Ухвала суду № 19204711, 11.10.2011, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
11.10.2011
Номер справи
к-9278/09-с
Номер документу
19204711
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2011 року м. КиївК-9278/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року

у справі № 18/280А

за позовом Дочірнього підприємства «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна»

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року, позов Дочірнього підприємства «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 204/23-0/5671/32562051 від 11 квітня 2007 року, № 205/23-0/5671/23562051 від 11 квітня 2007 року, № 204/23-0/25671/32562051 від 28 вересня 2007 року, № 205/23-0/25671/32562051 від 28 вересня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 365/23-0/32562051 від 29 березня 2007 року.

На підставі зазначено акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 204/23-0/5671/32562051 від 11 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 151 165,00 грн. (107506,00 грн. основний платіж, 43659,00 грн. штрафні (фінансові) санкції), та № 205/23-0/5671/23562051 від 11 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5850,00 грн. (3900,00 грн. основний платіж, 1950,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Також, прийнято податкові повідомлення-рішення№ 204/23-0/25671/32562051 від 28 вересня 2007 року та № 205/23-0/25671/32562051 від 28 вересня 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР), оскільки, позивачем не включено до складу валових доходів суму безнадійної кредиторської заборгованості перед Приватним підприємством «Будпостачобєкт»у звязку з визнанням постановою Господарського суду Львівської області від 14 червня 2006 року останнього банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури.

Також, перевіркою встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості оренди автотранспорту у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромбуд»та витрат із сплати податку за земельні ділянки, які не є власністю позивача.

Крім того, встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) у звязку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні вартості оренди автотранспорту у ТОВ «Західпромбуд», оскільки, зазначені послуги не використовувались в господарській діяльності позивача.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 12.3.1 пунктом 12.3 статті 12 Закону № 168/97-ВР сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що Закон № 168/97-ВР повязує обовязок дебітора збільшити свої валові доходи у разі спливу строку позовної давності за відповідним договором, однак не ставить такий обовязок в залежність від факту припинення юридичної особи, оскільки, не повязує його із припиненням юридичної особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 168/97-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 168/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуваннях товарно-транспортних накладних та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № БМ-01 від 18 листопада 2005 року, складених на виконання договору, укладеного між ДП «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна»та ТОВ «Західпромбуд»від 25 вересня 2005 року № 25/09, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було належних правових підстав для висновку, що позивачем документально не підтверджено факт використання автотранспорту у власній господарській діяльності, оскільки, допущені при заповненні товарно-транспортних накладних недоліки самі по собі не можуть свідчити про їх фіктивний характер.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 168/97-ВР до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»(крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має у фактичному користуванні земельні ділянки площею 16 300 м. кв. по вул. Земельній та площею 3 200 м кв. по вул. Таджицькій у м. Львові, на яких знаходяться обєкти нерухомості (виробничі споруди) підприємства.

В свою чергу, порушень вимог Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 2535-XII) в ході перевірки встановлено не було.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що контролюючий орган, встановивши факт фактичного користування позивачем земельними ділянками по вул. Земельній та по вул. Таджицькій, власність на які належним чином за підприємством не оформлено, із внесенням за це відповідної передбаченої Законом № 2535-XII плати, дійшов до невірного висновку про завищення ДП «Ост-Інвест-унд-Баупроектменеджмент-Україна» валових витрат.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: (придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 3 900,00 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області відхилити, а постанову Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко

Попередній документ : 19204710
Наступний документ : 19204766