Постанова № 19202616, 20.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р.Справа № 2-а-210/10/2170 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвої Н.М.

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»- Саюшкіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» (далі ТОВ «Меблеві технології»)звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2009 року № 0005062301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009 року на 133 333 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 02.11.2009 року № 0005062301/0 яким встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ.

Позивач зазначає, що ДПІ у м. Херсоні у ході зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату ПДВ суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Риста», що було основним постачальником товару позивача по першому ланцюгу. Позивач наполягає на правильності та своєчасності сплати ПДВ при відсутності порушень Закону України «Про податок на додану вартість».

15.04.2010 року Херсонським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що на підставі направлення від 19.10.2009 року № 1918/23-2, виданого ДПІ у м. Херсоні, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності ТОВ «Меблеві технології»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки 02.11.2009 року складено акт №3294/23-2/34458354 яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2., 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, 7.7.1, 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у липні 2009 року на суму 133 333 грн.

З акту вбачається, що основними вітчизняними постачальниками ТОВ «Меблеві Технології»в перевіряємому періоді є ТОВ «Риста»(і.п.н. 363174714022, м. Миколаїв) яке на підставі договору № б/н від 01.04.2009 року, придбало будматеріалів (сверла, скотчу, розбавлювачу, труб, панелів), згідно податкової накладної №54 від 30.04.09 на загальну суму - 800000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 133333,33 грн.

В акті зазначено, що податкова накладна вважається оформленою належним чином, у разі дотримання при її оформленні вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, даним підпунктом передбачено зазначення у податковій накладній місцезнаходження продавця товарів. Проте, матеріалами перевірок достовірності місцезнаходження продавця (назва)підтверджується, що зазначена в податкових накладних адреса місцезнаходження продавця є недійсною, у зв'язку із відсутністю продавця за цією адресою. У податковій накладній №54 від 30.04.09 ТОВ «Риста»(і.п.н. 363174714022, м. Миколаїв) не вказано місцезнаходження продавця.

До ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва направлено запит від 18.08.2009 року № 6832/7/23-204 щодо взаємовідносин ТОВ «Риста»(іпн 363174714022, м. Миколаїв) з ТОВ «Меблеві технології»(код 34458354, м. Херсон). Отримано відповідь від 03.09.2009 № 12004/7, згідно якої ТОВ «Риста»проведення перевірки не має можливості у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням. На підставі зазначеного акту 12.11.2009 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005062301/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 133 333 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції, встановивши відсутність адреси ТОВ «Риста»в податковій накладній наданий податковому органу та факту відсутності ТОВ «Риста» за зазначеною в накладних адресою, з посиланням на п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визнав податкову накладну від 30.04.2008 року №54 складеною неналежним чином, в звязку з чим прийняв рішення ,що позивач не мав права на віднесення сплаченого податку на додану вартість за такою накладною.

На підставі вказаного суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За такого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання умов договору № б/н від 01.04.2009 року, придбано будматеріали (сверла, скотч, розбавлювачу, труб, панелів) та сплачено ТОВ «Риста»800000,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 133333,33 грн. в складі ціни товару з отриманням податкової накладної № 54 від 30.04.2009 року.

Оплата фактично проведена 30.04.2009 року.

Надана ТОВ «Риста»на виконання вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна № 54 від 30.04.2009 року є визначною п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту при визначені відємного значення суми кредиту за положеннями п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Датою виникнення права позивача на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, відповідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Наявність проведеної угоди,яка була здійснена та оплачена обумовлює право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 133 333 грн. по податковій накладній № 54 від 30.04.2009 року, а посилення суду першої інстанції на невідповідність про місцезнаходження ТОВ «Ріста»,його керівників не може служити підставою для незадоволення позовних вимог.

За такого, колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення винесене без дотримання вимог п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню, при встановленому факту належного виконання обвязка позивача по сплаті ПДВ в ціні товару та отримання податкової накладної. Неналежне виконання контрагентами позивача, зокрема ТОВ «Риста», своїх обовязків такого не спростовує та не є підставою для звуження законних прав позивача.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального , висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»- задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти по справі нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.11.2009 року № 0005062301/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.