Постанова № 19201465, 13.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2011 року № 2а-7274/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

проскасування акту та податкового повідомлення -рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000271704/0, №0000281704/0 від 06.07.2009р., №0000271704/1 та №0000281704/1 від 15.04.2009р

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та зазначив, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження ним зобовязань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, данні відображені в акті перевірки є необґрунтованими, ґрунтуються на субєктивних припущеннях перевіряючих та не мають підтвердження доказами. За наведених обставин, позивач просить суд скасувати оспорювані податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб винесені правомірно, внаслідок порушення позивачем ст.13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян», пп «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. 2, 1 пп. 2.3.1 п. 2.3, ст. 2, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.8.1, п. 7.8 ст. 7, п. 9.3, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 15.09.2010р. задоволено клопотання відповідача та залучено Львівську митницю Державної митної служби України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Львівська митниця надала витребувані судом документи та просила розглядати справи за відсутності їх представника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 19.01.2011р. було зупинено провадження у справі №2а-7274/10/2670 до закінчення проведення почеркознавчої експертизи та отримання її висновків.

В звязку з надходженням до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку судово-почеркознавчої експертизи №1452/11-11 від 14.06.2011р., ухвалою від 08.08.2011р. поновлено провадження у справі №2а-7274/10/2670 та призначено до розгляду на 25.08.2011р.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. та складено акт перевірки №773/17-4-2763316448 від 05.02.2009р.

За результатами перевірки встановлені наступні порушення:

- заниження валового доходу за 2008 р. на загальну суму 1036271,84 грн., чим порушено пп «а»п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями;

- не проведення реєстрації платником ПДВ, ненадання податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень 2008 року, чим порушено пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, п. 2.1, п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, п.9.3 ст. 9, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями.

- встановлено заниження податкових зобовязань за 2008 рік на суму податку на додану вартість 227178,00 грн., чим порушено пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно даних АРМу «Митниця»за період з 22.01.2008р. по 10.03.2008р. у Львівській області здійснене митне оформлення вантажу (побутова техніка) на загальну суму 5865926,30 грн. (одержувач товару ОСОБА_1.)

Згідно Акту перевірки, при митному оформленні побутової техніки не були сплачені податок на додану вартість (з 01.01.2008р. по 22.01.2008р. на загальну суму ПДВ 411530,67 грн.), митні податки та збори на загальну суму 1312710,59 грн. До валових витрат приймається чиста сума зобовязань по податку на додану вартість з 01.02.2008р. на загальну суму ПДВ 227178,00 грн.

Під час перевірки СПД ОСОБА_1 надав пояснення від 14.01.2009р. де стверджує, що протягом 2008 року перебував на спрощеній системі оподаткування, зовнішньоекономічну діяльність не здійснював, валютних рахунків не відкривав, зовнішньоекономічних контрактів не укладав.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Соломянському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення:

-№0000271704/0 від 06.02.2009р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 341107,00 грн., в т.ч. 227178,00 грн. основний платіж, 113929,00 грн. штрафні санкції.

-№0000281704/0 від 06.02.2009р. про визнання суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є СПД у розмірі 1 1507120,50 грн.

За наслідками апеляційного узгодження скарга СПД ОСОБА_1 залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення рішення без змін, та винесені нові податкові повідомлення рішення №0000271704/1 та №0000281704/1 від 15.04.2009р., якими визначені аналогічні суми податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що є СПД.

Правомірність вказаних податкових повідомлень рішень є предметом даного спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як встановлено судом, згідно інформації Державної митної служби України (лист №16/39-15330 від 26.12.08р.) Львівською митницею протягом січня-березня 2008р. було оформлено 23 ВМД типу іm40 Г на загальну суму 1342224,22 дол. США (6778232,33 грн.) одержувачем в яких зазначений ОСОБА_1 Також було передано копії документів, що підтверджують причетність ОСОБА_1 до оформлення вищевказаних декларацій, а саме - довіреності на право представляти інтереси ОСОБА_1 в державних митних органах України, видані на імя громадянина України (ОСОБА_3.) та громадян Республіки Польща (ОСОБА_2 та ОСОБА_4), прибуткові касові ордери про сплату податків та зборів від ОСОБА_1 та його представника, митні декларації, оформлені на імя ОСОБА_1, CMR, акти проведення митного огляду, інвойси та інші документи.

№Тип ВМД (ІМ40,

ІМ74)Номер ВМДДата(дата

перетину

митного

кордону для

СМН)Загальна фактурна вартість, грн., згідно графи 22 в ВВДЗагальна фактурна вартість в іноз.вал.

1іm40 Г209080214/8/00004509.01.2008219008,4043368,00

2іm40 Г209080213/8/00004710.01.2008181663,0035972,87

3іm40 Г209080213/8/00009812.01.2008203993,7440394,80

4іm40 Г209080213/8/00012414.01.2008307640,9560919,00

5іm40 Г209080216/8/00024922.01.2008436342,2286404,40

6іm40 Г209080216/8/00025022.01.2008489824,7596995,00

7іm40 Г20908021378/00030101.02.2008 01.02.2008380318,0375310,50

8іm40 Г209080213/8/00032903.02.2008301586,0059720,00

9іm40 Г209080213/8/00032803.02.2008196303,6038872,00

10іm40 Г209080213/8/00050509.02.2008283602,9556159,00

11іm40 Г209080213/8/00080113.02.2008165801,632832,00

12іm40 Г209080213/8/00080325.02.2008215130,0042600,00

13іm40 Г209090326/8/00165829.02.2008944148,00186960,00

14іm40 Г209090326/8/00166829.02.2008228780,9145303,15

15іm40 Г209090326/8/00166329.02.2008615696,00121920,00

16іm40 Г209090326/8/00182802.03.2008203616,0040320,00

17іm40 Г209090326/8/00181602.03.2008135996,5026930,00

18іm40 Г209090326/8/00181902.03.2008223008,0044160,00

19іm40 Г209090326/8/00182102.03.2008214524,0042480,00

20іm40 Г209090328/8/00191104.03.2008208279,6841243,50

21іm40 Г209090326/8/00203406.03.2008184830,0036600,00

22іm40 Г209090326/8/00216210.03.2008201798,0039960,00

23іm40 Г209090326/8/00216610.03.2008236340,0046800,00

Всього 6778 232,331342224,22 В усіх вищенаведених ВМД в графі 8 одержувачем зазначено ОСОБА_1, декларантами ТОВ «Богдан»та ТОВ «Львівзовніштранс», в графі 2 «відправник» інформація відсутня. Також, митними органами надано платіжні документи про сплату офіційних платежів по ввезеному товару згідно ВМД та інвойсів, які зазначені у графі 44 ВМД, під кодом 3105. Покупцем по даним інвойсам зазначено саме ОСОБА_1 Усі розрахунки здійснювались готівковими коштами через Львівську ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570. Так, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не було включено до складу податкового кредиту ПДВ при митному оформлені вантажу за період з 01.02.2008р. по 31.03.2008р. на загальну суму 112362 грн. та визначено ПДВ до сплати в сумі 227178,00 грн. та застосовані штрафні санкції на підставі ст. 17 Закону №2181-ІІІ.

Також перевіркою встановлено заниження доходу позивача за 2008 рік. Так, валові доходи за І півріччя 2008 року за даними платника становлять 0,00 грн. (за даними перевірки 9211305,23 грн.). Валові витрати за І півріччя 2008 року за даними платника становлять 0,00 грн. (за даними перевірки 1 539 888,59 грн.). Оподаткований дохід за І півріччя 2008 року склав 7671416,64 грн., податок з доходів фізичних осіб становить 1150712,50 грн.

Позивач заперечує факт здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності, вказує на відсутність зовнішньоекономічних контрактів та зазначає, що на початку 2008 року ним надано типові довіреності громадянину Польщі, з яким познайомився в Києві (який працює водієм вантажівки) та усно домовилися про доставку комплекту сантехніки для ремонту в квартирі. Окрім нього, в довіреностях були записані його колеги, які також є водіями і незалежно один від одного могли перевозити вантаж. Вказаний товар (плазмові телевізори) позивач не отримував, не оплачував та не реалізовував

Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Враховуючи викладене, з метою всебічного і повного зясування обставин, на яких ґрунтується позов, для правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 15.09.2010р. витребував у Львівської митниці належним чином завірені копії документів для доручення до матеріалів справи та оригінали для огляду 23 ВМД типу Im 40 Г на загальну суму 1342224,22 дол. США (6778232,33 грн.), одержувачем яких зазначений ОСОБА_1, згідно інформації Державної митної служби України (лист №16/39-15330 від 26.12.08р.), що були оформлені Львівською митницею протягом січня-березня 2008р.; документи, що підтверджують причетність ОСОБА_1 до оформлення вищевказаних декларацій, а саме - довіреності на право представляти інтереси ОСОБА_1 в державних митних органів України, видані на імя громадянина України (ОСОБА_3) та громадян Республіки Польща (ОСОБА_2 та ОСОБА_4), прибуткові касові ордери про сплату податків та зборів від ОСОБА_1 та його представника, митні декларації, оформлені на ім'я ОСОБА_1, CMR, акти проведення митного огляду, інвойси.

На виконання вимог ухвали суду Львівською митницею, супровідним листом №30/19-14413 від 06.10.10р., надані витребувані судом документи.

