Рішення № 19216563, 25.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011Справа №5002-19/4159-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», АР Крим, м.Сімферополь

До відповідача Військового комісаріату АР Крим, АР Крим, м.Сімферополь

про стягнення 4390,58 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт, дов. № 347 від 13.07\6.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2 служб.військ комісар., дов. № 662 від 07.02.2011 р.

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Військового комісаріату АР Крим, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з оплати за надані послуги бізнес-мережі у розмірі 4248,00 грн., індекс інфляції у розмірі 21,28 грн., 3% річних у розмірі 33,86 грн., пеню у розмірі 87,44 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні усно позов в частині суми основного боргу визнала та не заперечувала проти стягнення з відповідача даної заборгованості. Щодо стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних у цієї частині позову просила відмовити, посилаючись на відсутність належного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.

Представникам сторін розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Оператор) та Військовим комісаром АРК (Бізнес - абонент) укладено Договір № 7007578 про надання послуг бізнес мережі, відповідно до п.1.1 якого на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікації на території України, виданої органом регулювання в сфері телекомунікації, оператор надає Бізнес абоненту на території України телекомунікаційні послуги Бізнес мережі Утел, (надалі - Послуги), а Бізнес абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього Договору (а.с.9-11).

Згідно п.3.1 Договір не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє Бізнес абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.

Відповідно до п.3.3 Договору Бізнес абонент повинен оплатити рахунок за Послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

Сторони несуть взаємну відповідальність за часткове чи повне невиконання договірних зобовязань. У разі затримки оплати за надані Послуги Бізнес абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обовязкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені (п.4.1-4.2 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення терміну дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Документального підтвердження розірвання чи припинення сторонами Договору № 7007578 від 28.04.2007 р. суду не представлено, а отже договір є діючим.

Додатковою угодою № 1 про надання у користування ліній / каналів звязку до Договору № 7007578 від 28.04.2007 р. сторони доповнили умови Договору (а.с.12).

Претензією про стягнення заборгованості та пені за несплату послуг бізнес сіті на суму 4277,57 грн. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (а.с.14).

Відповідач у відповідь на претензію визнав суму основного боргу. Проти стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних відповідач заперечував, посилаючись на відсутність належного фінансування з Державного бюджету України (а.с.15).

Несплата відповідачем заборгованості за Договором й стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачем було змінено вид господарського товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи суд вбачає, що претензією про стягнення заборгованості та пені за несплату послуг бізнес сіті на суму 4277,57 грн. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (а.с.14).

Відповідач у відповідь на претензію визнав суму основного боргу. Проти стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних відповідач просив відмовити, посилаючись на відсутність належного фінансування з Державного бюджету України (а.с.15).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4248,00 грн. обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 33,86 грн. та індекс інфляції у розмірі 21,28 грн. суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за надані послуги, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 3% річних від простроченої суми у розмірі 33,86 грн. та індекс інфляції у розмірі 21,28 грн.

Сума пені також підлягає стягненню у розмірі 87,44 грн., оскільки розрахована згідно із ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами і доповненнями).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу з оплати за надані послуги бізнес-мережі у розмірі 4248,00 грн., індексу інфляції у розмірі 21,28 грн., 3% річних у розмірі 33,86 грн., пені у розмірі 87,44 грн., обґрунтовані, засновані на законі, а отже підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідача перед позивачем суду не представлено. Відповідачем також не оспорено суму розрахунку позивача.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 152; ідентифікаційний код 07785820) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.О.Невського, 11; ідентифікаційний код 22236588) суму основного боргу у розмірі 4248,00 грн., індекс інфляції у розмірі 21,28 грн., 3% річних у розмірі 33,86 грн., пеню у розмірі 87,44 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.