Ухвала суду № 19218369, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.11.11

№ 05-5- 33/13030

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАНА"

до дочірньрї компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 19 402,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України –у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України (чинного на момент звернення позивача з позовом до суду) –не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при перерахуванні мита з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) на зворотній стороні платіжного доручення такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Згідно з п. 7 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006р. № 320 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006р. за № 1035/12909 право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам; право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено а п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 16.08.06 № 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Відповідно до п. 5.23 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої –на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Дану позовну заяву підписано особою посадове становище якої невідомо, без зазначення ініціалу(-ів) і прізвища.

На зворотньому боці платіжного доручення № 562 від 24.10.2011 року про сплату державного мита, напис кредитної установи від першої та другої осіб банку скріплений підписами осіб посадове становище яких невідомо, без зазначення ініціалу(-ів) і прізвища, що є порушенням вищенаведених норм.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України –не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Додані до позовної заяви фіскальний чек № 8017 від 21.10.2011 року та опис вкладення у цінний лист від 21.10.2011 року свідчать про направлення відповідачу іншої кореспонденції, а не позовної заяви, яка датована 27.10.2011 року.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України (чинного на момент звернення позивача з позовом до суду) –не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 року № 1021-4/4 станом на 23.06.2010 року змінено реквізити при сплаті судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, які розглядаються господарським судом міста Києва, а саме:

МФО –820019

Банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач –ГУ ДКУ у м. Києві

Код ЄДРПОУ –24262621

Р/р –31218264700001

Код бюджетної класифікації –22050003

Символ звітності банку - 264

Позивачами в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу надано платіжне доручення № 563 від 24.10.2011 року, з якого вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачено на інший рахунок, а також зазначено невірного отримувача, що є порушенням вищенаведених норм.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя С.М. Мудрий