Рішення № 19217578, 01.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011Справа №5002-33/4177-2011 за позовом приватного підприємства «Грандпродукт» (95493, вул. Монтажна, 10-Г, м. Сімферополь)

до відповідача державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, вул. Ленінградська, 41, смт. Гурзуф, м. Ялта)

про стягнення 481915.38 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 07.09.2011року, приватне підприємство «Грандпродукт».

Від відповідача: не з'явився, державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек».

Суть спору: приватне підприємство «Грандпродукт» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та просить суд стягнути 481915.38 грн., у тому числі 430023.87 грн. заборгованості за договорами поставки, 11180.62 грн. інфляційних витрат, 6927.51 грн. 3% річних та 33783.38 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договорами поставки в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару та обґрунтовані посиланнями на статті 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України

В судовому засіданні 31 жовтня 2011 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути 471776.24 грн., у тому числі 430023.87 грн. заборгованості за договорами поставки, 9890.55 грн. інфляційних витрат, 8871.45 грн. 3% річних та 22990.37 грн. пені (а.с. 100-101).

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи той факт, що відповідна заява була зроблена позивачем до прийняття рішення у даній справі, суд приймає її до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином у судовому засіданні, що підтверджується підписом його представника у бланку-повідомленні про перерву (а.с. 109), про причини відсутності суд не повідомив. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

29 червня 2010 року між приватним підприємством «Грандпродукт» (постачальник) та державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (покупець) укладені договори поставки, а саме: № 338/40 (а.с.16-18), № 339/41 (а.с.20-22) та № 340/42 (а.с. 24-26).

Відповідно до пункту 1.1 зазначених договорів постачальник зобовязався поставити в обумовлений термін, а покупець прийняти у власність і оплатити продукти харчування у кількості, по якості, умовам оплати і поставки, обумовленими даним договором та згідно вартості товару, вказаної в специфікації товару в додатках № 1 до цих договорів.

Загальна сума договору № 338/40 від 29 червня 2010 року з урахуванням ПДВ складає 995000.00 грн. (пункт 1.2 договору).

Строк дії договору визначений в пункті 8.1 договору, а саме - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного проведення.

Загальна сума договору № 339/41 від 29 червня 2010 року з урахуванням ПДВ складає 630000.00 грн. (пункт 1.2 договору).

Строк дії договору визначений в пункті 8.1 договору, а саме - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного проведення.

Загальна сума договору № 339/42 від 29 червня 2010 року з урахуванням ПДВ складає 806000.00 грн. (пункт 1.2 договору).

Строк дії договору визначений в пункті 8.1 договору, а саме - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного проведення.

Також, 12 січня 2010 року між приватним підприємством «Грандпродукт» (постачальник) та державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (покупець) укладений договір поставки № 8, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався поставити в обумовлений термін, а покупець прийняти у власність і оплатити продукти харчування, іменовані надалі товар, у кількості, по якості, умовам оплати і поставки, обумовленими даним договором та згідно вартості товару вказаної в специфікації товару в додатку № 1 даного договору (а.с. 11-13).

Загальна сума договору складає 920950.00 з урахуванням ПДВ (пункт 1.2 договору).

Асортимент, кількість кожної окремої партії товару, що поставляється, а також форма, вид і терміни постачання попередньо узгоджуються сторонами в письмовій формі або усній (як буде зручніше сторонам), з наступним відображенням у рахунку на оплату. Кількість товару, що поставляється за даним договором, підтверджується рахунком фактурою, накладними на поставку товару, податковими накладними (пункти 2.2, 2.3 договорів). Товар супроводжується документами, що підтверджують його якість та безпеку (пункти 2.1 договорів).

Пунктами 3.1 договорів постачальник зобовязався поставити товар протягом одного робочого дня із дня підтвердження покупцем про готовність прийняти товар за адресою, зазначеною покупцем.

Датою постачання вважається дата підписання сторонами документів вказаних у пункті 2.2 цих договорів, якщо інше не обумовлено додатковими угодами (і/або додатками) до договорів. Право власності на товар переходить від постачальника покупцеві з моменту підписання сторонами документів, вказаних у пункті 2.2 даних договорів.

Відповідно до пунктів 4.1 договорів оплата за товар, що поставляється проводиться на розрахунковий рахунок постачальника після прийняття товару на підставі рахунків та документів вказаних в пункті 2.2 даного договору.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом шістдесяти банківських днів з моменту передачі товару замовнику. У разі затримки фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом пятнадцяти банківських днів з дати отримання замовником державних коштів (пункт 4.2 договорів).

Постачання товару здійснюється транспортом постачальника (пункт 3.2 договорів).

Строк дії договору визначений в пункті 8.1 договору № 8 від 12 січня 2010 року, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного проведення.

13 серпня 2010 року сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 8 від 12 січня 2010 року, відповідно до пункту 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни у додаток № 1 до договору поставки № 8 від 12 січня 2010 року Специфікації та пункти 1.1, 1.2. Умови договору, що не були змінені цією угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують обовязковість для них таких умов (а.с. 15).

Як стверджує позивач, на виконання умов вищезазначених договорів, ним протягом 2010-2011 років поставлено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 6316129.22 грн., що підтверджується накладними та податковими накладними (а.с. 68-99).

Однак, за твердженням позивача, відповідачем систематично порушувалися взяти на себе за договорами зобовязання в частині оплати вартості товару, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 430023.87 грн.

28 липня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав погасити заборгованість в розмірі 430023.87 грн. (а.с. 28).

18 серпня 2011 року відповідач надіслав позивачу відповідь, в якій повідомив про згоду сплатити заборгованість у розмірі 430023.87 грн. за умови підтвердження приватним підприємством «Грандпродукт» статусу платника ПДВ (а.с. 33).

Проте заборгованість відповідачем оплачена не була.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договорами поставки в частини своєчасної оплати вартості товару зявилося підставою для звернення приватного підприємства «Грандпродукт» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, протягом 2010 року між приватним підприємством «Грандпродукт» (постачальник) та державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (покупець) укладені договори поставки, а саме: № 338/40 (а.с.16-18), № 339/41 (а.с.20-22), № 340/42 (а.с. 24-26) та № 8 від 12 січня 2010 року (а.с.11-13).

Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується специфікаціями (а.с. 14, 19, 23, 27) та податковими накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на накладних, що містяться в матеріалах справи (а.с.68-99) та це не заперечувалося представником відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 4.2 договорів № 338/40 від 29 червня 2010 року, № 339/41 від 29 липня 2010 року, № 340/42 від 29 червня 2010 року відповідно до якого розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом сорока банківських днів з моменту передачі товару замовнику. У разі затримки фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом пятнадцяти банківських днів з дати отримання замовником державних коштів, а відповідно до пункту 4.2 договору № 8 від 12 січня 2010 року розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 60 банківських днів з моменту передачі товару замовнику.

Однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 430023.87 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 430023.87 грн. відповідачем суду не представлено.

18 серпня 2011 року відповідач надіслав позивачу відповідь, в якій повідомив про згоду сплатити заборгованість у розмірі 430023.87 грн. за умови підтвердження приватним підприємством «Грандпродукт» статусу платника ПДВ (а.с. 33).

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» заборгованості за поставлений товар в сумі 430023.87 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 22990.37 грн. пені, нарахованої відповідачу на суму заборгованості за період з 23 лютого 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Так, на запит суду представник відповідача підтвердив факт поставки товару, внаслідок неоплати якого створилася дана заборгованість, на підставі договорів поставки № 338/40 (а.с.16-18), № 339/41 (а.с.20-22), № 340/42 (а.с. 24-26) та № 8 від 12 січня 2010 року (а.с.11-13).

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, розрахунок пені ним проведений за період з 23 лютого 2011 року по 31 жовтня 2011 року виходячи із нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (а.с. 101), а також з огляду на дату останньої поставки товару за усіма договорами поставки, укладеними між сторонами у справі 28 грудня 2010 року.

Однак, суд не може погодитися з таким розрахунком позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пунктів 5.1 спірних договорів поставки, при простроченні платежів за отриманий товар покупцем, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобовязання.

Тобто, нарахування пені, проведеної позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суд вважає безпідставним.

Крім того, позивач просить стягнути пеню, нараховану за період з 23 лютого 2011 року по 31 жовтня 2011 року, тобто за 251 день.

Однак, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, періодом нарахування пені в даному випадку є 23 лютого 2011 року - 23 серпня 2011 року (182 дня).

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 16592.04 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 8871.45 грн. та 989.55 грн. інфляційних витрат за період з 23 лютого 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем (а.с. 100-101), проведений ним вірно, у звязку з чим стягненню підлягає 8871.45 грн. 3% річних та 9890.55 грн. інфляційних витрат.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 07 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, вул. Ленінградська, 41, смт. Гурзуф, м. Ялта, р\р 26008340025301 в філії АБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 16202790) на користь приватного підприємства «Грандпродукт» (95493, вул. Монтажна, 10-Г, м. Сімферополь, р\р 26008224731800, АКИБ «УкрСиббанк», м. Харків, ЄДРПОУ 34946788) 430023.87 грн. заборгованості, 16592.04 грн. пені, 9890.55 грн. інфляційних втрат, 8871.45 грн. - 3% річних, 4653.77 грн. державного мита та 232.80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 6398.33 грн. пені в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.