Рішення № 19217796, 08.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 р. Справа № 5010/1795/2011-з-14/84 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Гандері М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Універсал-Плюс"

вул. Театральна, 22/3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

до відповідача: Шешорська сільська рада

вул. Шевченка, 97, с. Шешори, Косівський район,

Івано-Франківська область, 78623

про визнання права на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га. в с. Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача; визнання незаконним рішення від 12.05.2010 р. № 22-29/2010, про визнання таким, що втратило чинність рішення № 19-26/2009 р. від 13.10.2009 р. про затвердження проекту землеустрою площею 1,6264 га. в с. Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд; визнання незаконним рішення № 7-6/2011 від 16.08.2011 р. Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс",

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, (довіреність № 34 від 22.09.11);

від відповідача: не з'явились,

встановив: Приватне підприємство "Універсал-Плюс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Шешорівської сільської ради про визнання права на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га. в с. Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача; визнання незаконним рішення від 12.05.2010 р. № 22-29/2010, про визнання таким, що втратило чинність рішення

№19-26/2009 р. від 13.10.2009 р. про затвердження проекту землеустрою площею 1,6264 га. в с. Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд; визнання незаконним рішення № 7-6/2011 від 16.08.2011 р. Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс".

Позивач в позовній заяві просив суд з метою забезпечення позову заборонити відповідачу та будь-яким третім особам здійснювати дії щодо розпорядження земельною ділянкою в с. Шешори кут Велике Заріччя площею 1,6264 га.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.11 порушено провадження у даній справі, призначено судове засідання на 22.09.11 та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. Позовні вимоги мотивує тим, що при прийнятті даних рішень Шешорська сільська рада вийшла за межі наданих законом повноважень, а тому останні є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач жодного разу в судові засіданні не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали суду направлялись рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно договорів купівлі-продажу №2307 та №2310 від 20.10.05 позивач, Приватне підприємство "Універсал-Плюс", є власником нерухомого майна в селі Шешори, кут Велике Заріччя, Косівського району Івано-Франківської області, а саме: спальний корпус №1 площею 538,5 кв.м., спальний корпус №2 площею 538,6 кв.м., господарський корпус площею 579,9 кв.м., ідальню площею 558,7 кв.м., танцювальний зал площею 66,8 кв.м., туркабінет площею 123,3 кв.м., будинок №7 площею 46,8 кв.м., будинок №17 площею 77,2 кв.м., будинок №18 площею 80 кв.м., будинок №19 площею 78,5 кв.м., будинок №21 площею 79,4 кв.м., будинок №22 площею 89,8 кв.м., склади і овочесховище площею 219,4 кв.м., вбиральню площею 30,3 кв.м., дизельну підстанцію площею 42,7 кв.м., свинарник площею 66,2 кв.м., а також каналізаційні та водомережі. Дані договори 26.12.05 зареєстровані у Коломийському міжрайонному БТІ.

Рішенням Шешорської сільської ради №652-15/2008 від 24.01.08 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування будівель і споруд в селі Шешори кут Велике Заріччя. Як наслідок, позивач виготовив проект відведення вищезгаданої земельної ділянки та подав його на затвердження сільській раді.

13.10.09 рішенням сесії сільської ради №19-26/2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаних вище земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс" площею 1,6264га. для обслуговування будівель та споруд в селі Шешори кут "Велике Заріччя".

Проте, рішенням сесії сільської ради №22-29/2010 від 12.05.10 внесено зміни та доповнення в рішення сільської ради, а саме: рішення №19-26/2009 від 13.10.2009 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Універсал-Плюс" визнається таким, що втратило чинність.

Крім того, 16.08.11 Шешорівською сільською радою прийнято рішення №7-6/2011 "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс".

Пунктом 1 вказаного вище рішення вирішено передати приватному підприємству "Універсал-Плюс" земельні ділянки площею 1,5371 га в селі Шешори по вул. Чорновола терміном на 5 років.

Пунктом 2 даного рішення встановлено "Універсал-Плюс" орендну плату за земельні ділянки у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки.

В засіданні суду позивач зазначає, що при прийнятті даних рішень сесія сільської ради вийшла за межі наданих законом повноважень, а тому рішення підлягають до скасування.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.15 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України

№04-5/120 від 27.06.2007р. “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб”єкти господарської діяльності, оскільки земля є об”єктом цивільних прав і обов”яків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов”язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права та охоронювані законом інтереси, беруть участь суб”єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в т.ч. відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Згідно із ч.10 ст.59 вказаного закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування” виключно на прилюдних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст.16 Закону України „Про оренду землі”, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву.

Розгляд заяви і надання земельної ділянки в оренду проводяться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі N1-9/2009 від 16.04.09 положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, із рішення сесії сільської ради від 12.06.10 №22-29/2010 не вбачається правових підстав для скасування свого попереднього рішення.

Отже, при прийнятті Шешорівської сільської ради рішення від 12.05.10 №22-29/2010 про визнання таким, що втратило чинність рішення №19-26/2009 року від 13.10.09 "Про затвердження проекту землеустрою ПП "Універсал-Плюс" площею 1,6264 га. в селі Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель відповідний орган місцевого самоврядування вийшов за межі наданих законом повноважень.

При цьому, згідно із пунктом 2 Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У відповідності до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, як зазначено у пункті 4.1.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 за N 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" та пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За таких обставин, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, водночас є підставою для переходу права на землю. Слід також враховувати, що у разі виникнення спору стосовно прав на земельну ділянку у зв'язку з придбанням у власність об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці, наданій у користування, правочин щодо переходу права власності на такий об'єкт водночас є передумовою для переходу відповідного права на землю, а набувач з огляду на приписи статей 182, 657 Цивільного кодексу України вправі вимагати переоформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

В силу положень пункту 3.4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 за № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.

Судом встановлено, що земельна ділянка у с.Шешори Косівського району належала ЛОК "Сріблясті водоспади" - попередньому власнику будівель, на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 13.06.1997 року за №169.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено розпорядження землями територіальної громади, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і повинно здійснюватися відповідно до його вимог.

Таким чином, прийняте 16.08.11 Шешорівською сільською радою рішення №7-6/2011 "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс", в частині встановлення 5-ти річного терміну оренди та 10% орендної плати від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки суперечить вимогам частини 2 статті 120 Земельного кодексу України та частини 1 статті 377 Цивільного кодексу, а тому в цій частині підлягає до скасування.

Відповідно до довідки №259/232 ЄДРПОУ одними із основних видів діяльності ПП "Універсал-Плюс" є: діяльність санаторно-курортних закладів та інша діяльність у сфері охорони здоров'я людини, що в свою чергу дає підстави стверджувати про невідповідність встановлення орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, такі дії відповідача є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (аб.7 ч.2), якою передбачено, що дії, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами є антиконкурентними, а згідно із частиною 3 органам місцевого самоврядування забороняється їх вчиняти.

У відповідності до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування можуть бути визнані незаконними з підстав їх невідповідності Конституції та законам України в судовому порядку.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому необхідно враховувати, що згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав на земельну ділянку способом, визначеним у статті 152 Земельного кодексу України.

Необхідність у цьому способі захисту виникає тоді, коли у інших осіб виникають сумніви про наявність у особи певного суб'єктивного земельного права, коли воно оспорюється, заперечується чи створюються перешкоди у його реалізації.

У відповідності до пункту 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" справи у спорах з приводу укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, підлягають вирішення у порядку господарського судочинства.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позовні вимоги про: визнання права на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га. в с. Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача; визнання незаконним рішення від 12.05.2010 р. № 22-29/2010, про визнання таким, що втратило чинність рішення №19-26/2009 р. від 13.10.2009 р. про затвердження проекту землеустрою площею 1,6264 га. в с. Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд; визнання незаконним рішення № 7-6/2011 від 16.08.2011 р. Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс" - задоволити.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача по справі, Шешорівську сільську раду, протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили розглянути та прийняти рішення стосовно оформлення права на земельну ділянку площею 1,6264 га. за ПП "Універсал-Плюс" в селі Шешори кут "Велике Заріччя" терміном на 49 років та встановити орендну плату у розмірі 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки землі, не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України - сторони вправі звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, але в спосіб, визначений діючим законодавством, а саме: ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

З огляду на наведене законодавство випливає висновок про те, що зазначена вище позовна вимога не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про:

- визнання права на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га. в с. Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача;

- визнання незаконним рішення від 12.05.2010 р. № 22-29/2010, про визнання таким, що втратило чинність рішення № 19-26/2009 р. від 13.10.2009 р. про затвердження проекту землеустрою площею 1,6264 га. в с. Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд;

- визнання незаконним рішення № 7-6/2011 від 16.08.2011 р. Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс";

- про збов'язання відповідача по справі, Шешорівську сільську раду, з дня набрання рішенням законної сили розглянути та прийняти рішення щодо оформлення права на земельну ділянку площею 1,6264 га. за ПП "Універсал-Плюс" в селі Шешори кут "Велике Заріччя" терміном на 49 років та встановити орендну плату у розмірі 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки землі.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19,24,124 Конституції України, ст.ст.16,377 Цивільного кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування", Законом України "Про оренду земельну землі", ст.ст.120,124 Земельного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу, ст.ст.33,34,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

задоволити позов Приватного підприємства "Універсал-Плюс" до Шешорівської сільської ради про:

- визнання права на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га. в с. Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача;

- визнання незаконним рішення від 12.05.2010 р. № 22-29/2010, про визнання таким, що втратило чинність рішення № 19-26/2009 р. від 13.10.2009 р. про затвердження проекту землеустрою площею 1,6264 га. в с. Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд;

- визнання незаконним рішення № 7-6/2011 від 16.08.2011 р. Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс".

Визнати за приватним підприємством "Універсал-Плюс", вул. Театральна, 22/3, м. Коломия, Івано-Франківська область (ідент. код 23956971) право на користування земельною ділянкою площею 1,6264 га в селі Шешори по вул. Чорновола на умовах і в обсязі попереднього землекористувача.

Визнати незаконним рішення Шешорівської сільської ради від 12 травня 2010 року №22-29/2010 про визнання таким, що втратило чинність рішення №19-26/2009 року від 13.10.2009 року про затвердження проекту землеустрою ПП "Універсал-Плюс" площею 1,6264 га. в селі Шешори кут "Велике Заріччя" для обслуговування будівель та споруд.

Визнати незаконним рішення Шешорівської сільської ради №7-6/2011 від 16 серпня 2011 року Шешорівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Універсал-Плюс".

Збов'язати відповідача по справі, Шешорівську сільську раду, з дня набрання рішенням законної сили розглянути та прийняти рішення стосовно оформлення права на земельну ділянку площею 1,6264 га. за ПП "Універсал-Плюс" в селі Шешори кут "Велике Заріччя" терміном на 49 років та встановити орендну плату у розмірі 3 % (три відсотки) від нормативної грошової оцінки землі.

Стягнути з Шешорівської сільської ради, вул. Шевченка, 97, с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область на користь Приватного підприємства "Універсал-Плюс", вул. Театральна, 22/3, м. Коломия, Івано-Франківська область (ідент. код 23956971) 255,00грн. (двісті п"ятдесят п"ять грн.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 17.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Андріїв Л.Я. 17.11.11