Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем України
31.01.2011Справа №5002-24/3713-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (04070, м. Київ, вул.Борисоглібська, 5-а)
в особі Філії "Кримська дирекція " Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров.Героїв Аджимушкая, 6/13)
До відповідача Приватного підприємства "Нові смакові технології" (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Ювілейна, буд.65)
Про звернення стягнення на заставлене майно у розмірі 1 558750,94 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача ОСОБА_1, представник, паспорт НОМЕР_1, виданий 05.09.1997 р.
Від відповідача не зявився.
Обставини справи: до господарського суду Херсонської області звернулося ПАТ "Банк "Кліринговий дім" в особі Філії "Кримська дирекція " Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" з позовом до Приватного підприємства "Нові смакові технології" про звернення стягнення на заставлене майно у розмірі 1 558750,94 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.08.2011р. справу було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду АР Крим за заявою позивача, до якої доданий витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого адреса відповідача 98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Ювілейна, буд.65.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: 07.09.2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № 58/2007-к у сумі 1000000,00 грн. зі строком повернення 05.09.2008р.
В забезпечення вимог позивача за вищевказаним кредитом, відповідач надав позивачу у заставу виробниче устаткування згідно Договору застави виробничого устаткування від 07 вересня 2007 року в обсязі згідно з переліком обладнання, викладеному у Додатку N1 до договору застави, що знаходиться в арендуемых у ПК «Долина Роз» приміщеннях, за адресою: м. Судак, вул. Алуштінська, 47-6.
Позивач у 2009 році змінив назву і став називатися Публічним акціонерним товариством «Банк»Кліринговий дім», якій згідно Статуту зареєстрованому 15.10.2009 року є правонаступником Акціонерного банку «Кліринговий дім».
На час звернення позивача до суду умови кредитного договору порушені відповідачем, кредит не повернутий, проценті не сплачені, не сплачена нарахована пеня.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1558750,94 грн., у тому числі кредит у сумі 1000000,00 грн., проценти за користування кредитом 546427,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 12323,80 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповдач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
07.09.2007 р. між акціонерним банком «Кліринговий Дім», правонаступником якого є позивач по справі, ( Банк ) і приватним підприємством «Нові смакові технології» (Позичальник) був укладений кредитний договір №58/2007-К. ( а. с. 13 14 ).
Відповідно до п. 2. 1 вказаного Договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 1000000 грн. для поповнення обігових коштів, а позичальник зобовязується здійснити погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у строки і в сумах, згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору термін дії кредитної лінії до 05.09.2008 р.
Відповідно до п. 2.3 вказаного договору плата за кредит встановлюється у розмірі 19 відсотків річних.
Відповідно до п. 3.2 вказаного договору транші надаються банком у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними у письмових заявках позичальника.
У виконання вказаного позивач перерахував на користь відповідача кредитні кошти у розмірі 1 000000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №005 від 07.09.2007 р. ( а. с. 24 ).
Відповідно до п. 3.3 вищевказаного кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів з поточного рахунку позичальника на відповідний позичковий рахунок.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору нарахування банком процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. починаючи з дня перерахування першого траншу з позичкового рахунку на відповідний рахунок до дня його погашення, виходячи з фактичного залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 4.2 вказаного договору для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році та фактична кількість днів у місяці.
Відповідно до п. 4.3 вказаного договору проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного звітнього місяця за період з 25 ого числа попереднього місяця по 24 е число звітнього місяця включно та одночасно з кінцевим поверненням кредиту.
Відповідно до п. 4.4 вказаного договору позичальник сплачує банку нараховані проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітнього місяця та одночасно з кінцевим поверненням кредиту шляхом перерахування безготівкових грошових коштів за відповідними реквізитами.
Відповідно до п. 4.6 вказаного договору розрахунки по основної сумі заборгованості та нарахованим процентам здійснюються у валюті кредиту, а розрахунки по зобовязанням позичальника штрафного характеру ( неустойка, відшкодування збитків ) здійснюється позичальником у національної валюті України по курсу на день сплати.
Відповідно до п. 6.2.2 вказаного договору позичальник зобовязався використовувати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед банком в строк, передбачений у п. 2.2 цього договору та у порядку, передбаченому умовами цього договору.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).
У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)
Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобовязання за вищевказаним договором не виконав, суму кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом не сплатив.
В звязку з вказаним позивачем була направлена на адресу відповідача вимога вих. №28 від 10.05.2011 р. про сплату заборгованості в тридцятиденний строк ( а. с. 22 ).
Факт направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується квитанцією від 10.05.2011 р. ( а. с. 23 ).
Однак відповідач не повернув сумі кредиту у розмірі 1000000 грн., а нараховані відсотки за користування кредитом сплатив лише частково у розмірі 222132,19 грн.
Суду не було надано доказів сплати відповідачем суми кредиту та нарахованих на нього відсотків, в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту у розмірі 1000000 грн. та відсотків за користування кредитом у сумі 546427,14 грн. ( з урахуванням часткової сплати ) підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 25.07.2010 р. по 24.07.2011 р. у розмірі 12323,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до п. 7.2 вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів по кредиту, суд з встановив, що з відповідача підлягає стягнення пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 31.07.2010 р. по 24.07.2011 р. у розмірі 11580,10 грн.
При таких обставинах у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 743,70 грн. у позові необхідно відмовити.
Позивач просить суд стягнути вищевказану заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави виробничого устаткування від 07.09.2007 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 вищевказаного кредитного договору №58/2007 К від 07.09.2007 р. забезпеченням виконання зобовязань за цим договором є застава обладнання, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Судак, вул.. Алуштинська, 47 б, згідно договору застави, який укладений в день підписання цього договору.
У виконання вказаного між сторонами по справі було укладено 07.09.2007 р. договір застави виробничого устаткування ( а. с. 15 16 ).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору він забезпечує вимоги позивача, що випливають з кредитного договору за умовами якого відповідач зобовязаний до 05.09.2008 р. повернути позивачу фактично отриманий кредит в сумі 1000000 грн., передбачені кредитним договором 19 відсотків річних, а також штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору в забезпечення виконання зобовязань, вказаних у п. 2.1 цього договору відповідач передає у заставу майно, яке належить відповідачу ( а. с. 17 ).
Відповідно до п. 2.3 вказаного договору право власності на майно підтверджується наступними документами: договором постачання устаткування №17 від 15.08.2007 р., витратною накладною №07/09/07 від 06.09.2007 р. і актом приймання передачі основних фондів №000001 від 06.09.2007 р.
Відповідно до п. 2.4 вказаного договору загальна вартість майна відповідно до вищевказаних документів на це майно, складає 2402535 грн.
Майно залишається у володінні та користуванні відповідача.
Відповідно до п. 3.1.1 вказаного договору позивач по справі має право, зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником у строк умов кредитного договору звернути стягнення на майно та задовольнити свої вимоги з його вартості переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до п. 5.1 вказаного договору звернення стягнення на майно проводиться у разі невиконання позичальником ( відповідачем ) зобовязань, передбачених кредитним договором та здійснюється у судовому порядку шляхом подання відповідного позову заставодержателя ( позивача ) до суду або шляхом продажу заставленого майна заставодержателем самостійно.
Відповідно до п. 5.3 вказаного договору за рахунок заставленого майна заставодержатель задовольняє свої вимоги щодо сплати кредиту, процентів за його користування, сплати штрафних санкцій у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03.11.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства "Нові смакові технології" ( 98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Ювілейна, буд.65, ЄДРПОУ 31653190 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (04070, м. Київ, вул.Борисоглібська, 5-а) в особі Філії "Кримська дирекція " Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Героїв Аджимушкая, 6/13, ЄДРПОУ 33494260 ) заборгованість за кредитом у розмірі 1000 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 546 427,14 грн., пеню у розмірі 11580,10 грн., державне мито у розмірі 15 580,07 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,89 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором застави виробничого устаткування від 07.09.2007 р., що знаходиться за адресою: м. Судак, вул.. Алуштинська, 47 б, а саме:
3.В частині стягнення пені у розмірі 743,70 грн. у позові відмовити.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Розсилка:
-Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім" (04070, м. Київ, вул.Борисоглібська, 5-а );
-Філія "Кримська дирекція " Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров.Героїв Аджимушкая, 6/13);
-Приватне підприємство "Нові смакові технології" (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Ювілейна, буд.65).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.
Судове рішення № 19217304, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 31.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3713-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: