Ухвала суду № 19203505, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.Справа № 2а-11068/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Сущенко А.С.

представника позивача - Стриж Л.А. С< Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Купянський цукровий комбінат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2011р. по справі№2а-11068/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Купянський цукровий комбінат" <Список ><Текст >

до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Куп'янський цукровий комбінат» звернувся до суду з позовом до Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03.10.2006р. №0000732310/3 та від 03.10.2006р. №0000432310/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 3.1 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення від 03.10.2006р. .№ 0000732310/3 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 222.501,00грн. (основний платіж -4.148.334,00грн.; штраф -2.074.167,00грн.) та від 03.10.2006р. №0000432310/3 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 1.392.575,00грн. (основний платіж -928.383,00грн.; штраф -464.192,00грн.) винесені відповідачем, Куп'янською ОДПІ з посиланням на акт від 17.04.2006р. №461/23-00373215.

За висновками зазначеного акту ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» вчинено:

- порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку в розмірі 7.136,00грн., нараховану на вартість послуги з використання комбайну при відсутності у ВАТ будь-яких сільськогосподарських угідь (даний епізод порушення позивачем не оскаржується);

- порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ загальної декларації жовтня 2005р. суми податку в розмірі 740,00грн. та включення до складу податкового кредиту з ПДВ загальної декларації з ПДВ листопада 2005р. суми податку в розмірі 6.942,00грн., які припадають на обсяг здійснених ВАТ у перелічених звітних податкових періодах неоподатковуваних операцій;

- порушення п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку в розмірі за червень 2005р. -113.333,00грн. та за жовтень 2005р. -716.333,00грн., нарахованих на номінальну вартість отриманих векселів (рішенням ДПА у Харківській області від 12.07.2006р. №2677/10/25-010 суму ПДВ, донарахованого за даним епізодом, збільшено на 4.148.334,00грн.); порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку в розмірі 122.535,00грн., нарахованої на вартість послуги з товарного кредиту, яка не була і використана у власній господарській діяльності ВАТ.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недотримання позивачем передбачених законом умов для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з дотриманням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що підприємством не було відкориговано суму податкового кредиту, яка припадає на частку використання придбаних товарів (робіт, послуг) в неоподатковуваних операціях, а саме, згідно акту. пред'явлення векселя до платежу від 05.10.2005 року ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» предявлено, а ТОВ «Оскол» прийнято до платежу простий вексель загальною номінальною К-19/05/27-1 було придбано у ТОВ «Фінансова компанія «Стокс» за договірною вартістю 2000000 грн. (емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 11620609,99 грн.)).

Платіж за вексель надходив на розрахунковий рахунок у жовтні 2005 року в сумі 6269855 грн. та у листопаді 2005 року в сумі 5350775 грн.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України. Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

В акті перевірки відповідач зазначає, що підприємство у жовтні та листопаді 2005 року здійснило операції, які не є об'єктом оподаткування. В даному випадку загально виробничі витрати у жовтні та листопаді 2005 року використовувалися частково в оподатковуваних операціях, а частково ні, тому вхідний податок на додану вартість по вказаним витратам підлягає включенню до складу податкового кредиту пропорційно обсягам поставок звітного періоду. Згідно розрахунку обсяг неоподатковуваних операцій в загальному обсязі поставок за жовтень 2005 року складає 7,5 відсотка (загальний обсяг продажу 83546355 грн., обсяг неоподаткованих операцій - 6269838 грн.), за листопад 2005 року - 50,6 відсотка (загальний обсяг продажу - 10578605 грн., обсяг неоподаткованих операцій - 5350775 грн.). Сума вхідного податку на додану вартість по загально виробничим витратам, яка відповідає частці неоподатковуваних операцій за жовтень 2005 року складає 740 грн., за листопад 2005 року -6942 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, не відкоригування підприємством суми податкового кредиту у жовтні 2005 року в сумі 740 грн. та листопаді 2005 року в сумі 6942 грн.. що стало підставою для донарахування відповідачем суми податку на додану вартість за жовтень 2005 року - 740 грн., за листопад 2005 року - 6942 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2005р. між ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» та ТОВ «Юмекс» укладено договір товарного кредиту № ТК 0111/2005 на придбання"" цукру-піску в мішках на загальну суму 2940840,00 грн., за умовами якого кредитором (ТОВ «Юмекс» було передано, а позичальником (позивач) 02.11.2005р. прийнято по накладній .№530 1050000 тон цукру-піску білого в мішках по 50 кг. на загальну суму 2940840 грн. (в т.ч. ПДВ -490140грн.).

Згідно акту приймання-передачі товару №1 від 02.11.2005 р., товар прийнято комбінатом на складі ВАТ «Пальмірський цукровий завод». Отримання товару оформлено актом прийому -передачі та податковою накладною.

З врахуванням первісної вартості цукру та послуг по товарному кредиту загальні витрати по придбанню цукру в даному випадку склали 3063375 грн. (ПДВ - 612675 грн.).

На момент здійснення перевірки позивачем не надані документи про передачу товару на відповідальне зберігання матеріально-відповідальній особі, договори зберігання, документи про здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Під час перевірки встановлено, що придбаний у ТОВ «Юмекс» цукор-пісок було реалізовано в той же день 02.11.2005 р. ТОВ «Цукровий Союз» згідно договору РП № п/с05-11 від 01.11.05 р. по накладній № 3954 у кількості 1050000 кг на суму 3129840,00 грн., в тому числі ПДВ 521640 грн.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною та суттєвою.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» піл господарською діяльністю слід розуміти - будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Піл безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому колегія суддів зазначає, що фінансового-господарські операції ТОВ «Куп'янський цукровий комбінат» було проведено за незначний проміжок часу та за ціною продажу товарно-матеріальних цінностей, яка дорівнює ціні придбання, тобто без наміру отримання прибутку, а з урахуванням оплати послуги по пошуку товарів, взагалі є збитковими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції про те, що позивач не подав до суду доказів перевищення загальної суми доходу від придбаного на умовах товарного кредиту цукру над загальною сумою витрат, понесених у зв'язку з придбанням цього товару. Позивач також не подав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ВАТ було змушено організовувати діяльність саме на таких умовах. Економічної доцільності придбання послуги з товарного кредиту вартістю 735.210,00грн. за 25 календарних днів (при вартості товару 2.940.840,00грн., тобто вартість послуги склала 25% загальної вартості товару, а сума відсотків за товарним кредитом склала -365% річних) позивач до суду також не подав.

Також колегією суддів встановлено, що 29.06.2005р. між ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» та ТОВ «Укрроспрод» укладено договір міни №БС2906/2005, за умовами якого позивач передає у власність ТОВ «Укрроспрод» товар (цукор-пісок) на суму 4 080 000 грн., в т.ч. ПДВ - 680 000 грн., а останній передає у власність позивача товар (простий вексель №51322313069955, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 720 000 грн., простий вексель №3007336503, емітент ТОВ «Аграрно-інвестиційний союз», номінальна вартість 2 000 000 грн.. простий вексель №3803330951, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 680 000грн.) загальною вартістю 4 080 0000 грн., в т. ч. ПДВ - 680 000 грн.

За умовами договору ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» здійснює передачу товару (цукру-піску) на умовах франко-склад в строк до 30.06.2006 р. ТОВ «Укрроспрод» здійснює передачу товару (Векселів) в строк до 30.06.2005 р.

На отриманий від ТОВ «Укрроспрод» вексель ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат-отримало податкову накладну №26/06 від 03.06.2005 р. на суму 3400000 грн., крім того, ПДВ 680000 грн. та включило суму податку до податкового кредиту за червень 2005 року. При цьому сума податку на додану вартість нарахована на номінальну вартість векселя.

07.10.2005р. між ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» та ПП «Вест-Лайн» укладено договір міни від №БС-05-1007, за умовами якого позивач передав у власність ПП «Вест-Лайн» товар (цукор-пісок) на суму 25 788 000 грн., в т.ч. ПДВ - 4 198 000 грн., а останній передає у власність позивача товар (простий вексель №80351641205587, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 184722,13 грн., простий вексель №80351641205588, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 5 902 908.08 грн., простий вексель №80351641205585, емітент ТОВ «Оскол», номінальна вартість 8 818 697,66 грн., простий вексель №3803331003, емітент ТОВ «ФСП «Агро». номінальна вартість 300 000 грн., простий вексель №51322313069958, емітент ТОВ «Презенс», номінальна вартість 1 664 955,57 грн., простий вексель №3007338284, емітент ТОВ «Аграрно-інвестиційний союз», номінальна вартість 676 291,82 грн., простий вексель №51322313066470, емітент ТОВ «Укрроспрод», номінальна вартість 2 175 369,52 грн., простий вексель №321842004807, емітент ТОВ «ФСП «Агро», номінальна вартість 1 767 055,22 грн.) загальною вартістю 25 788 000 грн., в т. ч. ПДВ - 4 298 000 грн. За умовами договору ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» здійснює передачу товару (цукру-піску) на умовах франко-склад в строк до 30.06.2006 р. ТОВ «Укрроспрод» здійснює передачу товару (векселів) в строк до 30.06.2005 р.

На отриманий від ПП «Вест-Лайн» векселя ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» отримало податкову накладну №7 від 31.10.2005 р. на суму 21 490 000 грн., крім того, ПДВ - 4 298 000 грн. та включило суму податку до податкового кредиту за жовтень 2005 року. При цьому сума податку на додану вартість нарахована на номінальну вартість векселя.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (послуг), місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі, операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу.

Пунктом 4.8 статті 4 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Зазначена позиція викладена і Вищим адміністративним судом України у відповідній ухвалі від 27.05.2010 року по справі № к-5220/07, а, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції та податкового органу про порушення позивачем вимог абз.1 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7. абз.3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість нараховану на номінальну вартість отриманого векселя, за якою його передано в сумі 447976 грн.( 2239878 грн. (номінальна вартість) х 20%) враховуючи, що податок на додану вартість не додається до номіналу векселя, та відповідно не може формуватися податковий кредит у платника ПДВ, який отримує такий вексель за поставлену продукцію.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 03.10.2006р. №0000732310/3 та від 03.10.2006р. №0000432310/3, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування таких рішень є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Купянський цукровий комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2011р. по справі№2а-11068/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2011 року.