Рішення № 19216659, 25.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011Справа №5002-7/3789-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" (95001, м. Сімферополь, вул.. Більшовицька, б. 24, к. 56, ідентифікаційний код 34459159)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 16 650,82 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Сутьспору Товариство з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16650,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обовязків за договором поставки від 04.01.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у звязку з чим позивач просить стягнути в примусовому порядку 16650,82 грн., у тому числі: 15328,56 грн. основного боргу, пеню в сумі 1021,28 грн., 808,03 грн. інфляційних втрат, за вирахуванням 507,05 грн. вартості повернутого товару.

Сторони у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

04.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобовязується купити (прийняти та оплатити) Хумана, Лазана, Авент (надалі товар).

Відповідно до пункту 3.2 Договору зобовязання постачальника з поставки вважаються виконаними в момент передачі товару покупцю та оформлення всіх необхідних документів. Товар вважається поставленим при умові надання в розпорядження покупця як безпосередньо самого товару, так і всього супутнього пакету документів, необхідного покупцеві для приймання товару.

Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата товару, поставленого відповідно до цього договору, здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 14 календарних днів з дати його фактичної поставки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 15904,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-№РН-0000798 від 25.11.2010 р. на суму 1007,04 грн.;

-№РН-0000371 від 27.04.2011 р. на суму 2433,00 грн.;

-№РН-0000335 від 19.04.2011 р. на суму 1620,42 грн.;

-№РН-0000286 від 05.04.2011 р. на суму 2178,72 грн.;

-№РН-0000259 від 24.03.2011 р. на суму 830,10 грн.;

-№РН-0000238 від 22.03.2011 р. на суму 1748,22 грн.;

-№РН-0000211 від 11.03.2011 р. на суму 1567,98 грн.;

-№РН-0000161 від 21.02.2011 р. на суму 1254,72 грн.;

-№РН-0000108 від 07.02.2011 р. на суму 1016,16 грн.;

-№РН-0000091 від 01.02.2011 р. на суму 1086,42 грн.;

-№РН-0000080 від 28.01.2011 р. на суму 1161,72 грн.

Частина товару на суму 575,94 грн. була повернута відповідачем, що підтверджується наступними накладними:

-від 13.05.2011 р. на суму 162,60 грн.;

-від 05.04.2011 р. на суму 182,88 грн.;

-від 21.02.2011 р. на суму 101,46 грн.;

-від 30.12.2010 р. на суму 129,00 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 15328,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 15328,56 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обовязків за договором поставки від 04.01.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у звязку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15328,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 6.1.1 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар або не в повному обсязі покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вже було вказано вище, в договорі поставки сторони обумовили, що оплата товару має бути здійснена впродовж 14 календарних днів з моменту поставки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, вказана норма закріплює період нарахування пені.

Згідно з Постановою НБУ від 09.08.2010 р. N 377 з 10.08.2010 р. розмір облікової ставки дорівнює 7,75%.

З урахуванням наведених положень, та приймаючи до уваги здійснене відповідачем повернення товару, розрахунок пені є наступним:

1) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000798 від 25.11.2010 р. на суму 1007,04 грн.:

- за період з 10.12.2010 р. по 29.12.2010 р. 8,55 грн. (1007,04 грн. х 15,5% : 365 дн. х 20 дн.);

- за період з 30.12.2010 р. по 20.02.2011 р. 19,76 грн. (878,04 грн. х 15,5% : 365 дн. х 53 дн.);

- за період з 21.02.2011 р. по 12.05.2011 р. 26,71 грн. (776,58 грн. х 15,5% : 365 дн. х 81 дн.);

- за період з 13.05.2011 р. по 11.06.2011 р. 7,82 грн. (613,98 грн. х 15,5% : 365 дн. х 30 дн. ).

2) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000080 від 28.01.2011 р. на суму 1161,72 грн.:

- за період з 12.02.2011 р. по 11.08.2011 р. 89,29 грн. (1161,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 181 дн.).

3) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000091 від 01.02.2011 р. на суму 1086,42 грн.:

- за період з 16.02.2011 р. по 15.08.2011 р. 83,51 грн. (1086,42 грн. х 15,5% : 365 дн. х 181 дн.).

4) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000108 від 07.02.2011 р. на суму 1016,16 грн.:

- за період з 22.02.2011 р. по 15.08.2011 р. 75,52 грн. (1016,16 грн. х 15,5% : 365 дн. х 175 дн.).

5) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000161 від 21.02.2011 р. на суму 1254,72 грн.:

- за період з 08.03.2011 р. по 04.04.2011 р. 14,92 грн. (1254,72 грн. х 15,5% :365 дн. х 28 дн.);

- за період з 05.04.2011 р. по 15.08.2011 р. 60,54 грн. (1071,84 грн. х 15,5% : 365 дн. х 133 дн.).

6) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000211 від 11.03.2011 р. на суму 1567,98 грн.:

- за період з 26.03.2011 р. по 15.08.2011 р. 95,22 грн. (1567,98 грн. х 15,5% : 365 дн. х 143 дн.).

7) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000238 від 22.03.2011 р. на суму 1748,22 грн.:

- за період з 06.04.2011 р. по 15.08.2011 р. 98,00 грн. (1748,22 грн. х 15,5% : 365 дн. х 132 дн.).

8) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000259 від 24.03.2011 р. на суму 830,10 грн.:

- за період з 08.04.2011 р. по 15.08.2011 р. 45,83 грн. (830,10 грн. х 15,5% : 365 дн. х 130 дн.);

9) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000286 від 05.04.2011 р. на суму 2178,72 грн.:

- за період з 20.04.2011 р. по 15.08.2011 р. 109,17 грн. (2178,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 118 дн.).

10) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000335 від 19.04.2011 р. на суму 1620,42 грн.:

- за період з 04.05.2011 р. по 15.08.2011 р. 71,56 грн. (1620,42 грн. х 15,5% : 365 дн. х 104 дн.).

11) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000371 від 27.04.2011 р. на суму 2433,00 грн.:

- за період з 12.05.2011 р. по 15.08.2011 р. 99,19 грн. (2433,00 грн. х 15,5% : 365 дн. х 96 дн.).

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс", складає 905,59 грн.

Стосовно стягнення суми інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання та входять до складу грошового зобовязання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних викладена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 15.11.2010 р. у справі №4/720.

При обчисленні розміру інфляційних втрат суд враховує рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 р. У вказаному листі зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Таким чином, розмір інфляційних втрат є наступним.

1) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000798 від 25.11.2010 р. на суму 1007,04 грн.:

- за грудень 2010 року 8,06 грн. (1007,04 грн. х 100,8% - 1007,04 грн.);

- за період січень-лютий 2011 року 16,76 грн. (878,04 грн. х 101,909% (середній індекс інфляції за цей період) 878,04 грн.);

- за період березень-квітень 2011 року 21,11 грн. (776,58 грн. х 102,7182% - 776,58 грн.);

- за травень 2011 року 4,91 грн. (613,98 грн. х 100,8% - 613,98 грн.).

2) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000080 від 28.01.2011 р. на суму 1161,72 грн.:

- за період з лютий-липень 2011 року 40,96 грн. (1161,72 грн. х 103,5261% - 1161,72 грн.).

3) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000091 від 01.02.2011 р. на суму 1086,42 грн.:

- за період березень-серпень 2011 року 23,82 грн. (1086,42 грн. х 102,1923% - 1086,42 грн.).

4) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000108 від 07.02.2011 р. на суму 1016,16 грн.:

- за період березень-серпень 2011 року 22,28 грн. (1016,16 грн. х 102,1923% - 1016,16 грн.).

5) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000161 від 21.02.2011 р. на суму 1254,72 грн.:

- за березень 2011 року 17,57 грн. (1254,72 грн. х 101,4% - 1254,72 грн.);

- за період квітень-серпень 2011 року 8,38 грн. (1071,84 грн. х 100,7814% - 1071,84 грн.).

6) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000211 від 11.03.2011 р. на суму 1567,98 грн.:

- за період квітень-серпень 2011 року 12,25 грн. (1567,98 грн. х 100,7814% - 1567,98 грн.).

7) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000238 від 22.03.2011 р. на суму 1748,22 грн.:

- за період квітень-серпень 2011 року 13,66 грн. (1748,22 грн. х 100,7814% - 1748,22 грн.).

8) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000259 від 24.03.2011 р. на суму 830,10 грн.:

- за період квітень-серпень 2011 року 6,49 грн. (830,10 грн. х 100,7814% - 830,10 грн.);

9) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000286 від 05.04.2011 р. на суму 2178,72 грн.:

- за період травень-серпень 2011 року внаслідок дефляційних процесів загальний розмір інфляційних витрат має бути зменшений на 11,16 грн. (2178,72 грн. х 99,4880% - 2178,72 грн.).

10) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000335 від 19.04.2011 р. на суму 1620,42 грн.:

- за період травень-серпень 2011 року внаслідок дефляційних процесів загальний розмір інфляційних витрат має бути зменшений на 8,30 грн. (1620,42 грн. х 99,4880% - 1620,42 грн.).

11) за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000371 від 27.04.2011 р. на суму 2433,00 грн.:

- за період травень-серпень 2011 року внаслідок дефляційних процесів загальний розмір інфляційних витрат має бути зменшений на 12,46 грн. (2433,00 грн. х 99,4880% - 2433,00 грн.).

Отже, загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, складає 164,33 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду позивачем не була сплачена в повному обсязі сума державного мита. Так, п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 р. встановлено, що ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, до позовної заяви додане платіжне доручення №956 від 29.08.2011 р. про перерахування державного мита у розмірі 102,00 грн., у той час як перерахуванню підлягає сума державного мита у розмірі 166,51 грн. (1 відсоток ціни позову). За таких обставин, з позивача підлягає стягненню в доход бюджету сума недоплаченого державного мита у розмірі 64,51 грн

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" (95001, м. Сімферополь, вул.. Більшовицька, б. 24, к. 56, ідентифікаційний код 34459159) 15328,56 грн. заборгованості, 905,59 грн. пені, 164,33 грн. інфляційних втрат, 163,98 грн. державного мита та 232,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зиро-плюс" (95001, м. Сімферополь, вул.. Більшовицька, б. 24, к. 56, ідентифікаційний код 34459159) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 64,51 грн.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 26.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.