Ухвала суду № 19216991, 01.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

01.11.2011Справа №5002-16/5745-2010 За заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим (97000, смт Красногвардійське, вул. Советська, б.11, ідентифікаційний код 22300381)

До боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (97020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про визнання банкрутом

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від кредитора не зявився

Від боржника не зявився

Від Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства не зявився

Ліквідатор не зявився (клопотання)

Обставини справи: Кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою ГС АР Крим від 30.11.2010 р. було порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою господарського суду АР Крим від 17.12.2010 р. боржника - Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено головного спеціаліста юрисконсульта Букінич Е.Е. (а.с.33-35).

Ухвалою ГС АР Крим від 17.02.2011 р. було припинено повноваження ліквідатора Букінич Е.Е. та призначено ліквідатором боржника СПД ОСОБА_1 арбітражного керуючого Головачову Наталю Іванівну. (а.с. 48-49).

Ухвалою ГС АР Крим від 19.07.2011р., залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2011р, відмовлено у затвердженні ліквідаційного звіту та продовжений строк ліквідаційної процедури на 4 місяця, тобто до 17.10.2011р.

Кредитор явку представника до судового засідання 01.11.2011р. не забезпечив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Боржник у судове засідання 01.11.2011р. не зявився, ухвала ГС АР Крим від 18.10.2011р. була повернута відділенням поштового звязку з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Ліквідатор Головачова Н.І. у судове засідання не зявився, однак 31.10.2011р. надіслав на адресу суду клопотання про припинення провадження по справі, оскільки сума грошових вимог складається виключено із штрафних санкцій.

Також було надіслане клопотання про розгляд заявленого клопотання щодо припинення провадження по справі без участі ліквідатора. Вказані клопотання були прийняті судом до розгляду.

Розглянувши клопотання ліквідатора Головачової Н.І., суд вважає можливим припинити провадження по справі у звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що на день звернення до господарського суду АР Крим із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заборгованість СПД ОСОБА_1 складала 170,00 грн., що є штрафними санкціями.

Відповідно до положень абзацу 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність є неплатоспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобовязання є зобовязанням боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня, штраф) до складу грошових зобовязань боржник не зараховується.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обовязковим платежам) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно із положеннями статті 13 вказаного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України «Про систему оподаткування» до категорії податків і зборів (обовязкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора органу державної податкової служби, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Така правова позиція викладена у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство”№17 від 18.12.2009р.

Отже, ініціюючим кредитором не встановлена безспірність грошових вимог відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему оподаткування», оскільки пеня та штраф по податкових зобовязаннях не зараховується до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. № 17 розяснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках провадження у справі припиняється на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №5002-16/5745-2010 про визнання Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (97020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.