Постанова № 19201679, 15.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2011 року 10:52 № 2а-4704/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009р. №00005552303 в частині та рішення про результати розгляду скарги

За участю представників:

позивача : Крат В.Ф.

відповідача: Литвинчук В.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.03.2011р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, з урахуванням зменшення позовних вимог, до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00005552303 від 23.11.2009р. в частині порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав та в обґрунтування безпідставності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначив, що на місці перевірки встановлено 5 касових місць, а реєстратор розрахункових операцій фіскальний №26510025443 є резервним і використовується лише у разі виходу з ладу РРО фіскальний №2561002459. вважає, що якщо РРО не використовувався, то виконувати Z-звіт за такий день не потрібно.

Відповідач проти позову заперечив та просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки перевіркою встановлене порушення п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що стали підставою застосування ДПІ у Дарницькому районі м. Києва штрафних (фінансових) санкцій у розмірі

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

.

Працівниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була проведена перевірка господарської одиниці, що належить Підприємства з 100% іноземної інвестиції «БІЛЛА-Україна»- супермаркету за адресою: м. Одеса, прт. Добровольського, 122/1, щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №722/26/51/23/25288083 від 11.11.2009р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 9, п. 11, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р.

За висновками акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005552303 від 23.11.2009р. у розмірі 110 580 грн. (340,00 грн. х 322) + (203,00 грн. х 5) + (17,00 грн. х 5)

За результатами адміністративного оскарження, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, скарги без задоволення.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням в частині встановлення порушення вимог п. 9 ст. 3 закону №265/95-ВР.

Так, в пп. 2.2.14 акту встановлено, що субєктом господарювання не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків РРО, а саме: в робочі дні супермаркета коли здійснювалась реалізація товарів споживачам за готівку, що підтверджується КОРО та контрольними стрічками РРО, не було роздруковано 322 Z-звіти.

Таким чином, згідно висновків акту перевірки позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон №265) яким встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 4 ст. 17 закону №265 у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Правомірність винесення вказаного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР є предметом розгляду даної справи.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як свідчать матеріали справи, суб'єктом господарювання не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків - а саме: не надруковано Z-звіти на:

1)РРО фіскальний номер 2651002443(далі по тексту - Реєстратор 1): з 05.01.09 по 10.01.09, з 12.01.09 по 19.02.09, з 01.03.09 по20.05.09, з 03.06.09 по 05.06.09,11.06.09. 12.06.09. 01.08.09 (його надруковано 02.08.09 за № 0484), 30.10.09 (його надруковано 31.10.09 за № 0574), 29.10.09 (його надруковано 30.10.09 за № 0573). 28.10.09 (його надруковано 29.10.09 за № 0572), 27.10.09 (його надруковано 28.10.09 за № 0571), 26.10.09 (його надруковано 27.10.09 за № 0570), 25.10.09 (його надруковано 26.10,09 за № 0569) Всього: 138 Z -звітів

2)На РРО фіскальний номер 2651002459 (далі по тексту - Реєстратор 2): з 16.06.09 по 30.10.09, 13.06.09, 14.06.09. з 06.06.09 по 10.06.09, 01.06.09, 02.06.09, 30.05.09, 31.05.09, з 21.02.09 по 28.02.09. 11.01.09, з 02.01.09 по 04.01.09, 31.12.08, 30.12.08 (його надруковано 31.12.08), 29.12.08 (його надруковано 30.12.08 за№ 0051). 16.12.08 (його надруковано 17.12.08 за № 0038), 17.11.08 (його надруковано 18.11.08 за № 0009). Всього: 160 Z-звітів.

3)На РРО фіскальний номер 2651002444(далі по тексту - Реєстратор 3): 17.11.08 (його надруковано 18.11.08 за № 0418), 16.12.08, (його надруковано 17.12.08 за № 0447), 30.12.08 (його надруковано 31.12.08 за № 0461), 29.12.08 (його надруковано 30.12.08 за № 0460). 28.01.09 (його надруковано 29.01.08 за № 0489), 01.08.09 ((його надруковано 02.08.09 за № 0675). Всього: 6 Z-звітів.

4)На РРО фіскальний номер 2651002458(далі по тексту - Реєстратор 4): 17.11.08, 16.12.08, 30.12.08. 29.12.08, 01.08.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0409, 17.12.08 за № 0438. 31,12.08 за № 0452. 30.12.09 за № 0451. 02.08.09 за № 0667). Всього: 5 Z-звітів.

5)На РРО фіскальний номер 2651002460(далі по тексту - Реєстратор 5): 17.11.08. 16.12.08. 30.12.08. 01.08.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0317, 17.12.08 за № 0347, 31.12.08 за № 0361, 02.08.09 за № 0578). Всього: 4 Z-звіти.

6)На РРО фіскальний номер 2651002442(далі по тексту - Реєстратор 6): 17,11.08. 16.12.08, 30.12.08, 20.05.09. (їх надруковано відповідно 18.11.08 за № 0042, 17.12.08 за № 0071, 31.12.08 за № 0085, 21.05.09 за № 0224). Всього: 4 звіти.

Згідно з ст. 1 Закону №265, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек»(Z-звіту) згідно якого це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті.

Згідно абзацу другого ст. 2 закону України №265/95-ВР фіскальні функції здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній памяті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання Z-звіту безумовно відноситься до фіскальних функцій РРО. У ст. 13 Закону №265/95-ВР зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зміна період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z- звіту до виконання наступного Z-звіту. При цьому розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Відповідно до п. 7.10 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N105/5297, із змінами та доповненнями, у розділі 4 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. Графи 1 - 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, графи 6 та 7 - працівник суб'єкта підприємницької діяльності після відновлення працездатності реєстратора розрахункових операцій, у разі виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, графи 1 та 2 заповнює працівник суб'єкта підприємницької діяльності безпосередньо після виходу реєстратора з ладу. При потребі до розділу 4 книги обліку розрахункових операцій може вноситися додаткова інформація. Зокрема: г1 - Номер запису, г2 - Дата і час виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, г3 - Характер несправності, г4 - Дата і час відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій, г5 - Підпис та індивідуальне клеймо працівника центра сервісного обслуговування, який проводив ремонт обслуговування, г6 - засіб реєстрації під час ремонту реєстратора розрахункових операцій, г7 - номер першого Z-звіту після відновлення роботи реєстратора.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій" від 18.02.2002р. №199 усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. У разі коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то відповідно і фіскальні звітні чеки не друкуються. У робочому дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Водночас, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано копію дозволу на розміщення об'єкта торгівлі за адресою: м. Київ, пр-т. Добровольського, 122/1а (режим роботи з 8,00 до 22,00 год.), копії аркушів книги ОРО №2651002443, №2651002459, 265100244, 2651002458, 2651002460, 2651002442 розділу 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та программного забезпечення РРО»з графами 1, 2, 3, 4.

При цьому, суд звертає увагу, що у вказаних графах відсутня інформація щодо часу виходу РРО з ладу, (графа 2 книг ОРО) та не належним чином заповнена графа 4 (дата і час відновлення РРО), що відповідно не може бути належним доказом і не обґрунтовує доводи скаржника щодо технічної неможливості роздрукування фіскальних звітних чеків у зв'язку з виходом РРО з ладу. Також скаржником надано фіскальні звітні чеки РРО №2651002443, №2651002459, які вказують на те, що роздрукування фіскальних звітних чеків 30.12.2008р., 29.12.2008р. по РРО №2651002459 наступного дня здійснено понад встановленої законодавством максимальної тривалості зміни 24 години, тобто наведене вказує на наявність факту не роздрукування фіскальних звітних чеків за вказані дні Крім того, надані скаржником фіскальні звітні чеки не спростовують висновків перевіряючих щодо наявності факту нероздрукування фіскальних звітних чеків у дні, зазначені в акті перевірки. Водночас, слід зазначити, що з матеріалів справи встановлено, що перевірка проводилась в присутності директора філії, старшого касира вказаної господарської одиниці, при цьому будь-які заперечення вказаних посадових осіб щодо викладених порушень в акті перевірки відсутні.

Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками акту перевірки щодо встановлення порушення позивачем вимог п. 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені статтями 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення відбувалися з 17.11.2008р. по 30.10.2009р., виявлені згідно акту перевірки від 31.10.2009р, а адміністративно-господарська санкція застосована 23.11.2009 року.

Тобто відносно нероздрукування 4 щоденних звітів РРО за 17.11.2008р. застосовані штрафні санкції пізніш як через один рік з дня порушення, що виключає можливість її застосування на підставі положень статті 250 ГК України, у звязку з чим, рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва №0005552303 від 23.11.2009 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА Україна»підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005552303 від 23.11.2009р. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700 грн.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович