Постанова № 19200465, 17.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2011 року Справа № 2а-8738/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П..,

при секретарі Кулигіні А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2011 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі СДПІ у м. Луганську, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Антрацит» (надалі ДП «Антрацит», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн. за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

ДП «Антрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради від 30.04.2003 року за №04051885Ю0010158, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 07.05.2011 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32226065, про що видана довідка №070543. Згідно з встановленим законом, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 10.03.2011 року, про що видана довідка №03/05-11. Станом на 31.08.2011 року у ДП «Антрацит» лічиться податковий борг з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн., який виник за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. Відповідач узгодив податкові зобовязання з податку на прибуток, подавши до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток №9006342608 від 09.08.2011 року. З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 05.10.2001 року № 1/36, направлено другу податкову вимогу від 08.11.2001 № 2/194. Майно і майнові права ДП «Антрацит» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 31400481. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 3784 058,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що за підприємством дійсно існує податковий борг з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн. У звязку зі складним фінансовим становищем підприємства, просив суд відстрочити стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3 784 058,00 грн. строком до 01.01.2012 року, розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Антрацит» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн. строком на шістдесят місяців шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 63 067,63 грн. щомісяця починаючи з 01.01.2012 року, а у грудні 2016 року у сумі 63 067,83 грн.

Представник позивача не заперечував проти відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач ДП «Антрацит», зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 30.04.2003 року за № 04051885Ю0010158 (а.с.6), до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 07.05.2010 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32226065, про що видана довідка №070543 (а.с.7). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську з 21.05.2003 року за №03/05-11, згідно з довідкою від 10.03.2011 року № 40/29-011 (а.с.8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом установлено, що відповідач узгодив податкові зобовязання з податку на прибуток, подавши 09.08.2011 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9006342608 на суму 3 784 058,00 грн. (а.с.22-23).

У звязку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства загальна сума податкового боргу станом на 31.08.2011 року складає 3 784 058,00 грн., що підтверджується актом звірки та не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6, 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011 року) позивачем до ДП «Атрацит» було направлено першу податкову вимогу від 05.10.2001 року № 1/36 (а.с.18) та другу податкову вимогу від 08.11.2001 року № 2/194 (а.с.19). Майно і майнові права ДП «Антрацит» були передані в податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.05.2011 № 31400481 (а.с.20). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оскільки перша податкова вимога від 05.10.2001 року № 1/36, друга податкова вимога від 08.11.2001 року № 2/194 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти відстрочення та розстрочення податкового боргу та зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе відстрочити стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 784 058,00 грн. строком до 01.01.2012; розстрочити стягнення з рахунків ДП «Антрацит»: у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з січня 2012 року по листопад 2016 року включно по 63 067,63 грн. щомісяця та у грудні 2016 року 63 067,83 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (і.к. 32226065, вул. Ростовська, 38, м. Антрацит, Луганська область, 94613) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток підприємства за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 3 784 058,00 грн. (три мільйона сімсот вісімдесят чотири тисячі пятдесят вісім грн. 00 коп.).

Відстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 784 058,00 грн. строком до 01.01.2012 року.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Антрацит» за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків: у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 3 784 058,00 грн. строком на шістдесят місяців, шляхом сплати податкового боргу з січня 2012 року по листопад 2016 року включно по 63 067,63 грн. щомісяця та у грудні 2016 року 63 067,83 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 17 жовтня 2011 року.

СуддяО.П. Островська