Постанова № 19201355, 20.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 вересня 2011 року № 2а-6832/11/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТБС-Сервіс»

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762320/0 від 15.11.2010 та № 0000772320/0 від 15.11.2010 Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762320/0 від 15.11.2010 та № 0000772320/0 від 15.11.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки спірні операції оформлено на підставі належних первинних документів.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржувані рішення прийнято в звязку з порушенням позивачем положень податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТБС-Сервіс», про що складено Акт № 360/23-205/33942557 від 29.10.2010 (Далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТБС-Сервіс»:

пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, п. 1.32 ст.11 Закону України від 28.12.1994р № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 353495,00 грн., в тому числі по періодам:

2008 рік - 301535,00 грн. (4 квартал 2008 року - 301535,00 грн.);

І квартал 2009 року - 100,00 грн.,

І півріччя 2009 року - 23708,00 грн. (II квартал 2009 року - 23608,00 грн.);

9 міс. 2009 року - 24241,0 грн. (3 квартал 2009 року - 533,00 грн.);

2009 рік - 24241,00 грн. (4 квартал 2009 року - 0,00 грн.);

1 квартал 2010 року - 2174,00 грн.,

1 півріччя 2010 року - 27719,0 грн. (ІІ квартал 2009 року - 26252,00 грн.);

пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 04.03.1997 із змінами: та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 284113,00 грн. в тому числі за період:

листопад 2008 року - 108971,00 грн.,

грудень 2008 року - 125514,00 грн.,

травень 2009 року - 1932,00 грн.,

липень 2009 року - 45842,00 грн.,

серпень 2009 року - 1874,00 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000772320/0 від 15.11.2010, яким за порушення пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 426200,00 грн., з яких: 284133,00 грн. за основним платежем, 142067,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000762320/0 від 15.11.2010, яким за порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, п. 1.32 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 531303,00 грн., з яких: 354202,00 грн. за основним платежем, 177101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Що стосується порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, п. 1.32 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то за результатом розгляду справи судом встановлено наступне.

Під час перевірки податковим органом встановлено включення до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року суми в розмірі 1175312,00 грн., нарахованої ТОВ «ТБС-Сервіс»відповідно до Договору від 08.01.2008 № 0801-0-2008, укладеному між ТОВ «ТБС-Сервіс»та ТОВ «Влат»(код ЄДРПОУ 13738612), за оренду приміщення загальною площею 6000,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3.

На виконання вказаного Договору ТОВ «Влат» та ТОВ «ТБС Сервіс»підписали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2008 № ОУ-0000019, від 30.11.2008 № ОУ-0000021 та від 31.12.2008 № ОУ-0000023. Вартість надання послуг з оренди склала: за жовтень 2008 року - 470125,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 78354,17 грн.), за листопад 2008 року - 470125,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 78354,17 грн.), за грудень 2008 року - 470125,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 78354,17 грн.).

Відповідно до бази даних АІС «ОР»засновником та керівником (головним бухгалтером) відповідальним за фінансово-господарську діяльність є ОСОБА_2. Згідно з поясненнями, наданими громадянином ОСОБА_2 ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено, що останній участі у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Влат»не приймав. Господарська діяльність ТОВ «Влат»здійснювалась без відома та участі особи, яка юридично залишалась засновником та керівником підприємства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-5830/09/2670 від 05.10.2010 у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБС-Сервіс» про застосування наслідків нікчемного правочину встановлено, що угода між ТОВ «Влат»та ТОВ «ТБС Сервіс»від 08.01.2008 № 0801-0-2008 укладена з метою ухилення ТОВ «ТБС Сервіс»від сплати обов'язкових податків та зборів, з огляду на що не спричиняє реального настання правових наслідків.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене вище, суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем як платником податку положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому констатує, що перевіркою обґрунтовано зроблено висновок, що оскільки договір суборенди нежитлового приміщення від 08.01.2008 № 0801-0-2008, укладений між ТОВ «ТБС-Сервіс»та ТОВ «Влат», не спричиняє реального настання правових наслідків, податкові накладні інші первинні документи, складені від імені ТОВ «Влат»не можуть бути враховані ТОВ «ТБС Сервіс»в податковому обліку, ТОВ «ТБС Сервіс»в порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" завищило валові витрати за IV квартал 2008 року на 1175312,49 грн., а також в порушення вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" включило до складу податкового кредиту в жовтні - грудні 2008 року 235062,51 грн. ПДВ.

Крім того, перевіркою також встановлено, що згідно з актом між ТОВ «ТБС-Сервіс»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»укладено договір від 01.07.2009 № 143/36044/07/2009 про інформаційно-консультаційні послуги у формі тренінгу по темі: «Системний підхід та командна робота відділу продажу». На виконання умов вищевказаного договору підписано акт здачі-прийомки робіт від 20.07.2009 ТОВ „С.Дж.Р.Груп" з однієї сторони та ТОВ „ТБС-Сервіс" з другої сторони на суму 286300,00 грн. та виписана податкова накладна від 20.07.2009 № 566 на суму 286300,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТБС-Сервіс»47716,00 грн. ПДВ з вартості послуг ТОВ «С.Дж.Р.Груп»включило до складу податкового кредиту за липень 2009 року.

Згідно з даними інформаційної системи ДПА України встановлено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»зареєстровано 29.03.2007 Печерською районною державною адміністрацією. ТОВ «С.Дж.Р.Груп»03.04.2007 взято на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

За результатами проведених заходів СВ ПМ ДПА у Житомирській області порушена кримінальна справа № 079010/10 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства отримано покази засновника та єдиного керівника ТОВ «С.Дж.Р.Групп»ОСОБА_1

Згідно з протоколом допиту свідка від 18.08.2010 ОСОБА_1 (директора ТОВ «С.Дж.Р.Групп»), проведеного старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду зареєстрував підприємство ТОВ «С.Дж.Р.Групп». Згідно з даними поясненнями гр. ОСОБА_1, який був засновником та одночасно займав посаду директора ТОВ ТОВ «С.Дж.Р.Групп», не підписував жодних документів, що засвідчували факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ТОВ «С.Дж.Р.Групп»та не уповноважував на це будь-яких осіб. Товариство він погодився зареєструвати на своє ім'я на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду, які пообіцяли, що підприємство буде використано для конвертаційної діяльності та ніяких документів підписувати не потрібно.

Згідно з постановою від 27.09.2010 ОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України, розглянувши матеріали кримінальної справи № 69-107, порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємництва - ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп" за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладені вище обставини, перевіркою зроблено висновок, що договір, укладений між ТОВ „ТБС-Сервіс" і ТОВ «С.Дж.Р.Групп», є нікчемним, в звязку з чим позивачем в порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5. 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит в липні 2009 року на 47716,00 грн. ПДВ.

При цьому, як зазначає відповідач, згідно з наданими до перевірки первинними документами податкового та бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ „ТБС-Сервіс" не включило в травні 2009 року до складу податкових зобовязань ПДВ з вартості реалізованих будівельних матеріалів ТОВ „Інтерсервіскомплект" на 1355,76 грн.

За результатами перевірки внаслідок встановлених порушень Закону України «Про податок на додану вартість" встановлено заниження податкових зобов'язань в травні 2009 року сумі 1355,76 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 282778,00 грн. ПДВ.

Тобто, податковим органом встановлено заниження позивачем ПДВ на суму 284133,00 грн.

У відповідності до пп. 7.2.1. п.7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 03.04.1997; далі Закон про ПДВ) податкова накладна, зокрема, має містити опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Пунктом 7.2.3. Закону про ПДВ встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Абз. Першим пункту 7.2.6. Закону про ПДВ визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Пунктом 7.5.1. Закону про ПДВ передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За результатом розгляду справи судом встановлено, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем внаслідок не надання позивачем підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях придбання (робіт, послуг).

Вивчивши спірну ситуацію, заслухавши пояснення представників сторін, суд погоджується з викладеними вище висновками інспекції та підставністю прийняття оскаржуваних рішень, з огляду на підтвердження їх матеріалами справи.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити: незважаючи на наявність у платника податку (позивача у даній справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість, у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки податковий орган підтвердив безтоварність спірних операцій, що виключає можливість визначення податкового кредиту за ними. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що на вимогу суду представники позивача не надали жодних належних доказів товарності спірних операцій та не підтвердили наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як своїх так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій. Зокрема, не надано жодних організаційно-розпорядчих документів по підприємств позивача щодо проведення відповідного тренінгу (згідно предмету договору № 143/36044/60/07/2009 місцем надання послуги є, зокрема, ЗАТ «Забіря») та направлення свого персоналу, не надано документів відрядження, звітів. В той же час ПАТ «Забіря»листом від 22 грудня 2010 року № 108 повідомило ДПІ у Подільському районі м.Києва, про те, що останнє жодної інформації про ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»та ТОВ «ТБС-Сервіс»не має. Ніяких взаємовідносин та розрахунків з вказаними особами не проводилось. Жодному з них послуги з оренди приміщень не надавало.

В порядку пункту 7.4.5. Закону про ПДВ встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки позивачем не підтверджено товарність спірних операцій, зазначених у Акті перевірки, оскаржувані рішення є обґрунтованими та правомірними.

Суд не приймає до уваги покликання позивача щодо недоліків проведення перевірки та оформлення документів за її наслідками, адже останні є формальними і не впливають на суть та зміст встановленого у Акті перевірки порушення податкового законодавства у сфері ПДВ.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Кротюк