Постанова № 19200927, 20.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2011 року 10:33 № 2а-18325/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Вестком"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010р. №0000522310/1

За участю представників сторін:

позивача : Ремарчук В.В.

відповідача: Пальчик А.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.05.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Вестком»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення №0000522310/1 від 30.06.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що надані позивачем для перевірки документи (податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення) є належними та допустимими доказами понесених витрат, які відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.152.94р. №334-94-ВР «Про оподатковування прибутку підприємств»включаються до складу валових витрат. За наведених обставин, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав та вважає, що податкове повідомлення рішення, яким визначено податкове зобовязання та застосовані штрафні (фінансові) санкції винесене правомірно за порушення позивачем п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 206358 грн.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Вестком»(код за ЄДРПОУ 32558286) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.09.2009 р. та складено акт перевірки №32/23-209/32558286 від 25.02.2010р.

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 206385 грн., у тому числі:

-за 3 квартал 2007 року в сумі 12500 грн.;

-за 4 квартал 2007 року в сумі 14050 грн.;

-за 1 квартал 208 року в сумі 23145 грн.;

-за 2 квартал 2008 року в сумі 25615 грн.;

-за 3 квартал 2008 року в сумі 25976 грн.;

-за 4 квартал 2008 року в сумі 25976 грн.;

-за 1 квартал 2009 року в сумі 55016 грн.;

-за 2 квартал 2009 року в сумі 18386 грн.;

-за 3 квартал 2009 року в сумі 6241 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 10.03.2010р. №0000522310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 309577,50 грн., в т.ч. 206385,00 грн. основного платежу, 103192,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, ЗАТ «Вестком»оскаржило його в адміністративному порядку, шляхом подання первинної скарги.

За результатом розгляду скарги, податкове повідомлення - рішення від 10.03.10р. №0000522310/0 ДПІ у Святошинському районі м. Києва залишено без змін, скарга - без задоволення та винесене нове податкове повідомлення рішення №00000522310/1 від 30.06.2010р., якими визначені аналогічні суми податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток.

Правомірність податкового повідомлення рішення №00000522310/1 і є предметом даного спору.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, суд з висновками, викладеними в акті перевірки не погоджується та бере до уваги наступне.

Так, згідно п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до глави 4 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється в т.ч. на основі: самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.

Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо безпосередньо після їх закінчення.

У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються до складу валових витрат витрати на потреби не повязані з веденням господарської діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відносилися до складу валових витрат витрати, понесені в зв'язку з отриманням послуг по управлінню персоналом; господарського забезпечення, комплексного обслуговування офісної техніки та телефонії, юридичного обслуговування, що надавалися ТОВ «Прага Авто»на підставі договорами №02/07/07ПА-В від 02.07.2007р., та №05/01/08ПА-В від 01.01.2008р.

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня №336, послуги, що отримував Позивач від ТОВ «Прага Україна», є такими, що відносяться до посадових обов'язків визначених професій.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Втім необхідною умовою ведення господарської діяльності є здійснення господарських операцій (як прибуткових, так і збиткових), тобто дій або подій, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.п. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Твердження відповідача, викладене в акті перевірки, про те, що отримані ЗАТ «Вестком»від ТОВ «Прага Авто»послуги не підтверджені документально, спростовуються матеріалами справи. Крім того, в пп. 3.1.2 Акту перевірки наведені всі первинні документи, що підтверджують взаємовідносини між ЗАТ «Вестком»та ТОВ «Прага Авто», а саме: договори про надання послуг, акти прийому здачі виконаних робіт, податкові накладні. Крім того, в період надання послуг з юридичного обслуговування на підприємстві ЗАТ «Вестком», що вбачається з матеріалів справи, юрист був відсутній.

Крім того, з метою встановлення додаткових обставин по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва, ухвалою від 04.04.2011р. витребував у ДПІ у Оболонському районі м. Києва належним чином завірені копії податкових декларацій з ПДВ за період з 07.07.2007р. по 09.09.2007р. з додатком №5, поданих ТОВ «Прага-Авто».

На виконання ухвали суду від 04.04.2011р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва надані податкові декларації з податку на додану вартість з додатками №5 ТОВ «Прага Авто»за вказаний період, з яких вбачається, що суми ПДВ сплачені ЗАТ «Вестком»в ціні отриманих послуг, включені ТОВ «Прага Авто»до складу податкових зобовязань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ЗАТ «Вестком», як підприємство, що самостійно веде фінансово-господарську діяльність, отримувало послуги від ТОВ «Прага Авто», які, за своєю суттю, є такими, що можуть надаватися працівниками підприємства, та відносяться до складу валових витрат, оскільки безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, та підтверджені документально.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що висновки акту перевірки щодо заниження ЗАТ «Вестком»податку на прибуток в сумі 206385,00 грн. є безпідставними. Отже податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 30.06.10 р. № 0000522310/1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення. Натомість, позивач надав суду належні та допустимі докази в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Вестком»в даному випадку підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.10 р. № 0000522310/1 Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович