Постанова № 19200658, 25.10.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4151/2011

25 жовтня 2011 року 16год. 42хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарасюк Р.В.

відповідача: представник Шоломицький В.Ю., Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметал"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західметал» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, з врахуванням поданих уточнень (т. 11) просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне № 0001372342 від 19.04.2011 року та № 0001382342 від 19.04.2011 року в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 488627,41 грн. - основний платіж, 122156,85 грн. - штрафна санкція.

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття спірних рішень) про безтоварність господарської операції позивача з ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс», що відображені у первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарські операції з названими контрагентами є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження названих обставин позивач надав: первинні документи по спірних господарських операціях, на підставі яких позивач здійснив формування валових витрат та сум податкового кредиту; облікові документи про оприбуткування металопродукції від названих контрагентів; первинні документи про подальший рух металопродукції, попередньо придбаної у названих контрагентів. Представник позивача позов підтримала та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просила позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та зокрема зазначав, що господарські операції, відображені у первинних документах позивача та ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»є нікчемними та безтоварними, оскільки у названих контрагентів відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження господарської діяльності, до податкового органу названі контрагенти перестали звітуватися. ПП “Харлем” подало останню декларацію з податку на прибуток до податкового органу за 1 кв. 2010року та з податку на додану вартість за липень 2010року з прочерками. ТОВ «Рівнеметалбуд»подало до податкового органу останню декларацію з ПДВ за серпень 2009року та з податку на прибуток за 1 кв. 2009року. ТОВ «Західтехноальянс»подало останню декларацію з ПДВ за грудень 2008року, з податку на прибуток за 1 кв. 2008року. Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

За результатами проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період 01.10.2007року по 30.09.2010року ревізорами відповідача складено акт від 06.04.2011року № 394/23-100/35308028 (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки).

Так, названий акт перевірки містить висновок осіб, що проводили перевірку, про нікчемність та безтоварність господарських операцій з придбання позивачем металопродукцію у ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс», оскільки названі контрагенти мають стан №10 «Запит на встановлення місцезнаходження», у них відсутні необхідні активи, трудові ресурси, виробничі потужності для провадження господарської діяльності, до податкового органу названі контрагенти перестали звітуватися. Так, ПП “Харлем” подало останню декларацію з податку на прибуток до податкового органу за 1 кв. 2010року та з податку на додану вартість за липень 2010року з прочерками. ТОВ «Рівнеметалбуд»подало до податкового органу останню декларацію з ПДВ за серпень 2009року та з податку на прибуток за 1 кв. 2009року. ТОВ «Західтехноальянс»подало останню декларацію з ПДВ за грудень 2008року, з податку на прибуток за 1 кв. 2008року.

На підставі таких висновків, відповідач встановив, що позивачем порушено п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 1.6 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” та завищено у період з 01.10.2007року по 30.09.2010року валові витрати на суму 2632714 грн. та податковий кредит на суму 488 627,41 грн. по операціям з названими контрагентами.

Враховуючи названі висновки щодо безтоварності операцій, викладені в обумовленому акті перевірки, відповідач виніс податкові повідомлення - рішення № 0001372342 від 19.04.2011 року (про визначення позивачу грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 658178 грн. - основний платіж та 164544,50грн. штрафна санкція) та № 0001382342 від 19.04.2011 року (в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 488627,41 грн. - основний платіж та 122156,85 грн. - штрафна санкція).

Названі податкові повідомлення рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області (а.с. 31-34 т. 1) та до ДПА України (а.с. 38-43 т. 1). За наслідками розгляду скарг такі скарги залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення - рішення без змін (а.с. 35-37 та а.с. 44-45 т. 1).

Вирішуючи даний спір судом враховано норми законодавства, що діяло як на час розгляду справи так і під час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” встановлено, що, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”).

Відповідно до п.5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) розуміють - суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності .

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для віднесення до складу валових витрат платника понесених затрат по певній господарській операції є первинні документи, що містять всі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 211 т.1) видом діяльності позивача є оптова торгівля та посередництво в торгівлі.

З Витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 74-79 т.11 ) вбачається, що ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видами їх діяльності є: інші види оптової торгівлі; оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них; оптова торгівля залізними виробами. Керівниками названих підприємств є: ПП “Харлем»- Кальчук С.П.; ТОВ «Західтехноальянс»- ОСОБА_6.; ТОВ «Рівнеметалбуд»- ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 16, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено, що позивач відніс до складу валових витрат суму понесених позивачем затрат по операціях позивача з придбання у ПП «Харлем»металопродукції на суму 1170148грн (за період 4кв.2009 року, 2 -3 кв. 2010року), а суму ПДВ, що припадає на вартість такої металопродукції в розмірі 196114,16грн. позивач відніс до складу податкового кредиту. Підставою для такого віднесення, як відображено в акті перевірки, були банківські виписки, податкові накладні за переліком відображеним на сторінці 8, 26-27 згаданого акту перевірки)

В період 3 -4 кв. 2008 року, 1-3 кв. 2009року позивач відніс до складу валових витрат суму понесених позивачем затрат по операціях позивача з придбання у ТОВ «Рівнеметалобуд» металопродукції на суму 1139 258грн, а суму ПДВ, що припадає на вартість такої металопродукції в розмірі 279451,61грн. грн. позивач відніс до складу податкового кредиту. Підставою для такого віднесення, як відображено в акті перевірки, були: прибуткові накладні, банківські виписки про перерахування коштів, податкові накладні (за переліком, відображеним на сторінці 10-12, 28 згаданого акту перевірки).

В період 2 кв. 2008 року позивач відніс до складу валових витрат суму понесених позивачем затрат по операціях позивача з придбання у ТОВ «Західтехноальянс»металопродукції на суму 65308,00грн., а суму ПДВ, що припадає на вартість такої металопродукції в розмірі 13061,64грн. позивач відніс до складу податкового кредиту. Підставою для такого віднесення, як відображено в акті перевірки, були: прибуткові накладні, банківські виписки про перерахування коштів, податкові накладні (за переліком, відображеним на сторінці 14, 29 згаданого акту перевірки).

Названі обставини в ході розгляду справи підтверджено поясненням представників сторін, актом перевірки позивача від 06.04.2011року (а.с. 8-28 т. 1), деклараціями позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість за періоди, що охоплені перевіркою (а.с. 135-251 т. 10, а.с.1-73 т.11).

На підтвердження обставин щодо правомірності формування позивачем названих сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з обумовленими контрагентами позивачем надано: копії податкових та прибуткових накладних на поставку металопродукції ПП «Харлем»для позивача (а.с.56-89 т. 1); копії податкових та прибуткових накладних на поставку металопродукції ТОВ «Рівнеметалобуд»для позивача (а.с.90-136 т. 1); копії податкових та прибуткових накладних на поставку металопродукції ТОВ «Західтехноальянс»для позивача (а.с.137-141 т. 1), банківські виписки про перерахування коштів позивачем названим контрагентам в якості оплати за поставлену металопродукцію (а.с. 155-210 т. 1).

Первинні документи та податкові накладні містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як субєкти господарювання та платники податків (в тому рахунку і податку на додану вартість). Названі документи повністю розкривають зміст господарської операції. Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб, відомостями відображеними на офіційному веб сайті Державної судової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) щодо реєстрації ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»платниками податків на додану вартість.

Обставини щодо товарності названих господарських операцій позивачем підтверджено: витягом з журналу ордеру і відомості по рахунку №281 (товари на складі) (а.с. 137-250 т.3, а.с. 1-109 т. 4), звітами по партіях ТМЦ (а.с. 97-121 т.10), журналом реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ (а.с. 122 -134 т.10), видатковими та податковими накладними про подальший відпуск позивачем металопродукції іншим субєктам господарювання, попередньо отриманої від ТОВ «Західтехноальянс»(а.с. 220-239 т. 1), видатковими та податковими накладними про подальший відпуск позивачем металопродукції іншим субєктам господарювання, попередньо отриманої від ТОВ «Рівнеметалобуд»(а.с. 240-250 т. 1, а.с. 1-250 т. 2, а.с. 1-136 т. 3, а.с. 1-124 т. 5, а.с.1-250 т. 6), видатковими та податковими накладними про подальший відпуск позивачем металопродукції іншим субєктам господарювання, попередньо отриманої від ПП «Харлем»(а.с. 125-250 т. 5, а.с. 1-250 т. 7, а.с. 1-250 т.8, а.с. 1-250 т.9, а.с. 1-96 т.10), договорами оренди позивачем частини відкритої площадки за адресою м. Рівне провулок Робітничий, 1 та Робітничий 5 (а.с. 49-54 т. 1).

В ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_6 показав, що є керівником ТОВ «Західтехноальянс». Свідок ОСОБА_7 показав, що є керівником ТОВ «Рівнеметалбуд». Разом свідки показали, що в період 2007-2009років очолювані ними підприємства здійснювали фактичну поставку металопродукції для позивача. Попередньо така металопродукція придбавалась ТОВ «Західтехноальянс»та ТОВ «Рівнеметалбуд»у ТОВ «Монірон», ЧП КБ «Апекс», названі підприємства забезпечували поставку продукції у м. Рівне на відкриту площадку по провулку Робітничий,1, яку ТОВ «Західтехноальянс»та ТОВ «Рівнеметалбуд»орендували. На підтвердження обставин надали договори оренди частини відкритої площадки по провулку Робітничий,1 у м.Рівне № 3 від 01.04.2008року та № 7 від 01.08.2007року. Також вказали, що площадка за названою адресою є доволі велика, крім них частину такої площадку орендували і інші субєкти господарювання, серед яких і позивач. Оскільки позивач також орендував частину площадки за названою адресою, то металопродукцію яка поставлялась йому товариствами «Західтехноальянс»та «Рівнеметалбуд», позивач забирав власними силами з відкритої площадки по провулку Робітничий,1 на свою частину орендованої площадки за цією ж адресою. Стосовно наявності первинних документів, що підтверджують попереднє придбання ТОВ «Західтехноальянс»та ТОВ «Рівнеметалбуд»металопродукції (котра в подальшому була поставлена позивачу), то свідки показали, що такі документи у них відсутні через вилучення їх працівниками правоохоронних органів.

З наведених доказів вбачається, що металопродукція за переліком, в обсягах та в асортименті, відображеному у прибуткових та податкових накладних, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит фактично позивачу була поставлена та використана позивачем у своїй подальшій господарській діяльності, а зокрема була реалізована позивачем іншим субєктам господарювання. Представником відповідача особою, що проводила перевірку позивача з даного питання не заперечується обставини щодо фактичного надходження на підприємство позивача металопродукції за переліком, в обсягах та в асортименті, відображеному у прибуткових та податкових накладних на підставі, яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит та обставини щодо подальшої реалізації такої продукції позивачем іншим субєктам господарювання.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленими контрагентами.

Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, містить припущення щодо відсутності наміру у ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобовязань.

Покликання представника щодо відсутності у ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс» власних технічних, трудових ресурсів та відсутності підприємства на дату проведення перевірки за його зареєстрованим місцезнаходженням та обставини щодо не подачі названими платниками податкової звітності до податкового органу не спростовують обставин щодо фактичного надходження металопродукції за переліком, в обсягах та в асортименті відображеному у прибуткових та податкових накладних, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит по спірним господарським операціям.

Що ж до доводів відповідача про те, що правочини позивача з ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обовязку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та ПП “Харлем”, ТОВ «Рівнеметалбуд», ТОВ «Західтехноальянс»є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та правомірності його тверджень про нікчемність та безтоварність названих операцій.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне від 19.04.2011 року № 0001372342 та від 19.04.2011 року № 0001382342 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 488627,41 грн. - основний платіж, 122156,85 грн. - штрафна санкція.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметал" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.