Постанова № 19200365, 26.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2011 року Справа № 2а-7520/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Островської О.П.,

при секретарі Кулигіні А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська промислово-ресурсна компанія “ВІКТОР” про стягнення податкового боргу в сумі 3 582, 22 грн., -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2011 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ТОВ “Українська промислово-ресурсна компанія “ВІКТОР”зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.10.2005 року, ідентифікаційний код 33766527, перебуває на обліку в позивача як платник податків за неосновним місцем обліку, а саме як платник земельного податку. У звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань у ТОВ “УПРК “ВІКТОР”станом на 19.07.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 3 582,22 грн. А саме відповідачем було самостійно нараховане податкове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб за грудень 2010 року в розмірі 1329,34 грн. відповідно до декларації №2486 від 30.01.2010 року, у звязку з тим, що у платника податків за минулі періоди була переплата у розмірі 0,02 грн., сума нарахованого зобовязання була автоматично зменшена до суми 1329,32 грн. Зазначене податкове зобовязання платник податків частково сплатив у розмірі 935,13 грн., отже сума податкового боргу склала 394,19 грн. Згідно податкової декларації №647 від 26.01.2011 року відповідачем було самостійно нараховане податкове зобовязання за січень 2011 року в розмірі 1329,36 грн. та за лютий 2011 року в розмірі 1329,36 грн. Зазначені суми податкового зобовязання відповідач не сплатив, отже з січня 2011 року за відповідачем утворився податковий борг у сумі 3052,91 грн. Крім того, згідно податкової декларації №647 від 26.01.2011 року відповідачем було самостійно нараховане податкове зобовязання за березень 2011 року в розмірі 1329,36 грн. 29.04.2011 року ТОВ “УПРК “ВІКТОР”надав до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську уточнюючу податкову декларацію №28537 від 29.04.2011 року, якою було зменшено розмір податкового зобовязання за березень 2011 року на суму 869,94 грн. Враховуючи, уточнену податкову декларацію №28537 від 29.04.2011 року ДПІ було автоматично погашено податковий борг ТОВ “УПРК “ВІКТОР”на суму 394,19 грн. відповідно до податкової декларації №2486 від 30.01.2010 року. Також, згідно податкової декларації №647 від 26.01.2011 року ТОВ “УПРК “ВІКТОР”були самостійно нараховані податкові зобовязання за квітень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., за травень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., за червень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., однак, зазначені податкові зобовязання були зменшені згідно уточнюючої податкової декларації №28537 від 29.04.2011 року на суми: за квітень 2011 року 1329,36 грн., за травень 2011 року - 1329,36 грн., за червень 2011 року -1329,36 грн. відповідно. Отже, станом на 30.07.2011 року у відповідача сформувалася заборгованість перед бюджетом за несвоєчасне погашення податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3529,43 грн. Крім того, платнику податку на суми існуючої заборгованості на певну дату автоматично нараховувалась пеня, яка складає 52,79 грн. У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань позивач направив відповідачу ТОВ “УПРК “ВІКТОР”податкову вимогу №67 від 04.02.2011 року., однак відповідач борг не сплатив. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3582,22 грн. з рахунків відповідача відкритих у банках.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додатково пояснила наступне. Відповідач надав до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську податкову декларацію №647 від 26.01.2011 року, в якій самостійно визначив податкове зобовязання з орендної плати за 2011 рік в розмірі 15952,30 грн. 29.04.2011 року до позивача від ТОВ “УПРК “ВІКТОР”надійшов лист про прийняття уточнюючої податкової декларації за 2011 рік, у звязку з зупиненням дії договору №040640200078А від 17.05.2006 року та дії договору №040640200079А від 17.05.2006 року на підставі рішень Господарського суду Луганської області у справах №4/321пд від 24.02.2011 року, №1/11пд/2011 року від 10.03.2011 року. Відповідно до уточнюючої податкової декларації відповідач визначив податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки за січень, лютий та березень 2011 року. Також, до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську надійшла довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2011 рік №4548 від 11.04.2011 року, в якій вказано, що термін користування земельної ділянки за договором №040640200078А від 17.05.2006 року становить з 17.05.2006 року по 12.03.2011 року та за договором №040640200079А від 17.05.2006 року становить з 17.05.2006 року по 26.03.2011 року. Тому відповідачу було нараховане податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки лише за січень, лютий та березень 2011 року в сумі 3 512,33 грн., з урахуванням пені станом на квітень 2011 року у сумі 17,10 грн., податкове зобовязання було збільшено до 3 529,43 грн. Крім того, платнику податку на суми існуючої заборгованості на певну дату автоматично нараховувалась пеня, залишок якої станом на 30.07.2011 року складає 52,79 грн. Отже, загальна сума податкового боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 3 582,22 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав суду клопотання про перенесення розгляду справи у звязку із знаходженням представника у щорічній відпустці з 19.09.2011 по 06.09.2011 року.

