Постанова № 19201383, 19.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2011 року 15 год. 46 хв. № 2а-10464/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Яремій Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Приватного підприємства «Солекс» до Третя особа ДПІ у Святошинському районі міста Києва

ТОВ «ЕКСПОТРЕЙД» провизнання протиправним та скасування рішення У судовому засіданні 19 вересня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Приватне підприємство «Солекс»(надалі також «Позивач», «ПП «Солекс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі також «Відповідач», «ДПІ у Святошинському районі м. Києва»), за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОТРЕЙД»(надалі також «Третя особа», «ТОВ «ЕКСПОТРЕЙД») про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002172330/0 від 30 квітня 2009 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 11 900,00 грн., як таке, що не відповідає нормам чинного в Україні законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002172330/0 від 30 квітня 2009 року є незаконним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, у ПП «Солекс»відсутня змога використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства України, профільним міністерством не було розроблено таких пристроїв, а в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО.

У звязку з цим, зазначений факт, на думку представника Позивача, не може бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності за оскаржуваним рішенням.

Крім того, представник Позивача посилався на те, що на момент проведення перевірки були відсутні нормативні акти, які визначали б правила здійснення обліку розрахункових операцій субєктами підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів, обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), відтак, висновки ДПІ у Святошинському районі міста Києва є необґрунтованими, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В ході розгляду справи представником Позивача було подано клопотання про зупинення провадження в даній адміністративній справі до одержання результатів експертизи по справі № 2а-12026/09/2670 за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2010 року клопотання представника Позивача було задоволено: зупинено провадження у справі № 2а-10464/09/за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання протиправним та скасування рішення до отримання результатів експертизи по справі № 2а-12026/09/2670 за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»про визнання протиправним та скасування рішення.

В той же час, ПП «Солекс», як особою, на яку покладено обовязок щодо оплати проведення експертизи у справі № 2а-12026/09/2670, не було здійснено оплати призначеної експертизи, а, відтак, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-12026/09/2670 від 26 квітня 2011 року було скасовано Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2010 року у справі № 2а-12026/09/2670 про призначення експертизи.

Зважаючи на вищевикладене, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10464/09/2670 було поновлено провадження у даній адміністративній справі № 2а-10464/09/2670.

Представник Відповідача ДПІ у Святошинському районі міста Києва, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність. В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002172330/0 від 30 квітня 2009 року є законним, а висновки акту перевірки, на підставі прийнято оскаржуване рішення, є обґрунтованими та такими, що повністю ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Представник Відповідача посилалася на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, ПП «Солекс»повинно проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОТРЕЙД», явку уповноваженого представника до суду не забезпечило та подало письмові пояснення на позов щодо системи компютерно-касової електронної спеціалізованої «Фіскал».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

ПП «Солекс»зареєстровано як юридична особа в Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації 2 квітня 2009 року та внесено до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом юридичної особи 24102644.

8 квітня 2009 року Державною податковою інспекцією у Баштанському районі проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Баштанському районі складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0353/141123/26476349 від 8 квітня 2009 року, яким встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 квітня 2009 року № 0002172330, яким, за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до ПП «Солекс»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 900 грн.

Вказане рішення Позивач вважає незаконним та таким, висновки якого не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а, відтак, підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 квітня 2009 року № 0002172330, як рішення субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки Позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі також «Закон»).

Відповідно до статті 1 Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 15 Закону визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

У вищевказаній статті також міститься визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до пункту 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року № 40/374гральний автомат механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі статтею 12 Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем в судовому засіданні не було спростовано (та не заперечувалося) факту використання 35 гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі статтею 13 Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (частина 2 статті 12 Закону).

Відповідно до змін, внесених у Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО», термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31 грудня 2006 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 року № 803).

Отже, виходячи з вищенаведеного, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 1 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

4 червня 2008 року ТОВ «Експотрейд» було розроблено комп`ютерно - касову систему «Фіскал», яку Наказом ДПА України від 1 липня 2008 року № 430 включено до Державного реєстру РРО; комп`ютерно-касову систему «Фіскал», починаючи з 10 вересня 2008 року, внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій як таку, що призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що з вересня 2008 року субєкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобовязані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.

Таким чином, Позивач зобовязаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 962/13/13-09 від 3 липня 2009 року зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність компютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин. При цьому, субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що представником Позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів, які використовуються в гральних залах Позивача, портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.

Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 4 червня 2008 року № UA 1.003.0080183-08, компютерно-касова електронна спеціалізована система «Фіскал»сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ «УкрТЕСТ», сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24 жовтня 2011 року для її встановлення на гральні автомати; вказану компютерно - касову електронну систему «Фіскал» включено до Державного реєстру РРО, що є достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами.

Таким чином, Суд звертає увагу на необґрунтованість посилань представника Позивача на технічну неможливість обладнання гральних автоматів, що ним експлуатувалися, засобами, які виконують фіскальні функції.

Окрім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина 3 статті 5 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Таким чином, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність компютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин.

Відповідно до вимог частини 2 статті 218 Господарського кодексу України саме субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Це означає, що субєкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з вересня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З пояснень представника позивача вбачається, що у господарській одиниці позивача облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам закону.

Так, відповідно до пункту 4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

В акті перевірки від 8 квітня 2009 року встановлено факт надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 35 гральних автоматів, які не переведено у фіскальний режим роботи, не зареєстровано та не опломбовано.

Відповідальність за вищевказане порушення передбачена пунктом 2 статті 17 Закону, відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Оскільки Позивачем не було виконано вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону, Відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції відповідно до кількості гральних автоматів, а саме: 20 х 17 грн. х 35 = 11 900,00 грн.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість прийнятого Відповідачем рішення про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки Відповідачем було встановлено факт використання 35 не переведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів після включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», Відповідач дійшов вірного висновку про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України.

Вищенаведені висновки суду також підтверджуються правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладену в Ухвалі від 15 липня 2010 року № К-7580/10.

Належних доказів на спростування висновків Відповідача та відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП «Солекс»представником Позивача не надано, а Судом не встановлено.

Відтак, Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення, а Позивач не надав Суду належних доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська