Рішення № 19218306, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/37624.10.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер» Доприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» Простягнення 774,53 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачане зявився (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер» з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»783,14 грн. за договором факультативного перестрахування та ретроцесії.

Позивач подав уточнення до позовної заяви, у яких просить стягнути 774,53 грн., а саме: 661,89 грн. основного боргу, 51,19 грн. пені, 45,62 грн. інфляційних, 15,83 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору перестрахування № 09/11/04 від 05.11.2004 р. у встановлені строки не виконав взятого на себе грошового зобовязання з оплати своєї частки страхового відшкодування у звязку з настанням страхового випадку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2011 р. порушено провадження у справі № 17/376 та призначено її до розгляду на 24.10.2011 р.

Відповідач у судове засідання зявився, проте відзив на позовну не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані в судовому засіданні документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.11.2004 р. між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»(перестраховиком) та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус»(перестрахувальником), які було перейменовано у приватні акціонерні товариства, укладено договір № 09/11/04 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, що взаємно передаються та приймаються сторонами га факультативній (необовязковій) основі, а також основні взаємні права та обовязки сторін, повязані з передачею та прийняттям ризиків в перестрахування ретроцесію.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.3 Договору перестрахування передбачено, що на підставі даного Договору сторони укладають договори факультативного перестрахування, зокрема ковер-ноти, що мають юридичну чинність і спричиняють відповідальності сторін. Кожен такий договір перестрахування є незалежним від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного сторонами.

18.12.2006 р. сторонами на підставі вказаного договору укладено ковер-нот № К/905-10/2006 по факультативному перестрахуванню, обєктом перестрахування за яким є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Перестрахувальник передав, а перестраховик прийняв у перестрахування за застрахований автомобіль Chevrolet Evanda, реєстраційний номер AA 1621 ВТ, 2005 року випуску. Страхова сума 116920,00 грн.

Зазначений автомобіль застрахований приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»за договором добровільного страхування наземного транспорту № 984-10/01 від 02.11.2006 р..

07.07.2007 р. з застрахованим автомобілем Chevrolet Evanda, реєстраційний номер AA 1621 ВТ, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до страхового акту № 364/984-10/01 від 19.03.2007 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2579,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 902, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з п. 8.1 Договору при настанні події, що може бути визнана страховим випадком за оригінальним договором страхування, перестрахувальник зобовязаний протягом трьох робочих днів після одержання письмового повідомлення від страхувальника сповістити перестраховика про страхову подію по перестрахованому ризику будь-яким способом, що дозволяє зафіксувати повідомлення, а потім постійно інформувати перестраховика про розслідування та врегулювання збитку. Перестраховик повинен протягом 24 годин (не враховуючи святкові та вихідні дні) підтвердити факсимільним звязком одержання повідомлення про страховий випадок.

На виконання умов Договору позивачем було направлено відповідачу лист № 2/1176-10 від 28.10.2010 р. про виплату страхового відшкодування з передбаченими умовами Договору документами.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що перестрахувальник зобовязаний перерахувати перестраховикові перестрахувальну премію, що відповідає його частці відповідальності по переданому в перестрахування ризику і розміру погодженого тарифу, якщо інше не передбачено сторонами. Розмір перестрахувальної премії вказується в Договору перестрахування (ковер-ноті).

Відповідно до п. 9.3.6 Договору перестраховик по визнаним ним страховим випадкам зобовязаний перерахувати перестрахувальнику, або по його письмовій вказівці третій особі, відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом 15 робочих днів з моменту одержання від перестрахувальника всіх документів, визначених умовами Договору.

Частка перестрахового відшкодування за кавер-нотом № К/905-10/2006 від 18.12.2006 р. визначена в розмірі 25,66 % від суми страхового відшкодування та становить 661,89 грн.

Згідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свого зобовязання по оплаті частки страхового відшкодування по настанні страхових випадків у розмірі 661,89 грн. не виконав, з письмовими зверненнями у відповідності до умов Договору до позивача не звертався, а строк виконання грошового зобовязання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

На виконання зазначених вимог позивачем належними та допустимими доказами доведено факт настання страхових випадків та наявність у відповідача заборгованості. У свою чергу, зазначені обставини відповідачем не спростовані.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором перестрахування в сумі 661,89 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 51,19 грн. пені, 45,62 грн. інфляційних нарахувань та 15,83 трьох відсотків річних.

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань сторони сплачують неустойку в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день його прострочення, але не більш подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період часу, за який сплачується неустойка.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме: не перерахував позивачу спірні грошові кошти, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 51,19 грн. пені, 45,62 грн. Інфляційних нарахувань та 15,83 трьох процентів річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача у вказаній частині також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»(02160, м. Київ, проспект Воззєднання, буд. 15, оф. 109, код 31201694) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер»(39617, м. Кременчук, вул. Чапаєва, буд. 75, код 13958383) 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 89 коп. відшкодування, 51 (пятдесят одну) грн. 19 коп. пені, 45 (сорок пять) грн. 62 коп. інфляційних нарахувань, 15 (п'ятнадцять) грн. 83 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 03.11.2011 р.