Так як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 були надані наступні довіреності:

-довіреність від 09.01.2008 року на імя громадянина Республіки Польща ОСОБА_2 з терміном дії до 20.01.20087 року.;

-довіреність від 21.01.2008р. на імя громадянина України ОСОБА_3 та громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 з терміном дії до 21.04.2008р.

Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.10.2010р., що залучені до матеріалів справи, позивачем також були надані довіреності від 21.01.2008р строком на 1 місяць на імя громадян Республіки Польща ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Вказаними довіреностями повіреним особам надано право представляти інтереси довірителя (ОСОБА_1) у відповідних митних органах Державного митного контролю України, підприємствах, організаціях, в тому числі установах, які видають сертифікати, з питань, повязаних з митним оформленням та отриманням вантажу, який надійшов на імя ОСОБА_1 Для чого надано повіреним право подавати від імені довірителя необхідні документи, включаючи заяви, одержувати сертифікати, необхідні довідки та документи, митну декларацію, розписуватись на документах та і їх отриманні, сплачувати у разі необхідності ввізне мито чи інші митні збори та платежі, підписувати документи, що стосуються довірителя і які виходять від митних або інших органів, виконувати всі інші дії, повязані з цією довіреністю. Викладений перелік не є вичерпним, і не виключає вчинення інших юридично значимих дій, повязаних з цим дорученням, зміст, умови і обсяг яких визначаються представником на його розсуд.

В судовому засіданні 08.12.2010р. позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів, що знаходяться у Львівській митниці.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Ухвалою суду від 08.12.2010р. задоволено клопотання позивача та забезпечено докази, шляхом витребування у Львівської митниці оригіналів митних декларацій, а саме:

1.митна декларація від 09.01.2008р. на суму 43368 дол. США, оформлювач ОСОБА_2;

2.митна декларація від 22.01.2008 на суму 86404,40 дол. США, оформлювач ОСОБА_8;

3.митна декларація від 22.01.2008 на суму 76640,40 дол. США, оформлювач ОСОБА_8;

4.митна декларація від 22.01.2008 на суму 96995 дол. США, оформлювач ОСОБА_7;

5.митна декларація від 25.02.2008 на суму 42600 дол. США, оформлювач ОСОБА_9;

6.митна декларація від 10.01.2008р. на суму 35973 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

7.митна декларація від 12.01.2008р. на суму 40394 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

8.митна декларація від 14.01.2008р. на суму 60919 дол. США, оформлювач ОСОБА_1

9.митна декларація від 01.02.2008 на суму 75310,50 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

10.митна декларація від 03.02.2008 на суму 59720 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

11.митна декларація від 03.02.2008 на суму 38878 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

12.митна декларація від 09.02.2008 на суму 56159 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

13.митна декларація від 13.02.2008 на суму 32832 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

14.митна декларація від 29.02.2008 на суму 121914 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

15.митна декларація від 29.02.2008 на суму 186910 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

16.митна декларація від 02.03.2008 на суму 100320 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

17.митна декларація від 02.03.2008 на суму 42560 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

18.митна декларація від 02.03.2008 на суму 43860 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

19.митна декларація від 02.03.2008 на суму 44160 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

20.митна декларація від 06.03.2008 на суму 36600 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

21.митна декларація від 10.03.2008 на суму 39960 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

22.митна декларація від 10.03.2008 на суму 46800 дол. США, оформлювач ОСОБА_1.

На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2010р. Львівська митниця, супровідним листом №30/19-183 від 06.01.2011р., надала витребувані судом документи, а саме: митні декларації у кількості 22 шт.

В судовому засіданні 19.01.2011р. позивачем подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому позивач просить поставити перед експертом питання чи є підписи в митних документах, де оформлювачем зазначений ОСОБА_1, оригіналом підпису ОСОБА_1

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2010р. призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта судом поставлене питання: Чи виконанні підписи від імені гр. ОСОБА_1 в графах «особистий підпис»самим гр. ОСОБА_1 чи іншою особою в наступних документах:

1.митна декларація від 10.01.2008р. на суму 35973 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

2.митна декларація від 12.01.2008р. на суму 40394 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

3.митна декларація від 14.01.2008р. на суму 60919 дол. США, оформлювач ОСОБА_1

4.митна декларація від 01.02.2008 на суму 75310,50 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

5.митна декларація від 03.02.2008 на суму 59720 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

6.митна декларація від 03.02.2008 на суму 38878 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

7.митна декларація від 09.02.2008 на суму 56159 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

8.митна декларація від 13.02.2008 на суму 32832 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

9.митна декларація від 29.02.2008 на суму 121914 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

10.митна декларація від 29.02.2008 на суму 186910 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

11.митна декларація від 02.03.2008 на суму 100320 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

12.митна декларація від 02.03.2008 на суму 42560 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

13.митна декларація від 02.03.2008 на суму 43860 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

14.митна декларація від 02.03.2008 на суму 44160 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

15.митна декларація від 06.03.2008 на суму 36600 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

16.митна декларація від 10.03.2008 на суму 39960 дол. США, оформлювач ОСОБА_1;

17.митна декларація від 10.03.2008 на суму 46800 дол. США, оформлювач ОСОБА_1?

Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом (вх. №03-14.1/49 від 13.07.2011р.) до суду надійшов висновок почеркознавчої експертизи за №1452/11-11 від 14.06.2011р.

Згідно висновку судово почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №2а-7274/10/2670 підписи від імені ОСОБА_1 в графі «особистий підпис»у досліджуваних митних деклараціях виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1

Суд погоджується з висновками акту перевірки від 05.02.2009р. та правомірністю оскаржуваних податкових повідомлень рішень в частині нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, що є СПД в частині сум, які визначені в ВМД та розмитнені на підставі довіреностей, наданих ОСОБА_1, а саме:

1.митна декларація від 09.01.2008р. на суму 43368 дол. США, оформлювач ОСОБА_2;

2.митна декларація від 22.01.2008 на суму 86404,40 дол. США, оформлювач ОСОБА_8;

3.митна декларація від 22.01.2008 на суму 76640,40 дол. США, оформлювач ОСОБА_8;

4.митна декларація від 22.01.2008 на суму 96995 дол. США, оформлювач ОСОБА_7;

5.митна декларація від 25.02.2008 на суму 42600 дол. США, оформлювач ОСОБА_9.

У відповідності до ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Одним із видів представництва є представництво за довіреністю. Зокрема, Довіритель доручає Повіреному вчинити певні дії від його імені, про що свідчить виданий довірителем документ - довіреність. При дослідженні підстав виникнення прав та порядку здійснення певних дій повіреним у даних правовідносинах слід звернути увагу на той факт, що видаючи довіреність довіритель має право чітко визначити обсяг юридичних дій, які має право вчинити від його імені повірений.

Неможливо залишити поза увагою той факт, що як визначено ст. 239 ЦК України правочин вчинений представником створює та припиняє права та обов'язки для довірителя, оскільки вчиняється від його імені.

Крім того, до даних правовідносин слід також застосовувати положення глави 68 Цивільного кодексу України, а саме ст. 1007 довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

За таких обставин твердження Позивача про те. що переміщення товарів через Державний кордон України та їх подальше митне оформлення здійснювалось на підставі виданої останнім довіреності без його (як стверджує ОСОБА_1.) відома, а тому обов'язок щодо сплати податків за наслідками здійснення даної операції відсутній є хибним та таким що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Неможливо залишити поза увагою твердження Позивача про нездійснення останнім будь-яких дій щодо митного оформлення ввезених товарів. Зокрема, як визначено п. 2.1 ст. 2 Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 14 жовтня 2002 року N 561 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2002 р. за N 877/7165). для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів декларант подає митному органу такі документи й потрібну кількість їх копій: документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів та інших предметів.

Зазначена норма дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1, надавши довіреність, дозволив вчиняти від свого імені певні юридичні дії, в наслідок чого Державною митною службою України було здійснено митне оформлення товарів саме від імені останнього оскільки, як вже зазначалось вище, повірений діє від імені довірителя та всі дії, вчинені ним на підставі довіреності рахуються як дії, вчинені довірителем особисто.

Як визначено пп. а п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Згідно з ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з п. 9.4 ст. 9 Закону, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів, від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобовязаннях згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7.

Враховуючи той факт, що загальна сума операцій ОСОБА_1 перевищила встановлений Законом обсяг, а заява про реєстрацію платником ПДВ останнім подана не була податковим органом було здійснено донарахування суми податку на додану вартість.

Крім того, у відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно детального розрахунку, наданого ДПІ у Соломянському районі м. Києва №12169/9/10-005 від 12.09.2011р. по вказаним 5 деклараціям, оформлених за довіреністю податковим органом визначено суму податку на додану вартість у розмірі 9921,00 грн. та суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 209915,10 грн. та на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з правомірністю оскаржуваних рішень в частині визначення сум податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 9921,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4960,50 грн. та в частині визначення сум податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 209915,10 грн.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані позивачем податкові рішення є частково необґрунтованими та прийнятими відповідачем з порушенням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень в цілому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва №0000271704/0 від 06.07.2009р. та №0000271704/1від 15.04.2009р. в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 326 255,50 грн., в т. ч. 217 257,00 грн. основного платежу та 108968,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва №0000281704/0 від 06.07.2009р. та №0000281704/1 від 15.04.2009р. в частині визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, що є СПД у розмірі 940797,40 грн.

4.В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович