Постанова № 19200450, 13.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2011 року Справа № 2а-5985/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від прокурора -прокурор відділу представництва інтересів громадян та

держави в судах прокуратури області

Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2010 № 972)

від позивача - державний податковий інспектор юридичного відділу

ОСОБА_2 (довіреність від 11.07.2011 № 7701)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі

державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія»

про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю

в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2011 року Прокурор м. Лисичанська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія», в якому, з урахуванням заяви від 22 серпня 2011 року № вих. 5344-11 про зміну позовних вимог (прийнята та приєднана до справи ухвалою від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-5985/11/1270), просить надати дозвіл на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

Положенням про філію «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» від 25 лютого 2000 року було утворено філію в м. Лисичанську Луганської області, що не є юридичною особою. Відповідно до цього положення філія є платником податків та перебувала на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області. Філією «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» надавався податковий розрахунок земельного податку по державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області.

Відкрите акціонерне товариство «Луганськгеологія» згідно довідки про взяття на облік платника податків від 05 січня 2000 року № 3/31 у звязку з перереєстрацією знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську як платник податків.

Філія «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» самостійно податковий борг з земельного податку не сплатило, тому прокурор просить надати дозвіл на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі.

Ухвалою суду від 26 серпня 2011 року провадження у справі № 2а-5985/11/1270 за адміністративним позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 28 березня 2011 року, зупинено до 12 жовтня 2011 року у звязку із зобовязанням сторін провести звірення розрахунків за заявленим до стягнення податковим боргом з податку на землю в сумі 25398,48 грн. (арк. справи 48-50).

Крім того, ухвалою суду від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-5985/11/1270 Прокурору м. Лисичанська Луганської області поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 28 березня 2011 року.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2011 року провадження у справі № 2а-5985/11/1270 за адміністративним позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до актів опису активів від 28 березня 2011 року, поновлено (арк. справи 58).

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 22 серпня 2011 року № вих. 5344-11, підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (довідковий лист). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) відкрите акціонерне товариство «Луганськгеологія» є суб'єктом плати за землю (платником).

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України філія «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» подала до державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області:

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 29 січня 2009 року № 749, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 10584,72 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2009 року включно по 882,06 грн. щомісячно, несплачений залишок якого складає 10453,04 грн. (арк. справи 22);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 27 січня 2010 року № 1085, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 11209,08 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2010 року включно по 934,09 грн. щомісячно, несплачений залишок якого складає 11209,08 грн. (арк. справи 20);

- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2011 рік від 28 січня 2011 року № 1208, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 11209,08 грн., у тому числі за податковий (звітний) період січень-квітень 2011 року у розмірі 934,09 грн., несплачений залишок якого складає 3736,36 грн. (арк. справи 21).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В порушення вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач узгоджену суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2009 року включно, січень-грудень 2010 року включно та січень-квітень 2011 року включно в сумі 25398,48 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області посадовим особам філії «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» було вручено 10 березня 2009 року першу податкову вимогу від 03 березня 2009 року № 1/51 та 10 квітня 2009 року другу податкову вимогу від 10 квітня 2009 року № 2/56 (арк. справи 23).

Статтею 7 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», зокрема, установлено, що суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Продаж майна платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзац 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності із пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

З урахуванням положень статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.6 статті 89 Податкового кодексу України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733.

Відповідно до вимог статті 89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733, державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Луганської області прийнято рішення № 16 (від 14 березня 2011 року № 3201) про опис майна філії «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» у податкову заставу та складено акт опису майна від 28 березня 2011 року (арк. справи 12, 13).

19 квітня 2011 року за реєстраційним номером 11090541 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрована податкова застава активів філії «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» згідно з актом опису б/н від 28 березня 2011 року на суму 39433,91 грн., розташовані за адресою: м. Лисичанськ, вул. Ленінградська, 134 (арк. справи 14).

Згідно довідки державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 26 серпня 2011 року № 9981 розрахункові рахунки в установах банків та фінансових установах за філією «Лисичанська геологорозвідувальна партія» відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» (код ЄДРПОУ 01432368) не рахуються (арк. справи 60).

Оскільки перша податкова вимога від 03 березня 2009 року № 1/51 та друга податкова вимога від 10 квітня 2009 року № 2/56 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відкрите акціонерне товариство «Луганськгеологія» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 25398,48 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 15 та 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на землю в сумі 25398,48 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, задовольнити повністю.

Надати державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області дозвіл на погашення податкового боргу відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» (ідентифікаційний код 01432115, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. К. Маркса, буд. 3) з податку на землю в сумі 25398,48 грн. (двадцять пять тисяч триста девяносто вісім гривень сорок вісім копійок) за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі згідно акта опису майна від 28 березня 2011 року б/н на суму 39433,91 грн., що розташовані за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ленінградська, буд. 134.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 жовтня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська