Ухвала суду № 19210311, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" листопада 2011 р. м. КиївК-18848/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 року по справі № 2-27/5485-2007А за позовом ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 року, позовні вимоги ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня»до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000682602/0/0 від 14.03.2005 про застосування штрафних санкцій в сумі 91300,00грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 25.09.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 03.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 року, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181), ч.2 ст. 99, ч. 1, 2 ст. 100 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0000682602/0/0 від 14.03.2005 на підставі ст. 17 Закону України №2181 до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 91300,00грн. за несплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 182600,00грн. та штрафних санкцій на суму 73040,00грн., які були визначені позивачеві податковим повідомленням-рішення №0002182602/0 від 11.11.2004, прийнятим на підставі акту №426/26-2/05528579 від 09.11.2004, складеного за результатами проведеної позапланової документальної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті в бюджет податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тира», якою було встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України №2181.

Судами також встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 було оскаржено позивачем в судовому порядку та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2006 року, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2006, визнано нечинним з моменту його прийняття.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (п.п.5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України №2181).

Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобовязання є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____Г.К. Голубєва

____ Н.Є. Маринчак

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна