Рішення № 19217330, 01.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011Справа №5002-32/3793-2011 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400).

До відповідача Кримської козацької загальноосвітньої приватної школи ІІ-ІІІ ступенів «Кримський козацький кадетський корпус» (97500, АР Крим, Сімферопольський район, с. Бєлоглінка, вул. Київська, 6-Б, ідентифікаційний код 33364810).

Про спонукання до виконання певних дій.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 16.09.2011р.

ОСОБА_3, представник, дов. б/н від 16.09.2011р.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Кримської козацької загальноосвітньої приватної школи ІІ-ІІІ ступенів «Кримський козацький кадетський корпус», в якому просить зобовязати Кримську козацьку загальноосвітню приватну школу ІІ-ІІІ ступенів «Кримський козацький кадетський корпус» укласти з Публічним акціонерним товариством «Крименерго» додаток №4 до договору на постачання електричної енергії «941 від 15.07.2005р., у редакції проекту ПАТ «Крименерго».

Ухвалою господарського суду від 05.09.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.09.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладався в У судових засіданнях 03.02.2011р. , 16.02.2011р. 10.03.2011р., 21.03.2011р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від внесення змін до договору поставки електричної енергії в частині форми оплати.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 277 Господарського кодексу України покладено обовязок на абонентів користуватися енергією з дотриманням правил користування енергією відповідного виду.

Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з частиною 1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

22.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Кримською козацькою загальноосвітньою приватною школиою ІІ-ІІІ ступенів «Кримський козацький кадетський корпус» був укладений договір № 941 про постачання електричної енергії, згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього Договору і додаткам до Договору, які є його невідємними частинами. ( а.с. 16-19).

Додатком № 4.2 до Договору ( а.с. 20) встановлений порядок розрахунків за отриману електроенергію.

У відповідності до пункту 1 зазначеного Додатку, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються одним платежем по фактичним показникам приладів обліку в дату оплати.

Так, позивач обґрунтовує необхідність внесення змін до порядку оплатив несенням змін до ПКЕЕ, а саме до пункту 6.6.

Пунктом 2 Додатку № 4 до договору в редакції, запропонованій позивачем, позивач встановив що Споживач ( тобто відповідач) до 21 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі 100% заявленого обєму. ( а.с. 22).

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити наступне:

Відповідно до частин 2-4 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором . Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, пунктом 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Позивач мотивує свої вимоги пунктом 6.6 ПКЕЕ в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, відповідно до якого оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Проте позивач невірно наполягає на тому, що попередня оплата є обовязковою формою оплати , встановленою ПКЕЕ, оскільки з вищенаведеного пункту 6.6 ПКЕЕ вбачається така форма, як типова ( «як правило») проте не обовязкова.

До того ж цим же самим пунктом ПКЕЕ встановлено, ще й те, що споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію, що й було ними погоджено при укладанні договору на поставку електричної енергії.

Пунктом 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Позивач в позовній заяві невірно трактує норму Закону, підганяючи її під свої потреби. Тоді як, Законодавець безпосередньо закріпив в Законі порядок оплати електроенергії за умовами договору.

Посилання позивача на пункт 9.2 Договору, яким сторони погодили, що якщо після його укладання набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого по по-іншому регулюють умови цього договору, сторони зобовязані керуватись цим актом та внести зміни до договору, є неспроможними, з огляду на те, що ПКЕЕ передбачають в частині розрахунків різні варіанти поведінки в оплаті, які сторони погоджують в договорі. Та Правила не зобовязують споживачів здійснювати саме передоплату електроенергії.

Стосовно ж посилань позивача на приписи статті 652 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне зауважити, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зазначене жодним чином позивач не довів, а навпаки із специфіки взаємовідносин вбачається, що сторони уклали б договір навіть у тому випадку, коли б знали напевно, що норми діючого законодавства зміняться в майбутньому.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - неможливо сподіватись на те. Що законодавства ніколи не зміниться.

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися це також жодним чином не відноситься до взаємовідносин сторін,

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору договір виконувався сторонами і жодних претензій майнового характеру один до одного сторонами не заявлялось,

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Проте позивачем не доведено вищенаведених обставин, щоб можна було вбачити існування підстав для зміни договору.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи докази того, що відповідачем обовязки щодо оплати за спірним договором виконуються своєчасно та належним чином.

Статтею 4-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача на мільйонні борги ПАТ «Кримененрго», як на підставу внесення змін до договору не можуть бути прийняті судом як належні та обґрунтовані.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 03.11.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України, та набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.