Постанова № 19201541, 14.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2011 року № 2а-13566/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О. , суддів Власенкової О.О. Патратій О.В. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавного комунального підприємства "Телерадіокомпанія "КИЇВ"

доНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення

прозобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про зобовязання видати ліцензію на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача визнано переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві та позивачем сплачено ліцензійний збір повністю. Однак, на даний час ліцензія на мовлення на каналі МХ-5 у м. Києві відповідачем не видана, що вказує на протиправну бездіяльність Відповідача, яка порушує права та законні інтереси Позивача.

Представник Відповідача проти позову не заперечував, проте у вирішенні даного спору посилався на розсуд суду.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в письмовому провадженні на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відносини, що виникають у сфері телебачення та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, визначено Законом України від 21.12.1993 р. № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення»(далі Закон № 3759-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 3759-XII дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 3759-XII єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган.

Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначено Законом № 3759-XII.

16 серпня 2011 р. Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Відповідач) прийняте рішення від 16.08.2011р. № 1690 (Протокол №26), яким Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ»(далі -Позивач) визнано переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві.

Цим же рішенням Відповідача (п. 2) вирішено видати Позивачу ліцензію на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві, строк дії ліцензії 7 років (далі - Ліцензія на мовлення).

Відповідно до п. 4 вищезазначеного рішення, структурному підрозділу Відповідача - Управлінню бухгалтерської служби було надано вказівку нарахувати Позивачу ліцензійний збір за видачу ліцензії на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві, обсяг мовлення - 24 години на добу.

Статтею 31 Закону України «Про телебачення та радіомовлення»встановлено, що за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги сплачується ліцензійний збір. Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензій на мовлення, ліцензій провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги затверджується Кабінетом Міністрів України. Ліцензійний збір перераховується до Державного бюджету України. Порядок сплати ліцензійного збору визначається Національною радою відповідно до вимог цього Закону. Ліцензійний збір сплачується заявником протягом місяця з дня прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії.

Втой же час, здійснення оплати ліцензійного збору можливе лише за наявності у телерадіоорганізації (в даному випадку - Позивача) відповідного рахунку на оплату ліцензійного збору виданого Відповідачем. Лише на підставі такого рахунку, в якому зазначається точний розмір ліцензійного збору, нарахований Управлінням бухгалтерської служби Відповідача відповідно до затвердженої постановою КМ України методики, Позивач має можливість оплатити ліцензійний збір. Рахунок № 9675 від 30 серпня 2011р. на оплату ліцензійного збору за видачу ліцензії на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м Києві був наданий представнику ДКП «Телерадіокомпанія «Київ»лише 05 вересня 2011 року, що не заперечувалась відповідачем в судовому засіданні. Оскільки діяльність Позивача фінансується за рахунок місцевого бюджету, для здійснення оплати рахунку № 9675 необхідний певний час для перерозподілу бюджетних коштів, погодження такого перерозподілу з розпорядником бюджетних коштів, реєстрація бюджетних зобов'язань та, власне, отримання Позивачем бюджетних коштів на оплату ліцензійного збору. Як встановлено судом, 05 вересня 2011 року (тобто, в день отримання рахунку № 9675) Позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів - Управління преси та інформації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з пропозицією про перерозподіл бюджетних коштів для оплати ліцензійного збору. 08 вересня 2011 року відповідні зміни до плану використання бюджетних коштів на 2011 рік Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ»було погоджено Управлінням преси та інформації КМДА і вже 09 вересня 2011 року зареєстровані та взяті на облік в Головному управлінні державного казначейства України в м. Києві. 09вересня 2011 року в Головному управлінні державного казначейства України в м. Києві було також зареєстровано Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 09.09.2011р. №10 та Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 09.09.2011р. №48, якими передбачено виділення бюджетних коштів в сумі 87 264 грн. 00 коп. на оплату рахунку № 9675 від 30.08.2011р. Згідно з письмовими поясненнями представника Позивача та випискою по рахунку 20.09.2011р. на бюджетний рахунок Позивача були також отримані грошові кошти в сумі 350000 грн. з призначенням платежу «заробітна плата та нарахування», а отже, зазначені грошові кошти не могли бути витрачені на оплату ліцензійного збору відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України.

Грошові кошти з загального фонду бюджету міста Києва в сумі 275100 грн. призначені, в тому числі, на оплату ліцензійного збору в розмірі 87264,00 грн. надійшли на реєстраційний рахунок Позивача лише 21 вересня 2011 року, що підтверджується випискою з рахунку з урахуванням КЕКВ, рахунок №35434001001776 за 21.09.2011р.

В цей же день, 21.09.2011р. кошти в сумі 87264 грн. на оплату ліцензійного збору були перераховані за реквізитами, вказаними в рахунку №9676 від 30.08.2011р., виставленому Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, згідно платіжного доручення № 189 від 21.09.2011р.,

Тобто, Ліцензійний збір було оплачено Позивачем протягом 16 календарних (або 12 робочих) днів з моменту отримання відповідного рахунку від Відповідача.

Листом №627 від 21 вересня 2011 року Позивачем повідомлено Відповідача про оплату рахунку № 9675 від 30.08.2011р. та надано копію платіжного доручення № 189 від 21.09.2011р.

Проте, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення листом від 23.09.2011р. №16/2076 повідомила, що оскільки, ДКП «Телерадіокомпанія «Київ»станом на 16.09.2011р. не сплатила ліцензійний збір,то відповідач не має законних підстав для видачі ліцензії, відповідно до рішення №1690 Національної ради, прийнятого на засіданні 16.08.2011р.

Частиною 3 статті 32 Закону передбачено, що ліцензія на мовлення видається заявнику на підставі рішення Національної ради про видачу ліцензії не пізніше, ніж у десятиденний термін після внесення ним ліцензійного збору.

Як вбачається з вищенаведених норм законодавства та матеріалів справи, відповідач неправомірно відмовляється видати Позивачу Ліцензію на мовлення з мотивів несвоєчасного внесення ліцензійного збору, оскільки затримавши видачу рахунку № 9675 від 30 серпня 2011р. на оплату ліцензійного збору на 19 днів, своїми діями сам позбавив Позивача можливості своєчасно сплатити ліцензійний збір.

Судом також встановлено, що на момент судового розгляду справи рішення №1690 від 16.08.2011р. про видачу ліцензії не скасовано, крім того, сплачений ліцензійний збір у розмірі 87264 грн. Позивачу не повернуто.

Згідно із ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ДКП «Телерадіокомпанія «Київ»в даному випадку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення видати Державному комунальному підприємству «Телерадіокомпанія «Київ»(код ЄДРПОУ 25195855, адреса: 01001, м. Київ. Вул. Хрещатик, 5 «В») ліцензію на мовлення на каналі (програмі) мовлення багатоканальної мережі МХ-5 у м. Києві, відповідно до рішення №1690 від 16.08.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Суддя П.О. Григорович

Судді О.О. Власенкова О.В. Патратій