Рішення № 19216478, 24.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2011Справа №5002-19/3718-2011 За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, АР Крим, м.Євпаторія, в інтересах держави в особі:

1)Міністерства оборони України, м.Київ

2)Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, АР Крим, м.Євпаторія

3)Військової частини А 2157, АР Крим, Сакський район, с.Карєрне

До відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз», АР Крим, м.Сімферополь

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м.Сімферополь

про стягнення 11307,84 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Прокурор Котелевець М.В. посвідчення № 364

Від позивача Міністерства оборони України - ОСОБА_1 ю/к, дов. № 220/298/д від 25.01.2011 р.

Від позивача Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України - ОСОБА_1 представник, дов. № 9/86 від 12.01.2011 р.

Від позивача - Військової частини А 2157 - не зявився

Від відповідача ОСОБА_2 представник, дов. б/н від 05.09.2011 р.

Суть спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Військової частини А 2157 з позовом до відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу - Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України заборгованість за договором на використання електроенергії від 13.05.2010 р. №34/10є у розмірі 11307,84 грн., у тому числі заборгованість 11051,82 грн., пеня 256,02 грн., також просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 31.08.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11.10.2011 р. залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Крименерго», розгляд справи відкладено.

Прокурор та позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа у судовому засіданні усно просила суд розглянути позов відповідно до норм чинного законодавства.

Оскільки, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, враховуючи строк розгляду справи передбачений ст.69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представників сторін та інших учасників по справі, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами та іншими учасниками по справі не заявлялося.

Представнику позивача розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2004 р. між ВАТ «Крименерго» та Військовою частиною А-2157 укладено Договір про постачання електричної енергії № 342 (а.с.12-17).

Додатковими угодами до Договору про постачання електричної енергії № 342 сторони змінювали та доповнювали умови Договору (а.с.18-29).

13.05.2010 р. між Євпаторійською квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (Платник), Приватним підприємством «Артек союз» (Субспоживач) та Військовою частиною А-2157 (Споживач) укладено Договір на використання електроенергії № 34/10э, відповідно до п.1.1 якого Споживач одержує електричну енергію від Сакського РЕМ відповідно до Договору № 342 від 12.03.2004 р., а Субспоживач частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх обєктів, а саме: військове містечко № 1, їдальня, загальною площею 145,9 кв.м. (а.с.6-11).

Розрахунок за електроенергію спожиту Субспоживачем буде здійснюватися згідно показань приладів обліку. Оплата електроенергії за даним договором здійснюється Субспоживачем на розрахунковий рахунок Постачальника за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних Платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1163 Споживача (п.1.2-1.3 Договору).

Відповідно до п.2.8 Договору Субспоживач зобовязаний здійснювати обовязкову оплату за отриману електричну енергію від Споживача з урахуванням ПДВ. Плата за використання електричної енергії складається з тарифу встановленого ВАТ «Крименерго» з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Субспоживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків за спожиту електричну енергію.

Згідно п.6.7 Договору За порушення строків оплати за спожиту електроенергію Субспоживач сплачує Платнику заборгованість у відповідності до ст.625 ЦК україни, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Це не звільняє Субспоживача від виконання договірних зобовязань.

Розрахунками основного боргу у розмірі 11051,82 грн. та розрахунком пені у розмірі 256,02 грн. підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем (а.с.31-32).

Несплата відповідачем заборгованості перед позивачем й стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунками основного боргу у розмірі 11051,82 грн. та розрахунком пені у розмірі 256,02 грн. підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем (а.с.31-32).

Однак, відповідач в порушення умов Договору не сплатив за надані послуги, отже позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11051,82 грн., обґрунтовані, засновані на законі, а отже підлягають задоволенню.

Сума пені також підлягає стягненню у розмірі у розмірі 256,02 грн., оскільки розрахована згідно із ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами і доповненнями).

За таких обставин, позовні вимоги в сумі 11307,84 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справі та підлягають задоволенню. Суд також враховує ту обставину, що сума заборгованості відповідачем не оспорена.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити у повному обсязі.

·Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Павленко, 2а; ідентифікаційний код 30741489) на користь держави в особі Міністерства оборони України в особі Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (АР Крим, м.Євпаторія, вул.Пушкіна, 35; ідентифікаційний код 07786127) заборгованість у розмірі 11051,82 грн., пеню у розмірі 256,02 грн.

·Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Павленко, 2а; ідентифікаційний код 30741489) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 102,00 грн. державного мита.

·Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Павленко, 2а; ідентифікаційний код 30741489) на користь Державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·Видати накази після набрання чинності рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.