Рішення № 19217626, 08.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2011Справа №5002-32/4026-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (50023, м. Кривий Ріг, вул. Лен. Комсомолу, 2).

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (96500, АР Крим, Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21, ідентифікаційний код 30621146).

Про стягнення 14805,00 грн.

За участю представників:

Від позивача не зявився.

Від відповідача ОСОБА_1., представник, дов. № 453 від 16.05.2011р.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» про стягнення суми штрафу у розмірі 14805,00 грн. за неправильне зазначення у залізничній накладній № 47661806 маси вантажу, відправленого у вагоні № 56438435.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.09.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.10.2011р.

З підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 04.10.2011р., від 24.10.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані невірним зазначенням відповідачем маси вантажу, що був відправлений на підставі залізничної накладної № 47661806 від 24.04.2011р.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2011 року на підставі залізничної накладної № 47661806 Закрите акціонерне товариство «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» на адресу одержувача відправило вантаж вапняк для флюсування. У даній накладній № 47661806 відправник вказав наступну вагу товару: у вагоні № 56438435 згідно накладної зазначено - 69000 кг.

Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даному випадку є відповідальність за неправильно вказану в накладній масу вантажу у вигляді штрафу.

Згідно з ст. 908 Цивільного кодексу та ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Правовим актом, який визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, є Статут залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 ( з наступними змінами та доповненнями).

Правовим актом, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом є Статут залізниць України (далі - Статут), якій затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998 року.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії).

Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній, що й було зроблено відповідачем: згідно залізничної накладної правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до пункту 2.3 Правил оформлення перевізних документів (а.с.9).

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту складати комерційний акт. Тому складання залізницею комерційного акта у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення.

Під час контрольного переважування, на вимогу вантажоодержувача, було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у накладній, а саме: у вагоні при перевантажуванні вага склала 68 100 кг, тобто на 900 кг менше ніж вказана у накладній.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Стаття 129 Статуту містить перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу.

Факт невірно зазначеної маси вантажу був зафіксований комерційним актом АА № 038833/35 від 29.04.2011р. (а.с.12).

Відповідно до статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 37 Статуту залізниць України, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником у накладній має бути зазначена маса та спосіб її визначення.

Згідно пункту 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Тобто правильність внесених відомостей у накладній № 47661806 підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена розрахунковим шляхом.

Як вбачається із комерційного акта АА № 038833/35 від 29 квітня 2011 року переважування проводилося на приписних 150-тоних вагонних тензометричних вагах (а.с.12).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт АА № 038833/35 від 29.04.2011 року, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній суд визнає складеним у відповідності до вимог Правил складання актів.

Згідно зі статтею 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який становить 2961, 00 грн. х 5 = 14805, 00 грн.

У застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Пункт 12 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень вантажів), який встановлює перелік випадків, при яких залізниця зобов'язана на станції призначення перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, передбачає також і право залізниці при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати; при цьому кількість вагонів, маса яких може бути перевірена, не встановлена і не обмежена.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ в постанові по справі № 2-18/9874-2008.

Доводи відповідача про те, що вантажоодержувачем на сьогоднішній день не предявлялося жодних претензій до вантажовідправника по поводу маси отриманого вантажу судом не приймаються до уваги, оскільки не мають відношення до предмету дійсного спору і не є доказами, які спростовують факт невірно зазначеної маси вантажу.

Посилання відповідача на те, що акт був підписаний неуповноваженими особами не може бути прийняті судом в якості належного обґрунтування заперечень. Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що акт був підписаний заступником начальника станції, начальником ДСІ, прийомоздавальником та одержувачем, що передбачено вимогами Правил складання актів, що підтверджується розпорядженням № 03 від 01.02.2011р. (а.с.95).

Посилання відповідача на похибку вагів взагалі жодним чином не підтверджені та є лише припущенням відповідача, та не може слугувати підставою для відмови у позові в рощумінні норм діючого законодавства.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» Євпаторія, с. Каменоломня (вул. Фестивальна, 23, Євпаторія с. Каменоломня Сакського району, 96528; ідентифікаційний код 30600592) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (пр. К. Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600; ідентифікаційний код 01073828) 14805, 00 грн. суми штрафу, 148, 05 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.11.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 08.11.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.