Як убачається з матеріалів справи, слухання по справі призначалося кілька разів. Судом вказана причина була визнана неповажною, оскільки відповідач є юридичною особою і перебування одного представника у відпустці не позбавляє цю юридичну особу можливості направити в якості представника будь-кого іншого з працівників.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська промислово-ресурсна компанія “ВІКТОР”зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.10.2005 року за №1 382 102 0000 006118 (а.с.11), знаходиться на обліку у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 03.11.2005 року (а.с.9), в позивача перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, а саме як платник земельного податку (а.с.19).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, мають право, окрім іншого, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХIII Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податкового боргу з податку за землю.

Відповідно до п. 285.1. ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (абз.1 п. 286.1. ст. 286 ПК України).

Згідно п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1. ст. 287 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3., п. 287.4. ст. 287 ПК України).

Відповідно до договорів оренди землі №040640200078А від 17.05.2006 року та №040640200079А від 17.05.2006 року, укладених між відповідачем та Луганської міською радою в особі начальника ЛМР з питань регулювання земельних відносин, відповідач є орендарем земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Луганськ, Лєсной тупік (біля будинку №1).

На виконання вимог Податкового кодексу України 26.01.2011 року ТОВ “УПРК “ВІКТОР”подало до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську податкову декларацію №2486 від 30.01.2010 року в якій самостійно нарахувало податкове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб за грудень 2010 року в розмірі 1329,34 грн. (а.с.17) У звязку з тим, що у платника податків за минулі періоди була переплата у розмірі 0,02 грн., сума нарахованого зобовязання була автоматично зменшена до суми 1329,32 грн. Зазначене податкове зобовязання платник податків частково сплатив у розмірі 935,13 грн., отже сума податкового боргу склала 394,19 грн.

26.01.2011 року відповідач подав до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську податкову декларацію №647, в якій самостійно нарахував податкові зобовязання за січень 2011 року в розмірі 1329,36 грн. та за лютий 2011 року в розмірі 1329,36 грн. (а.с.12). Зазначені суми податкового зобовязання відповідач не сплатив, отже з січня 2011 року за відповідачем утворився податковий борг у сумі 3052,91 грн.

Крім того, згідно податкової декларації №647 від 26.01.2011 року відповідачем було самостійно нараховане податкове зобовязання за березень 2011 року в розмірі 1329,36 грн.

29.04.2011 року ТОВ “УПРК “ВІКТОР”надав до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську уточнюючу податкову декларацію №28536 від 29.04.2011 року, у звязку з зупиненням дії договору №040640200078А від 17.05.2006 року та дії договору №040640200079А від 17.05.2006 року на підставі рішень Господарського суду Луганської області у справах №4/321пд від 24.02.2011 року, №1/11пд/2011 року від 10.03.2011 року.

Згідно довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2011 рік №4548 від 11.04.2011 року, термін користування земельної ділянки за договором №040640200078А від 17.05.2006 року становить з 17.05.2006 року по 12.03.2011 року та за договором №040640200079А від 17.05.2006 року становить з 17.05.2006 року по 26.03.2011 року.

В уточненій податковій декларації відповідачем було зменшено розмір податкового зобовязання за березень 2011 року на суму 869,94 грн. Враховуючи, уточнену податкову декларацію №28536 від 29.04.2011 року позивачем було автоматично погашено податковий борг ТОВ “УПРК “ВІКТОР”на суму 394,19 грн. відповідно до податкової декларації №2486 від 30.01.2010 року. Отже, сума податкового боргу відповідача за січень, лютий та березень 2011 року з урахуванням нарахованої станом на квітень 2011 року пені у сумі 17,10 грн., склала 3529,43 грн.

Також, згідно податкової декларації №647 від 26.01.2011 року ТОВ “УПРК “ВІКТОР”були самостійно нараховані податкові зобовязання за квітень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., за травень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., за червень 2011 року у розмірі 1329,36 грн., однак, зазначені податкові зобовязання були зменшені згідно уточнюючої податкової декларації №28536 від 29.04.2011 року на суми: за квітень 2011 року 1329,36 грн., за травень 2011 року - 1329,36 грн., за червень 2011 року -1329,36 грн. відповідно. (а.с.13-14)

Оскільки, відповідач ТОВ “УПРК “ВІКТОР”протягом строку, визначеного законодавством, самостійно суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатив, за платником податків утворився податковий борг з урахуванням автоматично нарахованої пені загальна сума боргу становить 3 582,22 грн.

Станом на 30.07.2011 податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 3 582,22 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.23-26).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 04.02.2011 року №67 на суму 522,15 грн. (а.с.8). Податкова вимога була вручена відповідачу, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (а.с.8).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, станом на 30.07.2011 року податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, ТОВ “УПРК “ВІКТОР”складає 3 582,22 грн., що також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.6) та довідкою про суми податкового боргу (а.с.9).

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська промислово-ресурсна компанія “ВІКТОР”про стягнення податкового боргу в сумі 3 582, 22 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська промислово-ресурсна компанія “ВІКТОР”(код ЄДРПОУ 33766527, м. Луганськ, кв. Комарова, 26/33) податковий боргу сумі 3 582,22 грн. (три тисячі пятсот вісімдесят дві грн. 22 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 33217812700003, код платежу 13050200, одержувач: УДКУ у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, код отримувача: 24046582, банк: ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26 вересня 2011 року

СуддяО.П. Островська