Постанова № 19200100, 22.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2011 року Справа № 2а-10462/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі мп головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гапоновій І.В.

за участю сторін:

від позивача Яковлева О.І.

від відповідача Лапочкіна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» до ДПІ в м. Красний Луч про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

27 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» до ДПІ в м. Красний Луч про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначив наступне.

В ході інвентаризації, що проводилась на ТОВ «Вугілляпромбуд», вони звернулись до ДПІ в м. Красний Луч з клопотанням №1 від 22.11.2010 року про надання довідки щодо розрахунків з бюджетом. Із отриманої довідки про стан розрахунків з бюджетом від 22.11.2010 року виявилось, що за підприємством рахується заборгованість перед бюджетом за податком на додану вартість в сумі 221467,79 грн. Даних щодо нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в 2010 році у розмірі 220689,00 грн. підприємство не мало, тому звернулося до відповідача з листом №2 від 23.11.2010 року про надання копій документів з приводу даного нарахування.

З даних документів зясовано, що сума у розмірі 218819,00 грн. нарахована позивачем за результатами невиїзної камеральної перевірки ( Акт № 641/15/33366561 від 12.07.2010 року) та відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0002651501/0 вих.№1986/15 від 26.07.2010 року. На решту суми нарахування у розмірі 1870,00 грн. документів на час звернення до суду з адміністративним позовом не надано.

Вважають зазначене податкове повідомлення - рішення неправомірним та винесеним з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідача є посилання лише на пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181, але не визначено на підставі якого саме підпункту здійснено нарахування податкового зобовязання. До того ж, в оскаржуваному податковому повідомленні- рішенні в якості підстави для нарахування штрафних санкцій зазначено пп.17.1.4. п.17.1. ст.17 Законну №2181. Даний підпункт встановлює обовязок платника податків сплатити штраф у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання за підставами, визначеними у пп. «в» пп.4.2.2. п. 4.2. ст.4 Закону №2181. Крім цього, позивачем зазначено, що жодної декларації у вказаний період ТОВ «Вугілляпромбуд» не надавало та в Акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки за № 641/15/33366561 від12.07.2010 року не вказано на підставі якої декларації проведена перевірка, місце для цих реквізитів залишено незаповненим. В Акті також зазначено, що підприємство не подає звітність з 22.04.2009 року, тобто не надає декларацій, що виключає можливість проведення камеральної перевірки.

В Акті зазначено, що на підприємство було виключено 12.07.2010 року з Реєстру платників податку. Також в Акті зазначено, що підприємством порушено п.9.8. ст.9 Закону України «Про ПДВ» щодо проведення умовного продажу товарів та основних фондів, у звязку з чим на підставі декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, було нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 208399,00 грн.

У зв'язку з чим позивач просить визнати неправомірним дії Державної податкової інспекції в м. Красний Луч по складанню податкового повідомлення рішення № 0002651501/0 вих.№1986/15 від 26.07.2010 року та скасувати його.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки остання податкова декларація з ПДВ була надана позивачем 21.04.2009 року. Листом № 8807/15 від 29.06.2010 року посадові особи ТОВ «Вугілляпромбуд» були запрошені до ДПІ в м.Красний Луч для проведення невиїзної перевірки, однак на виклик не зявились, про що було складено акт про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби від 12.07.2010 року. Поштове відправлення у звязку з неможливістю вручення було повернуто на адресу ДПІ. Примірник акта 12.07.2010 року був направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків. 16.07.2010 року зазначене поштове відправлення було повернуто у звязку з неможливістю вручення та працівниками ДПІ був складений акт від 16.07.2010 року про неможливість вручення листа № 9452000164578 відправленого 12.07.2010 року позивачу, в якому знаходився акт № 641/15/33366561 від 12.07.2010 року. На підставі акту № 641/15/33366561 від 12.07.2010 року було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 26.07.10р.

Зазначене податкове повідомлення-рішення 26.07.10р. було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків. Вказане поштове відправлення було повернуто ДПІ 20.08.10р. за закінченням терміну зберігання.

Як встановлено актом від 09.07.2010р. TOB «Вугілляпромбуд» за юридичною адресою не знаходиться. Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 9/571 від 09.02.11р., зазначено що 31.07.09р. та 25.08.10р. до Єдиного державного реєстру було внесено записи щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу TOB «Вугілляпромбуд».

Щодо твердження позивача, про відсутність підстав для проведення невиїзної документальної перевірки за відсутності декларації з ПДВ, пояснив, що відповідно п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Вважає, що твердження позивача щодо неправомірності використання під час невиїзної перевірки даних декларації з податку на прибуток підприємства також є безпідставними.

20.08.10р. було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення та здійснено розміщення податкового повідомлення № 0002651501/0 від 26.07.10р.

на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Просив у задоволенні позовних вимог TOB "Вугілляпромбуд" про визнання неправомірними дій ДПІ в м. Красний Луч по складенню податкового повідомлення рішення

№ 0002651501/0 від 26.07.2010 р. та про скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0002651501/0 від 26.07.2010 р. відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської міської ради 20 квітня 2005 року, про що зроблено реєстраційний запис за №13801440009000238.

Як вбачається з акту перевірки, державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Герегою І.П., проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд».

Результати перевірки оформлені актом №641/15/33366561 від 12.07.2010 року (а.с.11).

