Постанова № 19200750, 16.09.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2285/11

"16" вересня 2011 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої Подлісної І.М.

секретаря Подорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення від 28 лютого 2011 року № 0000111601/0

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Диво»звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво»в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, скасувати податкове повідомлення рішення № 0000111601/0 від 28 лютого 2011 року, оскільки вважає дане податкове повідомлення рішення незаконним в силу його необґрунтованості, а також таким, яке винесене на підставі висновків про вчинення правопорушення, що базується на неправильній оцінці фактичних обставин справи.

Представник відповідача Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з мотивів викладених у запереченні на адміністративним позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, вважає що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних міркувань.

У відповідності до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової інспекції мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Так, працівниками Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції було проведено камеральну перевірку податкової звітності з

податку на прибуток за 2010 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво», за результатами якої складено акт перевірки від 14 лютого 2011 року №»384/16-01/32387161.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до поданої податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік платником проведено коригування валових витрат (зменшено витрати), зокрема самостійно виправленні помилки за результатом минулих податкових періодів на суму 2026371, 00 грн. Перевіркою встановлено, що таким чином Товариством з обмеженою відповідальністю «Диво»порушено підпункт «б»пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та не нараховано суму штрафу у звязку із виправленням помилок за результатом минулих податкових періодів в розмірі 25330, 00 грн. пять відсотків від такої суми.

Згідно з підпунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України платник податків самостійно виявляє помилки, що містять у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобовязання з цього податку.

Відповідно до пп. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі пяти відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобовязання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобовязань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Таким чином, за результатами розгляду акта перевірки від 14 лютого 2011 року №384/16-01/32387161Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення від 28 лютого 2011 року №0000111601/0 про сплату 25330, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток, застосованих з посиланням на підпункт «б»пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Також слід зазначити, що встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки (акт перевірки від 17.12.2010 року №12964/23-420/32387161), що спричинили викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків.

Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією позовні вимоги були належним чином заперечені, податкове повідомлення рішення від 28 лютого 2011 року №0000111601/0 було прийняте згідно чинного законодавства України, а тому у задоволені позову слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 163 КАС України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Диво»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 28 лютого 2011 року №0000111601/0 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяПодлісна І.М.

копія вірна

СуддяПодлісна І.М.