Постанова № 19200415, 13.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2011 року Справа № 2а-8226/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Кулигіні А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 у сумі 33 746,62 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова”, в якому послався на наступне. Згідно з п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 р., частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 р., та пп. 6.1.-6.10. «Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове пенсійне страхування» № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції за № 64/8663 від 16.01.2004 р., ДП “Шахта “Ніканор-Нова” зобовязано було вносити до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щомісячно до 25-го числа зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах. Проте станом на 01.09.2011 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 ВП “Шахта “Ніканор-Нова” ДП «Луганськвугілля» має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка складає 33746 грн. 62 коп. Згідно п.п. 6.1-6.10 Інструкції відповідачу щомісячно направляються повідомлення на відшкодування заборгованості по пільгових пенсіях, які відповідач визнав, але фактичного розрахунку не здійснив. Позивач просить стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 33746 грн. 62 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив суду, що за відповідачем виникла заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та станом на 01.09.2011 складає 33746 грн. 62 коп., просив стягнути з відповідача вказану суму.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі в сумі 33746 грн. 62 коп., про що надав відгук на позовну заяву, пояснивши, що визнає заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 33746 грн. 62 коп. перед Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області, проти стягнення боргу в сумі 33746 грн. 62 коп. не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% обєкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі Інструкція), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач “Шахта “Ніканор-Нова” яка є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» є юридичною особою, та у встановленому порядку зареєстрована у позивача, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.

Заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виникла за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та станом на 01.09.2011 складає 33746 грн. 62 грн.

Вказані обставини підтверджуються витягом зі статуту Державного підприємства “Луганськвугілля” (а.с. 8-10), витягом з положення відокремленого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” (а.с. 11-14), довідкою про внесення до ЄДРПОУ Відокремленого виробничого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” (а.с. 15-16), Карткою особового рахунку Відокремленого виробничого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” (а.с. 17), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ДП «Луганськвугілля» (а.с. 18), розрахунком ціни позову наданого Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (а.с. 19), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 20, 21-24, 25-26, 27, 28, 29, 30).

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідачем повністю визнано позовні вимоги в сумі 33746 грн. 62 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 у сумі 33 746,62 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Ніканор-Нова” (94323, м. Зоринськ, вул. Кірова, 1, Луганської області, і.к. 33846717, р/р 26008301182272 в в ПІБ м. Алчевська, МФО 304342) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської (94300, м. Перевальск, вул. Леніна, 39 а, Луганської області, і.к. 21792593, р/р 25605301750, ЛОУ Ощадбанку, МФО 304665) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 33 746,62 грн. (тридцять три тисячі сімсот сорок шість грн. 62 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови викладено 13 вересня 2011 року.

СуддяО.П. Островська