В акті перевірки, спеціалістом ДПІ встановлено, що ТОВ «Вугілляпромбуд» не подає звітність з 22.04.2009 року. На підставі вимог п.п.»г» п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про ПДВ» зі змінами та доповненнями підприємство виключено 12.07.2010 року з Реєстру платників ПДВ. Згідно декларації з податку на прибуток за період анулювання в податку К 1/1 табл.1 рахувались залишки запасів у сумі 613406,00 грн. та основних засобів у сумі 428588,00 грн. Однак підприємство при виключені із Реєстру платників ПДВ в порушення абз.17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» не надано декларацію з ПДВ, в якій не проведено умовний продаж товарів та основних фондів.

За результатами перевірки у відношенні ТОВ «Вугілляпромбуд» винесено

Податкове повідомлення рішення від 26.06.2010 року №0002651501/0 за порушення пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181, в якості підстави для нарахування штрафних санкцій зазначено пп.17.1.4. п.17.1. ст.17 Законну №2181, та визначено податкове зобов'язання за основним платежем у розмірі 208399,00 грн., за штрафними санкціями 10420,00 грн., всього 218819,00 грн. (а.с.12).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані здійснювати свої функції , у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до абз."в" п.п.4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону 2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п.7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 документальну невиїзну перевірку даних, заявлених в податковій звітності, податковий орган здійснює протягом 30 днів, наступним днем отримання податкової декларації, з урахуванням п.п.1.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, в якому передбачено, що податковий орган зобов'язаний надіслати суб'єкту господарювання письмове запрошення щодо проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки, та у випадку неявки посадових осіб суб'єкта господарювання протягом 10 днів після отримання цього письмового запрошення скласти акт.

Згідно до п.7.4. розділу 7 Порядку №166 документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених в податковій звітності, податковий орган здійснює протягом 30 днів наступним днем отримання податкової декларації.

Згідно п. 1.2.2 Наказу Державної Податкової Адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій від 18.08.2005р. №350» (далі - Наказ №350), документальною невиїзною перевіркою з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування є перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.3.1 Наказу №350, підрозділи, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість, протягом 30 днів , наступних за днем надходження податкової декларації до податкового органу, проводять документальну невиїзну перевірку.

Аналізуючи вищевикладені норми, суд дійшов до висновку того, що проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки здійснюється виключно після подання такої декларації.

У разі неподання податкової декларації податковий орган, відповідно до Методичних рекомендацій визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами,затверджених наказом ДПА України від 05.07.2002 р. N 312, податковий орган має право визначити суму податкового зобов'язання непрямими методами.

Згідно з п. 2.3 Методичних рекомендацій, за непрямими методами можуть визначатися суми податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і податковий орган не може встановити фактичне місцезнаходження підприємства чи його відокремленого підрозділу, місцезнаходження фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому обов'язок доведення того, що податковий орган здійснив достатні заходи для встановлення місцезнаходження платника податків, покладається на податковий орган;

платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і платник податків чи його посадова особа ухиляється від надання відомостей, передбачених законодавством;

платник податків не подав в установлені терміни податкову декларацію і не веде податкового обліку або не пред'являє первинні документи;

платник податків подав податкову декларацію, але під час документальної перевірки не підтверджує розрахунки, що наведені у декларації, наявними документами обліку.

За непрямими методами визначаються суми податкового зобов'язання виключно у разі відсутності належних документів обліку (первинних документів). Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

В інших випадках застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання не допускається.

Тобто, даним пунктом Методичних рекомендацій чітко встановлений перелік підстав, з яких податковий орган має право застосувати непрямий метод визначення податкового зобов'язання.

Під час розгляду справи, відповідач державна податкова інспекція у м. Красний Луч не довела суду, що платник податків ухилявся від надання відомостей, не веде податкового обліку, не надав на їх запит первинні документи. Крім того, представник відповідача зазначив, що перевірка була проведена на підставі останньої декларації, поданої 22.04.2009 року. Такий порядок отримання відомостей для проведення перевірок чинним законодавством не передбачений.

Крім того, в акті перевірки податковий орган не зазначив перевіряємий період, в який було виявлені порушення (а.с.11).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено та не заперечувався сторонами факт не подання ТОВ «Вугілляпромбуд» податкової декларації з податку на додану вартість з 22.04.2009 року, суд вважає, що у відповідача - державній податковій інспекції у м. Красний Луч не було законних підстави для проведення документальної невиїзної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету суд податку на додану вартість, що потягло за собою прийняття протиправного повідомлення-рішення від 26.06.2010 року №0002651501/0.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для нрийпяітя рішення (вчинення дії); 4)безсторонню (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації:

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення:

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд вважає, відповідач у спосіб не передбачений законом та підзаконними актами провів невиїзну (камеральну) документальну перевірку, та як наслідок прийняв протиправне рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, а тому позовні вимоги є законними та обгрунтованими.

Відповідно до ч.І ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд» до ДПІ в м. Красний Луч про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002651501/0від 26.06.2010 року, прийняте державною податковою інспекцією в м. Красний Луч, про донарахування ТОВ «Вугілляпромбуд» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 208399,00 грн., за штрафними санкціями 10420,00 грн., всього 218819,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ «Вугілляпромбуд» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 кой.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 28 лютого 2011 року.

СуддяЄ.О. Кисельова