Ухвала суду № 19210447, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" листопада 2011 р. м. КиївК-18104/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 року по справі № 25/90-07-2168А за позовом ТОВ «Новотех Термінал»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 року, позовні вимоги ТОВ «Новотех Термінал»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0008362301/3 від 03.03.2007 на суму податкового зобовязання в розмірі 338503,00грн. в частині донарахованого податку на прибуток в сумі 246099,00грн., штрафних санкцій в сумі 70654,00грн.; №0008372301/3 від 03.03.2007 на суму податкового зобовязання в розмірі 4793 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 06.09.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.10.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 року, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ст. ст. 2, 8, 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Новотех Термінал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатом якої складено акт перевірки №3160/23-20/33139052 від 23.08.2006.

Зі змісту акту перевірки №3160/23-20/33139052 від 23.08.2006 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 260625,00грн. в т.ч. в 2-4 кварталі 2005 року 145000,00грн., в 1 кварталі 2006 року - 115625,00грн.; ст. ст. 2, 8, 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не утримувався та не перераховувався податок з доходів фізичних осіб за надані послуги у 2005 році в сумі 448,82грн., за 1 квартал 2006 року в сумі 27,01грн.

На підставі зазначеного акту та за результатами адміністративного оскарження позивачем встановлених актом порушень, ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення №0008372301/3 від 03.03.2007 на суму податкового зобовязання 4793,00грн. №0008362301/3 від 03.03.2007 на суму податкового зобовязання 338503,00грн.

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість судами першої та апеляційної інстанції встановлено наявність всіх необхідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення позивачем спірних господарських операцій, а саме: договори про надання юридичних послуг, акти виконаних робіт, протоколи узгодження ціни по наданню юридичних послуг, рахунки, платіжні документи про оплату вартості наданих юридичних послуг, судові рішення, процесуальні документи по судовим справам, які спростовують висновок податкового органу про відсутність звязку наданих юридичних послуг з господарською діяльністю позивача.

Крім того, до матеріалів справи залучені договір комісії щодо придбання позивачем мобільних телефонів, договір по наданню послуг мобільного звязку, накази позивача про закріплення мобільних телефонів за працівниками підприємства, розпорядження позивача про направлення посадових осіб підприємства на Рибницький металургійний комбінат (Молдова) без оформлення відрядження, акти здачі-приймання робіт та платіжні доручення щодо оплати послуг звязку, що свідчать про використання позивачем послуг роумінгу в цілях господарської діяльності та спростовують висновок податкового органу про сплату працівникам підприємства додаткових матеріальних благ.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття спірних повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, постанову Господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____Г.К. Голубєва

____ Н.Є. Маринчак

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна