Постанова № 19201667, 27.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2011 року 09:09 № 2а-1016/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промкабель-Електрика"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін:

позивача : Чабан Б.Ю.

відповідача: Шкодич Ю.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.01.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2010р. прийнято до розгляду справа №2а-1016/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика»до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень №000322238/0, №000323238/0 від 16.05.2006р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки при здійсненні експортних операцій у травні 2003 року позивач правомірно та у відповідності до ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” обчислював ПДВ за нульовою ставкою, а тому підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ у відповідача не було. Надходження валютних коштів за операцією з експорту товару (резонатори марки РК-391 з частотою 11934,448 кГц) підтверджується наявними у позивача та наданими до матеріалів справи доказами, якими також спростовується висновок податкового органу про непідтвердження експорту товару.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченні на позов зазначає, що згідно з експертним висновком Харківського національного університету радіоелектроніки від 06.02.2004 обладнання заводу „Кратон” (м. Алчевськ), на якому згідно документів наданих до перевірки виготовлявся вказаний товар, знаходиться в занедбаному технічному стані, який вказує на непридатність цього обладнання для виготовлення подібної продукції. Також згідно з висновком Дніпропетровського національного університету від 22.12.2004 зазначений товар не є резонаторами марки РК-391 з частотою 11934,448 кГц.

Крім того відповідач зазначає, що згідно з висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.02.2004 щодо дослідження зразків резонаторів кварцевих було встановлено, що ринкова вартість досліджуваних кварцевих резонаторів станом на 01.01.2002 становила 0,80 грн., а на момент проведення експертизи 1,00 грн. за один кварцевий резонатор. При цьому позивач придбав кварцеві резонатори (згідно наданих документів) у ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" по ціні 32,50 грн. за одну одиницю товару, що на думку відповідача не відповідає середнім ринковим цінам.

Також відповідач стверджує, що статус компанії, якій згідно з вантажними митними деклараціями позивачем експортовано товар, а саме: компаній SІА Rіkі І.V (Латвія), як нерезидента не підтверджений, тому, на думку відповідача, позивач не мав права застосовувати нульову ставку з ПДВ.

З урахуванням наведеного, відповідач стверджує, що фактичне переміщення товару через митний кордон України не підтверджується. Таким чином, відповідач вважає винесені податкові повідомлення рішення №000322238/0, №000323238/0 від 16.05.2006р. правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведена додаткова позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика»(код ЄДРПОУ 30782951) за травень 2003 року, за результатами якої було складено Акт №171/23-8/30782951 від 28.04.2006р.

На підставі висновків акту перевірки та на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №000322238/0 від 16.05.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2003 року на суму 58274,00 грн., за порушення пп. 4.7 ст. 4 та пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- № 000323238/0 від 16.05.2006 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 18681,00 грн., в т.ч. 12454,00 грн. основного платежу, 6227,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення вимог п. 4.7 ст. 4 та пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Правомірність винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промкабель-93", правонаступником якого є позивач, і Приватним підприємством "Ексім-Д" (м. Дніпропетровськ) (комісіонер) укладено договір комісії № 13-05/03 ДК від 13.05.2003 (далі - договір комісії), відповідно до якого позивач передав комісіонеру на реалізацію резонатори в кількості 10.800 шт. вартістю 32,73 грн. кожний, загальною вартістю 353.484,00 грн.

Прийом-передачу резонаторів від позивача до комісіонера було здійснено за актом № 1 від 13.05.2003 прийому-передачі товару на комісію до договору комісії № 13/05-ОЗДК від 13.05.2003.

Договором комісії передбачено обов'язок комісіонера здійснити реалізацію належних позивачеві резонаторів за межами митної території України з їх вивезенням за межі митної території України за ціною не нижче 353.484,00 грн., а також виконати всі необхідні митні та інші формальності, пов'язані з доставкою резонаторів покупцеві, укласти договір з підприємством-декларантом (митним брокером) та зазначити позивача в графі 2 ВМД "Відправник/Експортер".

