Рішення № 19217977, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/24620.10.11 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Таро - Пак ”

До Публічного акціонерного товариства “ Кредитпромбанк ”

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “ Салекс ”

про розірвання іпотечного договору № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Мочинський А.Р. предст.; Ступака Н.В. предст.

Від відповідача Могільовкін Р.Ю. предст.

Від третьої особи не зявився

Рішення прийняте 20.10.2011 р., оскільки у судовому засіданні 29.09.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання іпотечного договору № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р., а також про зобовязання Публічного акціонерного товариства “ Кредитпромбанк ” протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, направити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про припинення зобовязання за договором іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р., зареєстрованого в реєстрі заборон за № 2000.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що укладеними між відповідачем та третьою особою додатковими угодами №5 від 26.11.2007 р., №7 від 25.07.2008 р., №8 від 26.01.2009 р., №14 від 25.01.2010 р., №15 від 26.04.2010 р., №16 від 11.05.2010 р. та №17 від 05.10.2010 р. до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р. були внесені зміни до умов кредитування, зокрема, встановлювався окремий графік погашення заборгованості по кредиту.

Вищезазначені додаткові угоди не містять жодних підписів уповноважених представників позивача або погодження ним тексту цього договору у іншій формі.

Відповідачем чи третьою особою також не надано суду будь-яких листів адресованих позивачу щодо погодження умов додаткових угод.

Отже, підписанням додаткових угод №5 від 26.11.2007 р., №7 від 25.07.2008 р., №8 від 26.01.2009 р., №14 від 25.01.2010 р., №15 від 26.04.2010 р., №16 від 11.05.2010 р. та №17 від 05.10.2010 р до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р. відповідач та третя особа змінили основне зобовязання, внаслідок чого без згоди позивача, як поручителя третьої особи, було збільшено обсяг його відповідальності.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник від третьої особи у судове засідання не зявився і пояснення з приводу позовних вимог позивача суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Салекс ” ( позичальником, третьою особою ) та Публічним акціонерним товариством “ Кредитпромбанк ” ( банком, відповідачем ) був укладений кредитний договір № 49.8/26/2006 КЛТ, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредити ( транші ) на загальну суму 2000000 дол. США з кінцевим погашенням заборгованості 05.05.2011 р.

Відповідно до умов зазначеного договору банк надає позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. ( п. 2.1 договору ).

Підставою для надання кредитів є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір ( контракт, угоду ). ( п. 2.3 договору ).

Згідно п. 2.7 кредитного договору № 49.8/26/2006 КЛТ від 23.06.2006 р., процентна ставка за кредитами ( траншами ) встановлюється в розмірі LIBOR+7% річних. Про розмір процентної ставки банк повідомляє позичальника у письмовій формі після отримання відповідних повідомлень від ЄБРР про розмір ставки LIBOR, на момент видачі кожного траншу та двічі на рік, а саме до 20 листопада та 20 травня.

05.07.2006 р. між банком та позичальником була підписана додаткова угода № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 1250000 доларів США на сплату одноразової комісії за надання кредитної лінії ЄБРР, на ретроактивне фінансування понесених витрат ТОВ “ Салекс ” та послідуючу конвертацію в національну валюту в сумі 480000 доларів США для розрахунків по договорам.

29.09.2006 р. між банком та позичальником укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 49.8/26/2006 КЛТ від 23.06.2006 р., відповідно до якого банк надає позичальнику кредит в сумі 750000 доларів США на сплату одноразової комісії за надання кредитної лінії ЄБРР, на ретроактивне фінансування понесених витрат ТОВ “ Салекс ” та послідуючу конвертацію в національну валюту для розрахунків по договорам.

Зазначеними додатковими угодами встановлюється окремий графік погашення заборгованості по кредиту.

Також між банком та позичальником були укладені додаткові угоди № 5 від 26.11.2007 р. № 7 від 25.07.2008 р., № 8 від 26.01.2009 р., № 14 від 25.01.2010 р., № 15 від 26.04.2010 р., № 16 від 11.05.2010 р. та № 17 від 05.10.2010 р. до кредитного договору № 49.8/26/2006 КЛТ від 23.06.2006 р.

Відповідно до умов зазначених додаткових угод змінювався графік погашення заборгованості за основним зобовязанням.

24.11.2006 р. в забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору № 49.8/26/2006 КЛТ від 23.06.2006 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю “ Таро-Пак ” ( позивач, іпотекодавець, майновий поручитель ) та Публічним акціонерним товариством “ Кредитпромбанк ” ( відповідач, іпотекодержатель ) був укладений договір іпотеки № 49.8/26/1378/06, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1999.

Відповідно до умов зазначеного іпотечного договору, позивач надає відповідачу в іпотеку майно, обєкт незавершеного будівництва, 100 % готовності, а саме: нежитлові будівлі літ. «А»- виробничий корпус, 6092, 50 кв.м., «Б»- водомаслогрійка, 128,50 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А, та належать ТОВ «Таро-Пак»на праві власності , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12614822 від 23.11.2006 р., наданим Білоцерківським МБТІ, у відповідності до якого обєкти незавершеного будівництва зареєстровані за № 16848816, що підтверджується витягом з реєстру прав власності № 12617033 від 23.11.2006 р., наданим Білоцерківським МБТІ.

Обєкти незавершеного будівництва розташовані на земельній ділянці площею 2,0768 га у відповідності до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Іпотекодавцем та Білоцерківською райдержадміністрацією 16.06.2006 р. та зареєстрованого у Київській регіональній філії № 29 державного підприємства “ Центр державного земельного кадастру ” 16.06.2006 р. за р. № 040601000101.

Істотними умовами договору іпотеки є: розмір основного зобовязання 2000000 доларів США; процентна ставка за користування кредитними коштами - LIBOR + 7% річних; термін повернення кредитних коштів до 05 травня 2011 року включно; порядок виконання основного зобовязання згідно умов п. 3.4.5. кредитного договору; заставна вартість майна за згодою сторін складає 10089586,90 грн., що на момент укладання договору іпотеки становило 1 997938,00 доларів США.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, відповідач як іпотекодерджатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, іпотекодавця.

Відповідно до норм ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України “ Про іпотеку ” є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Отже особливістю договору іпотеки є його змішаний характер. При цьому іпотека за договором іпотеки має похідний характер від поруки, оскільки предмет іпотеки належить не боржнику, а поручителю.

Таким чином, в правовідносинах, що склалися між сторонами, позивач є майновим поручителем.

Майновий поручитель не є стороною основного договору, забезпеченого іпотекою, він лише зобов'язується перед кредиторами відповідати за виконання боржником договірних зобов'язань в межах вартості переданого ним в Іпотеку майна.

Відповідно до ст. 11 Закону України “ Про іпотеку ”, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Таким чином, іпотека є різновидом застави і окремим засобом забезпечення зобов'язання.

Оскільки позивач є майновим поручителем, то в даному випадку договір іпотеки містить в собі елементи договорів застави і поруки.

В позовній заяві, позивач посилається на те, що внаслідок підвищення курсу долара США по відношенню до гривні витрати позичальника по кредитному договору значно збільшилися, відповідно вартість заставного майна зменшилася.

Видача кредиту за вказаним кредитним договором здійснювалась в іноземній валюті. 05.07.2006 року була підписана додаткова угода № 1 до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р., відповідно до якого банк надає позичальнику кредит в сумі 1250000 доларів США на сплату одноразової комісії за надання кредитної лінії ЄБРР, на ретроактивне фінансування понесених витрат ТОВ “ Салекс ” та послідуючу конвертацію в національну валюту в сумі 480000 доларів США для розрахунків по договорам.

Крім того, в своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що з моменту укладення договору, обставини за яких укладався договір, істотно змінилися (курс долару до гривні істотно змінився, виріс майже у два рази, відповідно збільшилися зобов'язання позичальника по сплаті процентів та поверненню кредиту, що призвело до неможливості належного виконання кредитного договору позичальником і є підставою для звернення банком стягнення на майно, що є предметом застави), зміна таких обставин зумовлена причинами, незалежними від сторін, і не могла бути усунена ними при всій турботливості і обачливості позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору застави з підстав передбачених ст. 652 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В обґрунтування наведених вимог ТОВ “ Таро-Пак ” посилається на настання з незалежних від волі сторін за договором № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р. причин непередбачуваної обставини всесвітньої фінансової кризи. Одним з наслідків світової фінансової кризи в Україні став процес девальвації гривні, який розпочався на кінці жовтня 2008 року, внаслідок чого витрати позичальників по валютним кредитам значно збільшилися. Так станом на дату укладання кредитного договору та договору іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24 листопада 2006 року офіційний курс долара США встановлений Національним банком України, складав 5,05 грн. за один долар США. Станом на 10.08.2011 р. офіційний курс долара складав 7,97 грн. за один долар, тобто збільшився на 60% порівняно із курсом, який існував на дату укладання договору. Вказані обставини позивач вважає істотними та вирішальними як для укладання кредитного договору, так і для його виконання, оскільки валютою виконання зобовязань є долар США. При укладанні іпотечного договору на даних умовах сторони виходили зі стабільності курсу долара США по відношенню до національної валюти України. В свою чергу, обізнаність про можливе настання фінансової кризи стало б вирішальною умовою для прийняття позивачем рішення про відмову від укладання договору на тих умовах, на яких він укладений.

З огляду на викладену позицію ТОВ “ Таро - Пак ”, суд вважає за необхідне дослідити наявність умов, визначених приписами статті 652 ЦК України, для встановлення істотної зміни обставин, яка спричиняє розірвання договору.

Так, першою умовою є ті обставини, що в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності з даною умовою, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, повинні мати місце або стати відомими сторонам після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні або зміні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги у момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх. В свою чергу, за поясненнями позивача на час укладення іпотечного договору сторони виходив з того, що різка зміна співвідношення гривні з валютою кредиту не наступить. Така впевненість сторін базувалася на стабільному в Україні курсі долару США за попередній період. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в момент укладання договору іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24 листопада 2006 р. сторони виходили зі стабільності курсу гривні та не могли розраховувати на його різке падіння.

Другою умовою є те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. В даному випадку причини падіння курсу гривні не можуть бути усунені позивачем при всій його турботливості та обачності, оскільки ці причини не залежать від його волі, а повязані з обєктивними змінами ситуації на українському валютному ринку, на який вплинули негативні економічні процеси. Девальвація гривні у даному випадку, як обставина, що призвела до ускладнень у виконанні договору, знаходилася поза межею контролю ТОВ “ Таро-Пак ”.

Третьою умовою є те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Виконання кредитного договорув умовах різкої девальвації гривні та при відсутності об'єктивних передумов до стабілізації її курсу призводить до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і як вже зазначалося збільшує його зобовязання при зменшенні вартості заставного майна. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “ Салекс ” отримувало валютний кредит з одночасною конвертацією в національну валюту.Таким чином, внаслідок девальвації національної валюти, для повернення кредиту та виплати відсотків за користування кредитом ТОВ “ Салекс ” майновим поручителем якого є ТОВ «Таро-Пак»має витратити значно більше ніж він планував на дату укладення кредитного договору. З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та правомірними доводи позивача про те, що подальше виконання вказаного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін та призводить до порушення одного з основних принципів цивільно-правових відносин, закріплених в статтях 3 та 509 ЦК України принципу справедливості.

Четвертою умовою є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання. Але в даному випадку ані із суті договору, ані зі змісту зобовязання, ані зі звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни курсу національної грошової одиниці несе ТОВ “ Таро Пак ”.

Відповідно до ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. За змістом ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлений ст. 188 Господарського кодексу України, передбачає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений порядок розірвання господарських зобовязань позивачем був дотриманий.

08.07.2011 р. позивачем на адресу банку ( відповідача ) був направлений лист, яким останнього повідомлено про намір розірвати договір іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р., у звязку з істотною зміною обставин.

Однак, зазначені вимоги позивача відповідачем були залишені без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача про розірвання договору іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р. у звязку з істотною зміною обставин відповідно до вимог статті 652 ЦК України правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Крім того, відповідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивач також у позовній заяві посилається на те, що укладеними між відповідачем та третьою особою додатковими угодами №5 від 26.11.2007 р., №7 від 25.07.2008 р., №8 від 26.01.2009 р., №14 від 25.01.2010 р., №15 від 26.04.2010 р., №16 від 11.05.2010 р. та №17 від 05.10.2010 р. до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р. були внесені зміни до умов кредитування, зокрема, встановлювався окремий графік погашення заборгованості по кредиту.

Вищезазначені додаткові угоди не містять жодних підписів уповноважених представників позивача або погодження ним тексту цього договору у іншій формі.

Відповідачем чи третьою особою також не надано суду будь-яких листів адресованих позивачу щодо погодження умов додаткових угод.

Отже, підписанням додаткових угод №5 від 26.11.2007 р., №7 від 25.07.2008 р., №8 від 26.01.2009 р., №14 від 25.01.2010 р., №15 від 26.04.2010 р., №16 від 11.05.2010 р. та №17 від 05.10.2010 р до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ від 23.06.2006 р. відповідач та третя особа змінили основне зобовязання, внаслідок чого без згоди позивача, як поручителя третьої особи, було збільшено обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем та третьою особою без згоди позивача було змінено зобовязання, яке забезпечене порукою, а також те, що така зміна збільшила обсяг відповідальності позивача, суд вважає вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ Таро-Пак ” про розірвання іпотечного договору № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 2, 6 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410 реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком. Повідомлення - це документ, який складається іпотекодержателем або уповноваженою ним особою з метою внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру. Внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Суд вважає позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, направити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про припинення зобов'язання за договором іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 року, зареєстрованого в реєстрі заборон за № 2000, такими, що також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати договір іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р. укладений між Публічним акціонерним товариством “ Кредитпромбанк ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Таро-Пак ”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрованого в реєстрі за № 1999, щодо нерухомого майна - обєкта незавершеного будівництва, 100 % готовності, а саме: нежитлова будівля літ. «А»- виробничий корпус, 6092, 50 кв.м., «Б»- водомаслогрійка, 128,50 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А, та належить ТОВ «Таро-Пак»на праві власності.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство “ Кредитпромбанк ” ( 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051, р\р 32003188501 в Головному управлінні НБУ України по м. Києву і Київській області, МФО 300863 ) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, направити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про припинення зобов'язання за договором іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р. зареєстрованого в реєстрі заборон за № 2000.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ Кредитпромбанк ” ( 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051, р\р 32003188501 в Головному управлінні НБУ України по м. Києву і Київській області, МФО 300863 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Таро-Пак ” ( 09150, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 218 А код ЄДРПОУ 33342053 п\р у гривні 260032289, п\р у дол. США 260058400860, у ВАТ Кредитпромбанк», МФО 300863 ) 170 ( сто сімдесят ) грн. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Таро-Пак ” ( 09150, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 218 А код ЄДРПОУ 33342053 ) в доход державного бюджету 85 ( вісімнадцять пять ) грн. державного мита за подачу позову про зобовязання Публічного акціонерного товариства “ Кредитпромбанк ” ( 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051 ) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, направити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про припинення зобов'язання за договором іпотеки № 49.8/26/1378/06 від 24.11.2006 р. зареєстрованого в реєстрі заборон за № 2000.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 02.11.2011 р.