Ухвала суду № 19204287, 14.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2011 р. м. КиївК-5868/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоКонюшка К.В.

суддів:Гончар Л.Я.

Калашнікової О.В.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: Шипка О.І., Романюка Г.В.

відповідача: Калюжної А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009 року

у справі № 13/167 (22-а-33683/08)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007302312/0 від 27.09.2007 року; №0007312312/0 від 27.09.2007 року; № 0010312312/0 від 25.12.2007 року; №0007312312/1 від 25.12.2007 року; №0007302312/1 від 25.12.2007року; №0007302312/2 від 25.02.2008 року; №0007312312/2 від 25.02.2008 року: №0010312312/1 від 25.02.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм»оскаржило його в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У судове засідання представники податкового органу не зявились, справу розглянуто відповідно до приписів частини четвертої статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено Акт № 2970/1/23-12/32385604 від 17.09.2007 року (далі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки та за результатами процедури апеляційного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.02.2008 року №0007302312/2 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 49120,00 грн., у тому числі 32747,00 грн. основного платежу та 16373,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0007312312/2 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 59742,30 грн., у тому числі 40974,00 грн. осиного платежу та 18768,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0010312312/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1718,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що одним з основних видів діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (підклас 51.55.0 за КВЕД). Вказаний підклас включає, зокрема, оптову торгівлю добривами та агрохімічними продуктами.

24.02.2006 року між позивачем та ТОВ «Мас Медіа Інвест Груп»було укладено договір на виконання маркетингових досліджень № 6Д/18. Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобовязується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямком: «Аналіз ринку азотних мінеральних добрив України»на загальну суму 59736,00 грн.

На виконання умов вказаного договору між підприємствами було складено акт приймання передачі виконаних робіт, виписано податкову накладну, а також складено письмовий звіт щодо проведених досліджень ринку.

01.12.2005 року між позивачем та ТОВ «ТК «Нафта Гефест»було укладено договір № 12/01-02. Відповідно до умов даного договору довіритель доручає, а повірений бере на себе обовязок провести роботу та надати послуги по дослідженню ринку збуту, про рух та реалізацію нафтопродуктів та пошук покупців на загальну суму 21 680,00 грн.

На виконання вказаного договору було складено акт приймання передачі робіт, виписано податкову накладну.

01.03.2007 року між позивачем та ТОВ «Дока-техно»було укладено договір співпраці № 07-03/01. Згідно з умовами вказаного договору виконавець зобовязується виконати наступні роботи: пошук споживачів паливно-мастильних матеріалів; збір та опрацювання замовлень від існуючих споживачів паливно-мастильних матеріалів; сприяння виконанню замовлень споживачів по регіонах України; проведення заходів по розрахунках за паливно-мастильні матеріали в зумовлені строки; пошук альтернативних джерел фінансування як замовника, так і споживачів паливно-мастильних матеріалів; проведення консультацій з провідними галузевими спеціалістами щодо тенденцій напрямку розвитку нафтопродуктів та іншим питанням в цілях замовника; скерування напрямку діяльності замовника на основі рекомендацій спеціалістів, а замовник в свою чергу зобовязується прийняти виконані роботи і сплатити за них.

Відповідно до Акта виконаних робіт до договору № 07-03/01 від 01.03.2007 року виконавець здав, а замовник прийняв роботу на суму 27500, 00 грн.

12.05.2004 року позивачем було укладено договір з ТОВ «Юридична консалтингова компанія»про надання юридичних послуг. Вказаний договір було укладено на строк до 31.12.2004 року. Згідно з актами виконаних робіт від 14.10.2004 року та 30.09.2004 року ТОВ «Юридична консалтингова компанія»було надано послуг позивачу на суму 2673,00 грн. та 60 900,00 грн.

Також, 01.10.2004 року позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг № 01/10 з ТОВ «Ліста-Т»строком дії до 31.12.2004 року. Відповідно до акта виконаних робіт від 29.10.2004 року ТОВ «Ліста-Т»надано послуг позивачу на 24000,00 грн.

За посиланням податкового органу, отримання позивачем послуг від ТОВ «Мас Медіа Інвест Груп»по дослідженню ринку азотних добрив є нетиповим для позивача, не відноситься до його господарської діяльності, оскільки в подальшому товариство не здійснювало операцій з купівлі-продажу азотних добрив та не отримувало доходу від такої діяльності.

Відповідно до приписів пунктів 5.1 та 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України від 28.12.1994 року № 334/94 ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 1.32 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 ВР визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Колегія суддів зазначає про те, що господарські операції, направлені на отримання доходу, не завжди можуть мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне зясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обовязок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобовязує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Проте, у порушення вказаних норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено питання необхідності укладення позивачем в період дії договору № 01/05-04 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична консалтингова компанія», про надання юридичних послуг іншого аналогічного за змістом договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліста-Т». Не було витребувано належних доказів, які підтверджують зміст проведених ТОВ «ТК «Нафта Гефест»досліджень ринку збуту, руху та реалізації нафтопродуктів та пошук покупців, а також доказів на підтвердження змісту проведених ТОВ «Дока-техно»досліджень на виконання умов договору співпраці № 07-03/01 від 01.03.2007 року їх обсягу, форми викладення, тобто ознаки, які б свідчили про реальність таких досліджень, а також їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, оскільки саме реальність послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача є визначальними у вирішенні даного спору.

Належна правова оцінка цим відомостям надана не була. Проте, це має важливе значення для правильного вирішення даного спору по суті.

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обовязків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2009 року в даній справі скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.