На виконання своїх зобов'язань за договором комісії комісіонер здійснив продаж резонаторів компанії SІА Rіkі І.V (Латвія, м. Рига) за ціною 353.641,90 гривень, що підтверджується актом від 29.05.2003 виконаних робіт № 29/05/П до договору комісії № 13/05-ОЗДК від 13.05.2003, та у відповідності до умов договору комісії перерахував зазначені кошти на користь позивача.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2003 року позивачем задекларовано експортні операції, що оподатковуються за ставкою 0 %, на користь фірми-нерезидента SІА Rіkі І.V (Латвія, м. Рига) у розмірі 353.641,90 грн.

Дані факти встановлені актом перевірки, не заперечуються відповідачем, а також підтверджується матеріалами справи, в т.ч. всіма переліченими вище документами, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні, а копії долучено до справи.

Всі вище вказані договори є дійсними станом на день розгляду спору, в установленому порядку недійсними не визнані.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, що діяла на час здійснення експортних операцій) визначено, що податкові зобовязання по ПДВ за нульовою ставкою виникають на дату фактичного вивезення продукції за межі митної території України платником податку, що підтверджене належним чином оформленою ВМД. Тобто умовою застосування нульової ставки при експорті товарів (робіт, послуг) є виконання вимог ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме наявність відповідних документів та виконання платником податків умов поставки, визначених згідно з правилами Інкотермс, які є обовязковими до виконання (Указ Президента України від 04.10.1994 №567/94 „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”).

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення цих операцій були передбачені статтею 8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 8.1 цієї статті Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а)митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б)копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від червня 1997 року № 574.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Положення вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід уважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року №: 307. і наведена в них інформація відповідає дійсності.

Відповідач в акті перевірки посилався на інформацію Служби безпеки України Департаменту контр розвідувального захисту економіки держави службою авіаційної безпеки авіакомпанії «Дніпроавіа», який здійснює перевірку всіх вантажів, що відправляються за кордон через аеропорт «Дніпропетровськ», за період з 01.04.2003р. по 30.12.2003р. резонаторів кварцових РК-391 з частотою 11934,448 кГЦ (виробник ЗАТ «Завод Інтеграл»(м. Київ) не зафіксовано вивезення за кордон.

З огляду на викладене, для правильного вирішення питання щодо наявності у платника податку права на експортне відшкодування встановленню підлягають як факт належного оформлення вантажної митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до зазначеної Інструкції у графі 8 вантажної митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів (якщо це іноземна юридична особа, - її найменування та місцезнаходження).

Вантажні митні декларації надані позивачем на підтвердження факту здійснення експортних операцій в спірному періоді містять інформацію про одержувача товарів Компанія SІА Rіkі І.V (Латвія, м. Рига).

Відповідно до принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого нормами процесуального права, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, з метою встановлення додаткових обставин по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 01.09.2010р. витребував у Дніпровської регіональної митниці відомості (копії митної справи) щодо перетину резонаторами кварцевими РК 391 з частотою 11934,448 кГЦ митного кордону України за вантажно-митною декларацією №11003/3/000810 від 29.05.2003р. та вантажною накладною №257-4211 681 від 29.05.2003р. авіакомпанії «Австрійські авіалінії».

27.09.2010р. судом отримано лист (вх. №03-12/6613 від 20.09.10р.), яким Дніпропетровська митниця повідомляє про неможливість виконання ухвали суду від 01.09.2010р. та надання необхідних документів у звязку з тим, що документи вилучено згідно протоколу виїмки від 18.02.2004р. на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська у кримінальній справі №62039012.

Таким чином, ухвалою від 12.10.2010р. суд витребував у Прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська належним чином завірені копії документів щодо перетину резонаторами кварцевими РК 391 з частотою 11934,448 кГЦ митного кордону України за вантажно-митною декларацією №11003/3/000810 від 29.05.2003р. та вантажною накладною №257-4211 681 від 29.05.2003р. авіакомпанії «Австрійські авіалінії».

На виконання ухвали Окружного адміністративного суд м. Києва від 12.10.10р. Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська листом №2328 від 25.10.2010р. повідомив, що кримінальна справа №62039012 по звинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 28.02.04р. направлена до Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська для розгляду по суті.

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська на запит Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010р. повідомив, що згідно обліково-статистичної картки по кримінальній справі №1-14/2006 (62039012) за обвинуваченням ОСОБА_3, 1951 р. нар., за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, справа повернута на додаткове розслідування 22.08.2006р.до Прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська на додаткове розслідування.

Відповідно до змісту ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки витребувані документи суду не надано, Окружний адміністративний суд м. Києва вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.14 статті 1 Митного Кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

В матеріалах справи містяться надані позивачем копії договорів, додатків та специфікацій до них, вантажних митних декларацій з відмітками митного органу, платіжних документів, банківських виписок, про які зазначено в акті перевірки щодо придбання та подальшого експорту товару.

Документально підтверджено, що вартість одного резонатора була визначена відповідно до висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №В-2747 від 14.05.2003, в якому зазначено, що вартість одного резонатора кварцового РК-391 частотою 11.934,443 кГц складає 32,20 - 38,54 гривень. Доказів того, що на вказану продукцію встановлені державні фіксовані ціни суду не надано.

Враховуючи зовнішньоекономічний характер операції, комісіонер вжив заходів щодо митного оформлення резонаторів при перетині митного кордону України, уклавши відповідний договір з ТОВ "Самур", яке здійснило оформлення вантажно-митної декларації із зазначенням позивача в якості експортера. Факт перетину резонаторами митного кордону підтверджується вантажно-митною декларацією № 11003/3/000810 від 29.05.2003, а також вантажною накладною № 257-4211 0681 від 29.05.2003 авіакомпанії "Австрійські авіалінії" (Austrian Airlines).

Згідно зі ст.ст. 22, 23. 24, 37, 38, 50, 85 Митного Кодексу України митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду, обліку предметів, що переміщуються через митний кордон.

Законом України "Про митну справу в Україні" (далі - Закон) визначено правові основи організації митної справи в Україні,

Відповідно до ст. ст. 6, 8 Закону до компетенції митних органів України належить контроль за митним оформленням та оподаткуванням товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, затвердженої наказом ДМСУ від 30.12.1998 №828 митне оформлення - сукупність дій, пов'язаних з пропуском в України чи за її межі товарів, переміщуваних через митний кордон. Митне оформлення здійснюється у 4 етапи. Четвертий етап закінчується повним оформленням ВМД. ВМД вважається оформленою в разі наявності на всіх її аркушах номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Відповідно до ст.ст. 2, 6, 8 "Положення про ватажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997, вантажна митна декларація заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, що перевозяться через митний кордон України.

Згідно з Інструкцією "Про порядок заповнення вантажної митної декларації" затвердженою наказом ДМСУ №307 від 09.07.1997 (зареєстрована в Мін'юсті України 24.09.1997 за №443/2247) у редакції чинній на момент здійснення експортної операції:

графа - 31 містить відомості тип товару, що переміщається через митний кордон;

графа-33 містить відомості про 10-значний код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Надана позивачем вантажна митна декларація № 11003/3/000810 від 29.05.2003 року у графі 31 містить напис, що товар, який експортується є саме резонаторами РК-391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК.433510.001 ТУ, а графа 33 містить код - 8542500000 згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до Закону України «Про митний тариф України»у редакції від 07 березня 2002 року (чинної на момент експортної операції), кодом 8542500000 - позначаються мікромодулі електронні, що у відповідності до приміток до розділу мікромодулі включаються у себе "діоди, транзистори і аналогічні напівпровідникові прилади" і означають напівпровідникові прилади та пристрої, функціонування яких полягає в коливанні опору під впливом електричного поля.

Митна вантажна декларація №11003/3/000/810 від 29.05.2003р. оформлена належним чином, підтверджує виконання умов договорів та факт перетину товаром митного кордону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спеціально уповноваженим органом на який покладено функції щодо митного оформлення товару та контролю за переміщенням його через митний кордон, шляхом огляду було підтверджено, що резонатори РК-391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК.433510.001 ТУ код за УКТ ЗЕД 8542500000 було вивезено за межі митної території України з метою поставки Компанія SІА Rіkі І.V (Латвія, м. Рига).

Відповідно до п. 2.3.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. №925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючи ми, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання.

Суд, вважає, що висновки акту перевірки від 28.04.2006р. №171/23-8/30782951 базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень рішень №000322238/0, №000323238/0 від 16.05.2006р., винесених ДПІ у Печерському районі м. Києва є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Промкабель-Електрика» підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення від 16.05.2006р. №000322238/0, №000323238/0 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович