст. 314 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту Залізниці затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що з моменту прийняття до перевезення вантажу, саме перевізник бере на себе відповідальність по збереженню вантажу та видачі його одержувачу.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що нестача вантажу сталася внаслідок технічної несправності вагону, недовантаження відповідачем 2, або невжиття останнім відповідних заходів по збереженню вантажу, тощо.

Крім того, з накладної №52614213 графа /1,4/ даних вбачається, що відповідачем -2 були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).

Таким чином, втрата вантажу сталася під час його перевезення, що здійснювалось відповідачем-1.

Відповідачем-1 не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що втрата вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також згідно наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, про те, що втрата вантажу відбулась з вини відповідача -1, оскільки останнім не було вжито необхідних заходів по збереженню вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем -1 не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача -2 вартість втраченого товару в розмірі 2619,00 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача -1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально галузевого обєднання “Південно Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Приватного акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 2619,00 грн. (дві тисячі шістсот дев»ятнадцять гривень 00 коп.) - вартість втраченого вантажу, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірничо збагачувальна фабрика “Центральна” відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.10.2011