Ухвала суду № 19203836, 03.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2553/11

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л.О., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Долиняного С.В.

відповідача (апелянта): не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства-фірми "Техкомплект" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року приватне підприємство фірма "Техкомплект" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000622310 від 09.03.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники ПП "Техкомплект" проти доводів апеляційної скарги заперечили, у звязку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції посадовими особами ДПІ у м. Вінниці на підставі направлення №221/23 від 28.01.2011 року, ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ППФ "Техкомплект" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт №589/23/31542689 від 17.02.2011 року.

Даною перевіркою, із врахуванням частково задоволеної скарги ППФ "Техкомплект" на її висновки, ДПІ у м. Вінниці встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що полягало у занижені підприємством податок на прибуток всього на суму 53378 грн., у тому числі за 3 квартал 2010р. - 53378 грн.

На підставі викладених в акті перевірки порушень чинного законодавства, 09 березня 2011 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за №0000622310 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 53378 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 13345 грн.

Так судом встановлено, що в основу виявлених порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" покладено висновок податкового органу про недотримання вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними при здійсненні господарських операцій ПФ "Техкомплект" з постачальником ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005" та з покупцем ТОВ "Барлінек-Інвест". На думку відповідача наслідком діяльності ППФ "Техкомплект" при здійснені продажу дошки та брусу є виключно ( або переважно) формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, а тому задекларовані показники ППФ "Техкомплект" від постачальника ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005" та покупця ТОВ "Барлінек-Інвест" слід вважати такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та його скасовуючи суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірно встановленими судом першої інстанції обставини, за яких здійснені між ППФ "Техкомплект", ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005" та ТОВ "Барлінек-Інвест" господарські операції мали реальний товарний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема: договором купівлі-продажу між ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005" та ППФ "Техкомплект" від 29.03.2010 року, видатковими накладними № 261 від 14.09.2010 року, №253 від 13.09.2010 року, №223 від 08.09.2010 року, №178 від 02.09.2010 року, №159 від 01.09.2010 року, №160 від 01.09.2010 року, податковими накладними №261 від 14.09.2010 року, №253 від 13.09.2010 року, №223 від 08.09.2010 року, №178 від 02.09.2010 року, №159 від 01.09.2010 року, №160 від 01.09.2010 року, деклараціями з податку на прибуток ППФ "Техкомплект" за півріччя та 3 квартал 2010 року разом з додатками до них, товарно-транспортними накладними за №100116 від 01.09.2010 року, №100117 від 01.09.2010 року, №100118 від 03.09.2010 року, №100119 від 06.09.2010 року, №100121 від 13.09.2010 року, №100122 від 13.09.2010 року, №100123 від 14.09.2010 року, №100124 від 15.09.2010 року, а також платіжними документами.

На час укладення та виконання договорів зазначені контрагенти були діючими господарюючими субєктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та були платником податку на додану вартість. Факти отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених осіб повною мірою були досліджені судом першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові суду. А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що до них ставляться Законами "Про податок на додану вартість" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Твердження апелянта, з посиланням на матеріали перевірки, про те, що вказані господарські операції не мали товарного характеру, колегією суддів оцінюються критично, оскільки зазначене ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при укладенні та виконанні договорів, відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Зважаючи, що формування позивачем валових витрат на підставі отриманих від зазначених в акті перевірки господарюючих субєктів первинних бухгалтерських та податкових документах є правомірним та таким, що відповідає вимогам положень ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а зворотного відповідачем не доведено, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000622310 від 09.03.2011р.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 листопада 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар