Постанова № 19201150, 10.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2011 року 10:57 № 2а-3138/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001034220/0 від 05.10.2010

За участю представників:

від позивача :Шакірова Т.В.

Буланова О.М.

від відповідача :Муха С.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»(надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків (надалі Відповідач) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення № 0001034220/0 від 05.10.2010р. та № 0001034220/1 від 21.12.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП неправомірно встановлено порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.1. пункту 7.4, п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 141228 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 21023 грн. та за травень 2010 року в сумі 120205 грн.

В свою чергу, Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою податковою інспекцією м. Києва по роботі з великими платниками податків було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Готельний комплекс «Русь»(код ЄДРПОУ 35534818) з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд»(Код ЄДРПОУ 34655142) та ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»(код ЄДРПОУ 33306366), за результатами якої складено Акт перевірки від 21.09.2010р. № 477/42-20/35534818.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Готельний комплекс «Русь» вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.1. пункту 7.4, п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 141228 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 21023 грн. та за травень 2010 року в сумі 120205 грн.

Зокрема, як вбачається з п. 3 Акту про результати документальної невиїзної перевірки, підставою висновків податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобовязання було дослідження наступних документів, а саме:

-декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: квітень-травень 2010 року (із додатками до них);

-Додаток 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»;

-аналіз «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;

-Договір на надання послуг № 0605/-10 від 06.05.2010 року з ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс», Акт приймання передачі наданих послуг від 31.05.2010 року, податкова накладна № 3105 від 31.05.2010 року.

-Договір на благоустрій та озеленення територій № 0604/10-1 від 06.04.2010 року ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс інвест буд», Акт приймання передачі робіт від 30.04.2010 року, податкова накладна № 0430141 від 30.04.2010 року.

-Реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень-травень 2010 року.

З огляду на вищевикладене, посилаючись на систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість на загальну суму 141228 гривень, а саме:

№

з/пперіодТип деклараціїДата подання та реєстраційний номерІПН контрагента - постачальникаНазва контрагента - постачальникаСтан контрагента - постачальникаСтатус декларації контрагента - постачальникаСума ПДВПРИМІТКА

123456789 1Квітень 2010основ на20.05.2010 №9001908661356551404624ТОВ „Будівельна компанія «Імпульс ін вест буд» 0Відсутня деклара ція та Додат. 521 023і 2 Травень 2010 основ на21.06.2010 № 900227040233306362657ТОВ „Будівельна фірма «Промбудальянс»9Деклара ція з нульови ми показни ками та відсут ній додат. 5120 205 На підставі висновків Акту перевірки від 21.09.2010р.. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесене податкове повідомлення рішення №000103422/0 від 05.10.2010 р., яким визначено суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 211842,00 грн., в т.ч. 141228,00 грн. основного платежу, 70614,00 грн. штрафних санкцій. За наслідками процедури адміністративного оскарження до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП вказане податкове повідомлення - рішення залишене без змін, скарга без задоволення та винесене нове податкове повідомлення рішення №0001034220/1 від 21.12.2010р. на суму 211 842,00 грн., яким визначено аналогічну суму податкових зобовязань з податку на додану вартість. Позивач не погоджується з правомірністю винесення вказаних податкових повідомлень рішень та звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом своїх прав. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, при перевірці відображених у рядку 10.1 Декларацій «придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%»показників за період квітень травень 2010 року у загальній сумі 141228 грн. встановлено, що значення вказаного показника (з урахуванням даних уточнених розрахунків) сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних постачальниками ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд», ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс».

Відповідно до акту перевірки, податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд» присвоєно статус «відсутня декларація та додаток 5»та податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року ТОВ «Будівельна компанія «Промбудальянс» присвоєно статус «Декларація з нульовими показниками та відсутній додаток 5».

В результаті чого при перевірці податковим органом встановлено завищення задекларованих ТОВ «Готельний комплекс «Русь»показників у рядку 10.1 Декларацій та встановлено порушення вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.1. пункту 7.4, п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно матеріалів справи, ТОВ «Готельний комплекс «Русь»06.04.2010р. укладено з ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд» договір №0604/10-1 на благоустрій та озеленення території на суму 126140 грн. Факт виконання робіт за Договором засвідчується актом приймання передачі робіт від 30.04.2010р. Оплата за виконані роботи по Договору ТОВ «Готельний комплекс «Русь»здійснена 26.05.2010р. Позивачем було віднесено до податкового кредиту за квітень 2010 року суму 21023,33 грн. на підставі податкової накладної від 30.04.2010р. №0430141.

Також, ТОВ «Готельний комплекс «Русь»06.05.2010р.ю укладено з ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»договір №0605/1-10 про надання послуг з проведення ревізії та очистки стояків системи каналізації в номерах готельного комплексу «Русь»на суму 721227,78 грн. Факт виконання робіт за Договором засвідчується актом приймання - передачі робіт від 31.05.2010р. Оплата за виконані роботи по Договору ТОВ «Готельний комплекс «Русь»здійснена 14.07.2010р. Позивачем було віднесено до податкового кредиту за травень 2010 року суму 120204,63 грн. на підставі податкової накладної від 31.05.2010р. №31055.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки (а.с.10 п.2.11) та пояснень представника відповідача, судом встановлено, що під час проведення перевірки предметом дослідження перевіряючих були лише декларації з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Так, згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Разом з тим, за змістом частин четвертої, пятої статті 11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Однак, в даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, а отже суд, з метою правильного вирішення спору, має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Так, з метою встановлення додаткових обставин по справі, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2011 у Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва витребувано додаткові докази по справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Промбудальянс»(код ЄДРПОУ 33306366), а саме:

-відомості з приводу того, чи подавалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Промбудальянс»податкова декларація з податку на додану вартість з додатком № 5 (розшифровка в розрізі контрагентів) за травень місяць 2010 року та належним чином завірену копію декларації з додатком № 5 (в разі наявності) для долучення до матеріалів справи.

-Інформацію з приводу того, чи подавалися ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»уточнюючі розрахунки по декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2010 року.

-відомості щодо проведених перевірок ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»з податку на додану вартість та належним чином завірені копії податкових повідомлень - рішень ДПІ у Святошинському районі міста Києва по визначенню податкового зобов'язання та штрафних санкцій з ПДВ за період, що охоплює травень місяць 2010 року (в разі їх наявності) для долучення до матеріалів справи;

-витяг зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»за 2010 рік.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва на виконання вимог даної ухвали суду надано пакет документів (вх. № 03-12/4317 від 11 травня 2011 року), з якого вбачається, що ТОВ «Промбудальянс»(код ЄДРПОУ 33306366) 2 серпня 2010 року подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року (вх. № 167794) з нульовими показниками, однак 27.09.2010р. подано уточнюючий розрахунок по декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (вх. № 207477).

Відповідно до п.п 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 31.12.2010 року, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Як свідчать матеріали справи, контрагент Позивача скористався наданим йому правом на подання уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість, та зокрема, в Додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість щодо «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», а саме в п. 10 Розділу 1 правильно зазначив індивідуальний податковий номер Позивача (355348126551) та суму податкового зобовязання в розмірі 120204, 63 грн, що відповідає сумі заявленого податкового кредиту ТОВ «ГК Русь»за травень місяць 2010 року.

Крім того, з урахуванням сутності заперечень Відповідача проти даного адміністративного позову, Окружним адміністративним судом м. Києва було запропоновано Відповідачу надати суду прямі та непрямі докази, які підтверджують його доводи відносно того, що наведені в податковій накладній № 0430141 від 30.04.2010 року відомості не відповідають дійсності. Однак, в даному випадку, надані докази суд вважає недостатніми, а отже, керуючись частинами четвертою, пятою статті 11 КАС, із власної ініціативи, в судовому засіданні 12 квітня 2011 року ухвалив витребувати у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська додаткові докази по справі які підтверджують або спростовують ці обставини, стосовно ТОВ «Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд».

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2011 року по справі №2а-3138/11/2670 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надано суду наступні документи:

-копію декларації ТОВ «Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд»за квітень 2010 року;

-зворотній бік облікової картки з податку на додану вартість за 2010-2011 роки;

-акт перевірки від 15.12.2010 року ТОВ «Будівельна компанія Імпульс Інвест Буд»із податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2010 року;

Вказані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Окружним адміністративним судом м. Києва, встановлено, що розмір податкового зобов'язання ТОВ «БК «Імпульс Інвест Буд»по договору з ТОВ «Готельний комплекс «Русь»у квітні 2010 року дорівнює розміру податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Готельний комплекс «Русь»за цей період.

З огляду на вищевикладене, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про те, що твердження Відповідача про завищення задекларованих Позивачем показників податкового кредиту та відповідне заниження розміру податку на додану вартість) у квітні-травні 2010 року на суму 141 228 грн. протирічить обставинам справи.

Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивача фактично притягнуто до відповідальності за віднесення сум до податкового кредиту що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами, однак, як вже встановлено судом вище відповідачем під час проведення документальної перевірки не досліджувалось первинних документів на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, усі висновки викладені у акту перевірки ґрунтуються лише на даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податковим органом при здійсненні перевірки не використано усі надані Законом відповідачу права для зясування обстави та встановлення дотримання чи порушення ТОВ «Готельний комплекс «Русь»вимог податкового законодавства по податку на додану вартість.

Крім того п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 ст. 10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму задекларованого податкового кредиту.

Аналогічна позиція, про недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України викладена у Листі ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії податкових накладних, копії договорів, акти приймання передачі робіт на підставі яких формувався податковий кредит у перевіряємому періоді в частині взаємодії з ТОВ «Будівельна фірма «Промбудальянс»та ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд». Надані податкові накладні були досліджені судом під час розгляду справи по суті, при цьому, в повній мірі відповідають Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам, у податкового органу відсутні.

Також суд вважає а необхідне зазначити, що як на момент проведення перевірки, так і під час розгляду справи контрагенти позивача є діючими підприємствами, належним чином зареєстрованими, доказів скасування свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відповідачем не надавалось.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»в даному випадку підлягають задоволенню в повному обсязі..

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції м. Києва по роботі з великими платниками податків № 0001034220/0 від 05.10.2010р.; № 0001034220/1 від 21.12.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович