Рішення № 19216389, 18.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-2/4178-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601 м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18) в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" (95000, м. Сімферополь, вул.. О. Невського, 2)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (96300, АДРЕСА_1)

про стягнення 1 274,01 грн.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність у справі.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ, в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 1 055 грн. 94 коп. за період з вересня 2009 року по квітень 2010 рік, пеню в розмірі 54 грн. 85 коп., збитки від інфляції 118 грн. 10 коп., 3 % річних 45 грн. 12 коп., всього 1274 грн. 01 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 18 від 07.10.2008 року. Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань не оплатив телекомунікаційні послуги на суму 1 055 грн. 94 коп. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

18.10.2011 року від позивача надійшла заява від 18.10.2011 року №09/979 з додатком розрахунку основного боргу, річних, інфляції та пені.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 78грн92коп. пені, 95грн03коп. інфляційного збільшення суми боргу, 33грн67коп. річних, тобто позивач порівняно із заявленими в позові вимогами збільшує суму пені, зменшує розмір інфляційних та річних.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією із повідомленням, про що свідчить підпис про вручення 05.10.2011 року на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації та оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Законом України «Про телекомунікації» передбачено обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг, однією з яких є виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги (частина 1 пункт 5 стаття 33 Закону).

Між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений типовий договір №18 від 07.10.2008 року про надання послуг електрозвязку.

Умовами договору передбачені обовязки споживача, а саме: своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розговори, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8.).

Відповідно п. 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводиться споживачем на протязі десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітними. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку стягується додаткова плата у розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Згідно з п. 4.6. договору у разі застосування авансової системи оплати, споживач для отримання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця передоплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерозрахунком (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач порушуючи договірні зобов'язання своєчасно не проводив оплату за договором №18 від 07.10.2008 року про надання послуг електрозвязку.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам відповідно до приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що позов у частині стягнення 1055грн94коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідач не представив суду доказів відсутності заборгованості.

Враховуючи подану позивачем заяву від 18.10.2011 року №09/979, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Така позиція викладена в пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Отже, позивачем, з врахуванням заяви від 18.10.2011 року №09/979, заявлена вимога про стягнення боргу в сумі 1055грн94коп., пені, яка з врахуванням представленого розрахунку, складає 78грн.92коп. позивачем заявлена вимога про стягнення пені, яка з врахуванням представленого розрахунку, складає 78грн92коп.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 1 пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 258 Цивільного кодексу України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем нараховується пеня на борг, який виник за межами річного строку ( з вересня 2009 року ) та без врахування вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

А відтак, позовні вимоги в частині стягнення 78грн92коп. пені за період з 01.04.2011 року 23.09.2011 року задоволенню не підлягають.

Вимога про стягнення 95грн03коп. інфляційних нарахувань за період 01.09.2010 року - 23.09.2011 року та 33грн67коп. 3% річних за період 01.09.2010 року - 23.09.2011 року підлягають задоволенню, оскільки в силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2011 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Прийняти заяву від 18.10.2011 року №09/979.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з|із| Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (96300, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601 м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18) в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" (95000, м. Сімферополь, вул.. О. Невського, 2; п/р260064839, МФО 324021, КРД «Райфайзен Банк Аваль, ЄДРПОУ 22236588) 1 055 грн. 94 коп. боргу, 95грн03коп. інфляційних, 33грн67коп. 3% річних, 95грн68коп. держмита, 221,38грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.В частині стягнення 78грн92коп. пені у позові відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.