Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
Іменем України
14.07.2011 року Справа № 2-1220/11
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
при секретареві - Коломієць Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ТОВ Південна хімічна компанія «Союз-Реагент»та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.08.2008 р., як солідарних боржників,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк звернулося до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 27.08.2008 р. між АКІБ “УкрСиббанк”, найменування якого змінено на ПАТ “УкрСиббанк”, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11387451000, за яким позичальник отримав для власних потреб (п. 1.4 кредитного договору) кредит від банка в іноземній валюті у розмірі 399 500,00 доларів США, зобовязавшись належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також сплачувати проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених кредитним договором (п.п. 1.1, 1.2.2, 1.3, 3.4.1).
Крім того, відповідно до п.п. 3.4.4 кредитного договору позичальник зобовязався проводити щорічне страхування предмету застави наданого позичальником банку в заставу в забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором, яке наведено в п. 2.1 кредитного договору. Разом з тим, як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідач-1 не виконує умови договору щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку та на умовах, встановлених кредитним договором, предмет іпотеки (домоволодіння, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки загальною площею 205,7 мІ за адресою: АДРЕСА_1) позичальником не застраховано. Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 4.1 кредитного договору), що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривни до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземні валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, включаючи день погашення кредиту. Зазначаючи у позові про те, що станом на 03.09.2010 р .заборгованість по кредитному договору перед банком складає 455 840,16 доларів США, що еквівалентно 3 600 134,41 грн., з яких заборгованість за кредитом 382 850,00 дол. США, що еквівалентно 3 023 672,73 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 64 398,74 дол. США, що еквівалентно 508 608,37 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 3 657,51 дол. США, що еквівалентно 28 886,28 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 4 933,91 дол. США, що еквівалентно 38 967,03 грн., зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення вимоги про стягнення з відповідачів ,як солідарних боржників (за договором поруки від 27.08.2008 р. між банком та ТОВ Південна хімічна компанія «Союз-Реагент»ТОВ поручилося відповідати за невиконання позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли кредитного договору).
У судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» позов підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не зявилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Заслухав пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.
27.08.2008 р. між АКІБ “УкрСиббанк”, найменування якого змінено на ПАТ “УкрСиббанк”, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11387451000, за яким позичальник отримав для власних потреб (п. 1.4 кредитного договору) кредит від банка в іноземній валюті у розмірі 399 500,00 доларів США, взяв на себе зобовязання належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також сплачувати проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених кредитним договором (п.п. 1.1, 1.2.2, 1.3, 3.4.1).
Крім того, відповідно до п.п. 3.4.4 кредитного договору позичальник зобовязався проводити щорічне страхування предмету застави наданого позичальником банку в заставу в забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором, яке наведено в п. 2.1 кредитного договору. Утім, позичальник (відповідач-1) не виконує умови договору щодо своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку та на умовах, встановлених кредитним договором, предмет іпотеки (домоволодіння, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки загальною площею 205,7 мІ за адресою: АДРЕСА_1) позичальником не застраховано.
Разом з тим, укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 4.1 кредитного договору), що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривни до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземні валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, включаючи день погашення кредиту.
За договором поруки від 27.08.2008 р., укладеним між банком та ТОВ Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ Південна хімічна компанія «Союз-Реагент” поручилося відповідати за невиконання позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли кредитного договору.
Через невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором склалася заборгованість, розмір якої станом на 03.09.2010 р. складає 455 840,16 доларів США, що еквівалентно 3 600 134,41 грн., з яких заборгованість за кредитом 382 850,00 дол. США, що еквівалентно 3 023 672,73 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 64 398,74 дол. США, що еквівалентно 508 608,37 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 3 657,51 дол. США, що еквівалентно 28 886,28 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 4 933,91 дол. США, що еквівалентно 38 967,03 грн.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.
Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання; відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, ч. 1 ст. 543 ЦК є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦК України, тому у випадку невиконання солідарного обовязку фізичної та юридичної особи позов може бути предявлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11387451000 від 27.08.2008 р. в розмірі 455 840,16 доларів США, що еквівалентно 3 600 134,41 грн., з яких заборгованість за кредитом 382 850,00 дол. США, що еквівалентно 3 023 672,73 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 64 398,74 дол. США, що еквівалентно 508 608,37 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 3 657,51 дол. США, що еквівалентно 28 886,28 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 4 933,91 дол. США, що еквівалентно 38 967,03 грн.
Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню солідарно з відповідачів судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ТОВ Південна хімічна компанія «Союз-Реагент»та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.08.2008 р., як солідарних боржників, задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія «Союз-Реагент» (ЄДРПОУ 31736951) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11387451000 від 27 серпня 2008 року в розмірі 3 (три мільйона) 600 (шістсот тисяч) 134 (сто тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія «Союз-Реагент» (ЄДРПОУ 31736951) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 1700 гривень та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 19214218, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 14.07.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1220/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: