Ухвала суду № 19203151, 11.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5596/11/0170/1

11.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Щепанської О.А. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Прокурора міста Судака- Гукасян Христина Артушівна - посвідчення №698 від 19.05.2011,

представник позивача, Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим- ОСОБА_1, довіреність № 1524/10/10-014 від 12.09.11

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД"- не зявився,

розглянувши апеляційні скарги Прокуратури міста Судака та Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 07.07.11 у справі № 2а-5596/11/0170/1

за позовом Прокурора м. Судака (вул. Яблунева 10, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим (вул. Яблунева, 10, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 в задоволенні позовних вимог Прокурора міста Судака Автономної Республіки Крим в інтересах Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 5636,26 грн. відмовлено.

На зазначене судове рішення від Прокуратури міста Судака Автономної Республіки Крим та Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим надійшли апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (пункти 288.1, 288.2, 288.3, 288.4, 288.7 статті 288 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункти 286.2, 286.3 статті 286, пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»з питання своєчасності подання податкової звітності по орендній платі за землю, під час якої встановлено, що відповідачем несвоєчасно надана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, на підставі акту від 15.03.2011 № 68/15-3/20676633 Державною податковою інспекцією в місті Судак прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000161503/0 від 29.03.2011,згідно якому до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»застосована штрафна санкція в розмірі 170,00грн.

З акту перевірки вбачається, що фактично податкова декларація надана до Державної податкової інспекції в місті Судак 09.03.2011 при граничному терміну надання звітності до 01.02.2011. Судом встановлено, що станом на день розгляду справи зазначені штрафні санкції відповідачем не сплачені, що підтверджується особовим рахунком відповідача.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що відповідачем на підставі договорів оренди землі від 03.06.2004 та від 18.09.2006 надана до Державної податкової інспекції в місті Судак податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД»визначене податкове зобовязання в розмірі 65595,14грн. за рік, та 5466,26грн. щомісячно, у тому числі за березень 2011 року.

Податкове зобовязання з орендної плати за землю за березень 2011 року в розмірі 5466,26грн. відповідачем станом на день розгляду не сплачено, що підтверджується особовим рахунком та розрахунком заборгованості.

Слід зазначити, що сума заборгованості зі сплати орендної плати за землю та штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю, після узгодження і несплати у встановлений законом строк є узгодженим грошовим зобовязання та відповідно податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу положень Податкового кодексу України слід зазначити, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених статтями 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання таких подій: наявності саме податкового боргу, узгодженого в порядку, встановленому Податковим кодексом України; після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Заявниками апеляційних скарг не враховано, що податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у підпунктах 14.1.175, 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що норма підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.2011у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Поза увагою заявників апеляційних скарг залишився той факт, що норма пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків. Норма пункту 60.6 статті 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Слід зазначити, що пункт 4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2011 N 266, передбачає, що окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума заборгованості зі сплати орендної плати за землю та штрафних санкцій за несвоєчасне надання податкової звітності є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу в розмірі 5636,26грн., повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Судак Автономної Республіки Крим не приймала та не направляла Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»податкову вимогу. Направлення першої податкової вимоги в 2010 році не надає позивачу права на стягнення податкового боргу, що виник на підставі Податкового кодексу України в 2011 році.

Слід зазначити, що податковий орган в порушення пункту 7 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” Розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням № 0000161503/0 від 29.03.2011застосував до позивача фінансові санкції на суму 170,00грн., при цьому адміністративний суд не наділений самостійно визначати та застосовувати до платників податків фінансові санкції за порушення податкового законодавства, що є виключною компетенцією податкового органу. Отже, оскільки відповідач невірно застосував фінансові санкції, а суд позбавлений можливості застосувати санкцію на підставі правильної норми закону, позовні вимоги про стягнення необґрунтованих фінансових санкцій не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції повно та правильно зясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні скаржниками наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційних скаргах, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги Прокуратури міста Судака Автономної Республіки Крим та Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Прокуратури міста Судака та Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2011 у справі № 2а-5596/11/0170/1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.А.Щепанська підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 17 жовтня 2011 року