Ухвала суду № 19217132, 01.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

01.11.2011Справа №5002-16/2350-2010 За заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському АР Крим (98403, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5 «А», ідентифікаційний код 22300435)

До боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про визнання банкрутом

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від кредитора не зявився

Від боржника ОСОБА_1, свідоцтво від 19.03.2003 р.

Від Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства не зявився

Ліквідатор Кирилін М.В.

Обставини справи: Кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду АР Крим від 27.05.2010 р. боржника - Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено представника ініціюючого кредитора головного спеціаліста юрисконсульта Нафієву Ельзару Усеінівну.

Ухвалою ГС АР Крим від 28.10.2010 р. повноваження ліквідатора Нафієвої Е.У. припинені, а ліквідатором СПД ОСОБА_1 призначений арбітражний керуючий Кирилін М.В., також продовжений строк ліквідаційної процедури на два місяця, тобто до 27.01.2011р.

Не погодившись з постановою ГС АР Крим від 27.05.2010 р. боржник СПД ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2011 р. було залишено без розгляду апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 на постанову ГС АР Крим від 27.05.2010 р. по справі № 2-16/2350-2010 (а.с. 103-106).

Також, не погодившись з Ухвалою ГС АР Крим від 27.01.2011 р., арбітражний керуючий Кирилін М.В. звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 р. було припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Кириліна М.В. на ухвалу ГС АР Крим від 27.01.2011 р. у справі № 2-16/2350-2010 (а.с. 143-147).

Не погодившись з судовими актами, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. було повернуто касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2011 р. по справі № 2-16/2350-2010 без розгляду (а.с. 151-152).

11.05.2011 р. справа передана на розгляд судді Білоус М.О.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.05.2011 р. справу було прийнято до провадження судді Білоус М.О. та призначено судове засідання.

Не погодившись з судовими актами, Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 р. касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2011 р. по справ № 2-16/2350-2010 залишено без змін.

В процесі розгляду справи 24.12.10 р. від ініціюючого кредитора надійшло клопотання про припинення провадження у справі (т. 1, а.с. 45), від ліквідатора клопотання про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого (т.1, а.с. 48), 11.01.2011 р. від ліквідатора надійшло клопотання щодо переходу до загальної процедури банкрутства (т. 1, а.с. 51).

Як вказувалось вище у звязку із знаходженням справи в апеляційній та касаційній інстанціях вказані клопотання судом не розглядались.

Ухвалою ГС АР Крим від 26.08.2011 р. справа була прийнята до розгляду судді Білоус М.О. та призначено судове засідання для вирішення питання щодо подальшої процедури банкрутства та розгляду клопотань ліквідатора та ініціюючого кредитора.

06.09.2011 р. від ліквідатора надійшла заява про продовження строку ліквідаційної процедури строком на 4 місяці, клопотання про зобовязання боржника передати майно ліквідатору та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України (т.2, а.с. 51-54).

Так, 26 жовтня 2011 року на адресу суду від ліквідатора Кириліна М.В. надійшов проміжний звіт.

01.11.2011 р. від ліквідатора надійшов звіт про оплату послуг арбітражного керуючого, в якому ліквідатор просить затвердити наданий звіт та встановити порядок оплати послуг ліквідатора СПД ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кириліна М.В.

Також 01.11.2011 р. від ліквідатора надійшла заява про припинення провадження у справі з посиланням на п.7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1.1.ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Кредитор явку представника до судового засідання 01.11.2011р. не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Боржник у судове засідання зявився, вважав доцільним покласти витрати на оплату послуг арбітражного керуючого на ініціюючого кредитора, оскільки штрафні санкції були сплачені боржником в червні 2010 року, у той час як клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кириліна М.В. було подано ініціюючим кредитором у жовтні 2010 року.

Ліквідатор Кирилін М.В. у судове засідання 01.11.2011р. зявився просив суд затвердити йому оплату послуг, затвердити звіт про виконану роботу та встановити порядок оплати послуг ліквідатора СПД ОСОБА_1 у розмірі 9626,06 грн., а також задовольнити заяву про припинення провадження по справі. Вказані клопотання були прийняті судом до розгляду.

Разом з цим, ліквідатор просив суд залишити без розгляду раніш заявлені ним клопотання щодо переходу до загальної процедури банкрутства, заяву про продовження строку ліквідаційної процедури строком на 4 місяці, клопотання про зобовязання боржника передати майно ліквідатору та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, оскільки він наполягає на припиненні провадженні у справі, а тому задоволення цих клопотань є недоцільним.

Також ліквідатором були надані під час засіданні документи, які свідчать про виконану під час ліквідаційної процедури роботу.

Розглянувши клопотання про оплату послуг, наданий звіт ліквідатора Кириліна М.В. про оплату послуг, заслухавши пояснення ліквідатора та боржника, суд вважає можливим його задовольнити виходячи з наступного.

За приписами ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, зокрема, відповідно до п. 4 названої статті, арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями п. 10 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Таким чином, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (п. 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Матеріали справи свідчать, що провадження у справі здійснювалось з урахуванням особливостей ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів, тому, в цьому випадку, суд вправі самостійно встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника, з урахуванням норм цього Закону.

При цьому, обовязки ліквідатор у даній справі виконував не ініціюючий кредитор, а ліцензований арбітражний керуючий, призначення якого було здійснено за клопотанням саме ініціюючого кредитора УПФУ в Бахчисарайському районі від 28.10.2010р. (т.1., а.с.40).

Крім того, судом також враховано, що саме з боку УПФУ в Бахчисарайському районі в жовтні 2010 р. було заявлено клопотання про призначення професійного арбітражного керуючого, у той час як сума штрафних санкцій у розмірі 302 грн. вже була сплачена боржником ще у червні 2010 р. (т.1, а.с. 52).

Також, судом встановлено, що розрахунок ліквідатора Кириліна М.В. щодо оплати за надані послуги у розмірі 9626,06 грн., (що в свою чергу, дорівнює двом мінімальним заробітним платам за кожен місяць виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство СПД ОСОБА_1 за період починаючи з 28 жовтня 2010 року) цілком відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, ліквідатором враховано час знаходження справи в апеляційній та касаційній інстанції.

Судом встановлено, що продаж майна в процедурі ліквідації не здійснювався, не було надано також доказів того, що були отримані кошти в результаті виробничої діяльності боржника, а відтак суд дійшов до висновку, що така оплата повинна здійснювати за рахунок коштів ініціюючого кредитора.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що клопотання про оплату послуг підлягає задоволенню, наданий арбітражним керуючим звіт про оплату послуг підлягає затвердженню та обовязок з відшкодування оплати послуг ліквідатора СПД ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кириліна М.В. слід покласти на Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, розмір якої, за розрахунком (т.3, а.с. 19), складає 9626,06 грн.

При цьому, судом також врахована позиція ліквідатора про скорочення розміру оплати послуг арбітражного керуючого без врахування періоду з 01.03.2011 р. по 01.10.2011 р.

Судом також була врахована позиція Вищого господарського суду України під час розгляду справи про банкрутство, викладена в постанові від 30.09.2011 р. у справі 2-3/4297-2010.

Разом з тим, суд вважає, що клопотання ліквідатора Кириліна М.В. щодо припинення провадження по справі також підлягає задоволенню у звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що на день звернення до господарського суду АР Крим із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заборгованість СПД ОСОБА_1 складала 301,82 грн., в тому числі 301,82 грн. фінансових санкції.

Відповідно до положень абзацу 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність є неплатоспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобовязання є зобовязанням боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня, штраф) до складу грошових зобовязань боржник не зараховується.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обовязковим платежам) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із положеннями статті 13 вказаного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України “Про систему оподаткування”до категорії податків і зборів (обовязкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора органу державної податкової служби, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Така правова позиція викладена у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство”№17 від 18.12.2009р.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. № 17 розяснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках провадження у справі припиняється на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також враховує, клопотання ініціюючого кредитора про припинення провадження у справі, а також той факт, що СПД ОСОБА_1 у повному обсязі погасила суму боргу у розмірі 302,00 грн., що підтверджується квитанцією №136 від 10.06.2010р. (т.2., а.с.52) та не є відсутнім боржником у розумінні ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Клопотання ліквідатора щодо переходу до загальної процедури банкрутства, заяву про продовження строку ліквідаційної процедури строком на 4 місяці, клопотання про зобовязання боржника передати майно ліквідатору та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України судом не розглядались з врахуванням позиції ліквідатора, який просив залишити без розгляду ці клопотання.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити звіт арбітражного керуючого Кириліна М.В. про оплату послуг ліквідатора СПД ОСОБА_1

2.Затвердити розмір оплати послуг ліквідатора СПД ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання своїх повноважень, починаючи з 28.10.2010 р.

3.Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК (98403, м. Бахчисарай, вул.Сімферопольська, 5-а, п/р 2560070153501 у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 384083, ЗКПО 22300435) на користь арбітражного керуючого Кириліна Михайло Володимировича (АДРЕСА_2, адреса згідно зі свідоцтвом: АДРЕСА_3, ІІН НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ПАТ «ВТБ банк» м. Київ, МФО 321767) оплату послуг за час здійснення ним обовязків ліквідатора по справі про банкрутство СПД ОСОБА_1 у розмірі 9626,06 грн.

4.Видати наказ.

5.Провадження у справі №2-16/2350-2010 про визнання Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.