Рішення № 19218163, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/32731.10.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Виробничо комерційна фірма “Хмельницькнафтопродукт”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прима Капітал”

про стягнення 2257000 грн. 00 коп.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 06.06.2011 р.

від відповідача: не зявились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Виробничокомерційна фірма “Хмельницькнафтопродукт” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прима Капітал” 2257000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011р р. порушено провадження у справі № 36/316, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2011р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2011 р. у звязку з неявкою у судове зсідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 31.10.011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Виробничо-комерційна фірма «Хмельницькнафтопродукт»(далі комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прима-Капітал" (далі комісіонер) укладено договір комісії №299-8/К, умовами якого комісіонер зобов'язався придбати по дорученню комітента 1705 тон бензину А-92 по ціні 3100 грн. за тону, без ПДВ, на загальну суму 6 342 600 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для виконання комісіонером даного доручення, комітент зобов'язався перерахувати комісіонеру протягом 15 днів, з моменту укладення договору комісії, 50% ціни даного договору.

Відповідно до п. 8.1. договору комісіонер зобов'язаний був придбати товар в період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р.

Пунктом 8.4. договору встановлено обов'язок повернення грошових коштів комітенту протягом 3-х банківських днів після припинення договору.

Відповідно до п. 8.5 договору, строк його дії до - 31.01.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 24.12.2008 р. комітент перерахував 6 245 000,00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Проте, у визначений договором строк, а саме - до 31 січня 2009 р., комісіонер не виконав взяті на себе зобов'язання щодо придбання товару.

Крім того, 03.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прима-Капітал»(далі - комітент) та Відкритим акціонерним товариством «Виробничо-комерційна фірма «Хмельницькнафтопродукт»(далі- комісіонер) укладено договір комісії №181-8/К, за умовами якого, комісіонер зобов'язався у вересні-листопаді 2008 р. придбати на користь емітента 1045 тон бензину А-95 загальною вартістю 6530 832,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що для виконання покладеного на комісіонера зобов'язання, комітент повинен перерахувати грошові кошти у розмірі рівному 50% загальної вартості бензину.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору комітент перерахував комісіонеру 6 500 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Додатковою угодою №1 від 17.10.2008 р. були внесені зміни до договору комісії № 181-8/К від 03.09.2008 р., відповідно до яких, комісіонер зобов'язався закупити для комітента 660 тн. бензину А- 95 загальною вартістю 4 124 736,00 грн.

Відповідно до п.2 вказаної угоди надлишково перераховані кошти в сумі 2,512 000,00 грн. комісіонер повинен повернути комітенту протягом 15 днів з моменту підписання вказаної додаткової угоди.

На виконання п.2 додаткової угоди №1 від 17.10.2008 р. комісіонер 21.10.2008 р. повернув комітенту кошти в сумі 2512 000, 00 грн.

Таким чином, сума коштів отриманих Відкритим акціонерним товариством «ВКФ «Хмельницькнафтопродукт»від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-Капітал»за договором комісії № 181-8/К від 03.09.2008 р склала 3 988 000,00 грн.

Пунктом 8.4. договору встановлено обов'язок комісіонера повернути грошові кошти комітенту протягом 3-х банківських днів після припинення договору комісії.

Пунктом 8.5 договору сторони встановили строк його дії до 30.11.2008 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що до граничного строку дії вказаного договору, він не зміг виконати доручення комітента, тому на підставі п. 8.4. договір комісії №181-8/К від 03.09.2008 р. у нього виникло зустрічне грошове зобов'язання перед комітентом в розмірі 3 988 000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, він звернувся із заявою про залік взаємних вимог, згідно з якою в погашення зобов'язань за договором комісії №299-8/К від 24.12.2008 р. було зараховано зустрічним зобов'язанням позивача перед відповідачем суму в розмірі 3 988 000,00 грн. за договором комісії № 181-8/К від 03.09.2008 р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору комісії №299-8/К від 24.12.2008 р. заборгованість в розмірі 2 257 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1014 Цивільного кодексу України передбачено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, обов'язковість договору для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору комісії №299-8/К від 24.12.2008 р.., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості відповідно до договору комісії №299-8/К від 24.12.2008 р. у розмірі 2257000, 00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Виробничо комерційна фірма “Хмельницькнафтопродукт” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прима Капітал” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, код 34979918), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Хмельницькнафтопродукт” (29000, м. Хмельницький, провулок Зенітний, буд.21, код 03362643 ) заборгованість в розмір 2257000 (два мільйони двісті пятдесят сім тисяч ) грн. 00 коп., 22570 (двадцять дві тисячі пятсот сімдесят) грн. 00 державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 03.11.2011 р.