Ухвала суду № 19210407, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" листопада 2011 р. м. КиївК-20268/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2007 року по справі № 3/36 за позовом Малого приватного підприємства «Філіп»до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року позовні вимоги Малого приватного підприємства «Філіп»до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 09.03.2005 №0000422306/0/372, яким позивачеві визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 18653,00грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 85,00грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2007 року, постанова суду першої інстанції скасована в частині стягнення судових витрат, та прийнято рішення про стягнення з Державного бюджету України 3,40грн. судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині постанову Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 17.10.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2007 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.4.3 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР)ё ч.1 ст. 5, ч.2 ст. 9 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №79/23-414/01529257 від 24.02.2006, складеного за результатами документальної перевірки Малого приватного підприємства «Філіп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2002 по 30.09.2005, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422306/0/372 від 03.09.2005, яким позивачеві визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 18653,00грн., в т.ч. за основним платежем 12435,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 6218,00грн.

Зі змісту акту перевірки №79/23-414/01529257 від 24.02.2006 вбачається, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.3 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість на 12435,00грн. в т.ч. за 1 кв. 2003 року 758,00грн. та за 4 кв. -2003 року- 11677,00грн.

Підпунктом 7.4.3 Закону України №168/97-ВР визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Проте, посилаючись на порушення вищезазначеної норми, податковим органом в акті перевірки не наводяться дані щодо часткового використання в господарській діяльності позивача отриманих від своїх контрагентів послуг. Не було встановлено факту вищезазначеного порушення і в процесі розгляду справи.

За змістом п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

З огляду на викладене, платником податку має бути виконана умова щодо сплати ПДВ у звітному періоді у звязку з придбанням активів, які використовуватимуться для ведення власної господарської діяльності та наявності податкової накладної, оформленої належним чином.

За результатом розгляду справи не було встановлено фактів включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ при придбанні останнім товарів (робіт, послуг), вартість яких не відносилась до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягала амортизації, що спростовує висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Враховуючи вищезазначене, визначення позивачеві податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____Г.К. Голубєва

____ Н.Є. Маринчак

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна