Рішення № 19217803, 15.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р. Справа № 5010/2093/2011-5/109

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Приватного підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

до відповідача:Приватного підприємства "Легіон СВ",

юридична адреса: вул. Берегова, 34/37, м. Івано-Франківськ, 76019;

поштова адреса: вул. Промислова, 2Б, м. Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення заборгованості за надані транспортні послуги, а саме: 3 500, 00 гривень - основного боргу, 1 367, 87 гривень - пені, 233, 24 гривень - 3% річних, 630, 00 гривень - інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - підприємець (довідка є Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців № 272277, 272278);

від позивача:ОСОБА_2 - представник, довіреність від 25.10.2011 року;

від відповідача:не з'явилися;

в с т а н о в и в :

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Легіон СВ" заборгованості за надані транспортні послуги, а саме: 3 500, 00 гривень - основного боргу, 1 367, 87 гривень - пені, 233, 24 гривень - 3% річних, 630, 00 гривень - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 27.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 15.11.2011 року.

В судовому засіданні представники позивача подали суду уточнюючу позовну заяву та розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат. Заявлені позовні вимоги підтримали в частині стягнення 3 500, 00 гривень - основного боргу, 296, 01 гривень - пені, 233, 24 гривень - 3% річних, 630, 00 гривень - інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалі про порушення провадження у справі від 27.10.2011 року не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвала від 27.10.2011року отримана представником відповідача 01.11.2011 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (довіритель) та Приватним підприємством "Легіон СВ" (повірений), 18.08.2008 року укладено договір - доручення № 96 (пер).

Згідно п. 1.1 якого довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб), з метою забезпечення вантажами транспортних засобів (перевізника) для транспортування їх в міжнародному та міжміському сполученні.

У розділах 2-6 даного договору довіритель іменується перевізником, а повірений - експедитором (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 4.3 та п. 4.4 договору ціни є договірними і визначаються винятково, виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Пунктом 4.5 договору сторони визначили, що оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

На підставі заявки на перевезення № 54 від 12.05.2009 року позивач надав відповідачу послуги по автоперевезенню вантажу по маршруту: с. В. Струтин, Рожнятівський район, Івано-Франківська область - вул. Ліньова, 124, м. Луганськ, ТОВ "Епіцентр".

Факт виконання послуг перевезення підтверджує акт № 54 від 12.05.2009 року здачі - приймання виконаних робіт по транспортно-експедиційних послугах, підписаний та скріплений печатками сторін.

Для оплати за надані послуги відповідачу виставлено рахунок № 54 від 12.05.2009 року, на загальну суму 7 300, 00 грн.

Терміни оплати сторони узгодили у заявці на перевезення № 54 від 12.05.2009 року, зокрема оплата здійснюється протягом 20 днів з моменту отримання ним оригіналів документів та товарно-транспортних накладних про отримання вантажу (з печаткою та підписом).

Відповідач частково розрахувався за надані послуги. Несплаченим залишився борг в сумі 3 500, 00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату боргу. Відповідач відповіді на претензію не подав, борг не сплатив.

Пунктом 6.6 договору сторони обумовили, що у випадку протермінування платежу, винна сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування. На підставі даного пункт договору відповідачу нараховано пеню в сумі 1 367, 87 гривень (після здійсненого позивачем перерахунку пеня становить 296, 01 грн., за період з 01.09.2009 року по 01.03.2010 року).

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 3% річних в сумі 233, 24 гривень та 630, 00 гривень - інфляційних втрат, за період з 01.09.2009 року по 01.09.2011 року.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання.

За своєю правовою природою договір - доручення № 96 (пер) від 18.08.2008 року є змішаним договором, оскільки містить ознаки як договору транспортного експедирування так і договору доручення.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку строк оплати за надані послуги сторони узгодили у заявці на перевезення № 54 від 12.05.2009 року, зокрема оплата здійснюється протягом 20 днів з моменту отримання ним оригіналів документів та товарно-транспортних накладних про отримання вантажу (з печаткою та підписом). Тобто, строк оплати настав 02.06.2009 року, після спливу 20 днів з моменту підписання акту № 54 від 12.05.2009 року здачі - приймання виконаних робіт по транспортно-експедиційних послугах.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 500, 00 грн. є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України вказує на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Нормою ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 6.6 договору сторони узгодили розмір та порядок стягнення пені. Позивачем, на виконання вимог ухвали суду здійснено перерахунок пені. Згідно поданого позивачем розрахунку розмір пені складає 296, 01 грн., за період прострочення з 01.09.2009 року по 01.03.2010 року.

Суд перевіривши розрахунок пені вказує на неправильність її нарахування, враховуючи наступне.

Оскільки останнім днем оплати боргу є 02.06.2009 року, відповідно пеня повинна обраховуватись з 02.06.2009 року по 02.12.2009 року, тобто за 6 місяців з моменту прострочення виконання грошового зобов'язання, в результаті становить 374, 40 грн. (розрахунок здійснений судом долучено до матеріалів справи).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. При цьому ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України вказує на те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У даному випадку відповідачем така заява суду не подана. Тому, стягненню підлягає пеня, яка нарахована позивачем до 02.12.2009 року, тобто з 01.09.2009 року по 02.12.2009 року в розмірі 182, 82 грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи). В частині стягнення пені в сумі 1 185, 05 грн. слід відмовити.

Що стосується нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних в сумі 233, 24 гривень та 630, 00 гривень інфляційних втрат, за період з 01.09.2009 року по 01.09.2011 року.

Судом здійснено перевірку правильності їх нарахування. Суд, розраховуючи 3% річних та інфляційних втрат виходив з наступного: оскільки моментом оплати слід вважати 02.06.2009 року, розрахунок слід здійснювати з 02.06.2011 року до моменту подання позовної заяви до суду (до прийняття рішення суду). При цьому законом дозволяється нарахування 3% річних та інфляційних втрат і у коротші терміни, що в даному випадку має місце.

Згідно розрахунку суду 3 % річних складають 236, 47 грн., інфляційні втрати - 731, 50 грн. (розрахунки долучено до матеріалів справи).

Беручи до уваги той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, задоволенню підлягають 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі заявленому позивачем, зокрема 3% річних - 233, 24 гривень та 630, 00 гривень - інфляційних втрат, за період з 01.09.2009 року по 01.09.2011 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 258, 267, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 929, 1000 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Приватного підприємства "Легіон СВ" про стягнення заборгованості за надані транспортні послуги, а саме: 3 500, 00 гривень - основного боргу, 1 367, 87 гривень - пені, 233, 24 гривень - 3% річних, 630, 00 гривень - інфляційних втрат - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Легіон СВ", юридична адреса: вул. Берегова, 34/37, м. Івано-Франківськ, 76019; поштова адреса: вул. Промислова, 2Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 33163299) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 3 500, 00 грн. (три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) - основного боргу, 182, 82 грн. (сто вісімдесят дві грн. 82 коп.) - пені, 233, 24 грн. (двісті тридцять три грн. 24 коп.) - 3% річних, 630, 00 грн. (шістсот тридцять грн. 00 коп.) - інфляційних втрат, 102, 00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені, в сумі 1 185, 05 грн. (одна тисяча сто вісімдесят пять грн. 05 коп.) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 17.11.2011 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

__ І.В.Григорчук 17.11.2011 року