Рішення № 19198043, 08.11.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-4208/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Повалій М.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського райсуду м. Одеси 10.03.2011 р. звернулась позивачка ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що 17.06.2008 р. вона надала в борг своїй подрузі ОСОБА_2 15000 доларів США під 3%, терміном на 3 місяці на умовах дострокового погашення. Потім 19.08.2008 р. позивачка позичила ОСОБА_2 3000 доларів США та 04.09.2008 р. ще 2000 доларів США також під 3% терміном на 1 місяць на умовах дострокового погашення. Отримані в позику грошові кошти ОСОБА_2 не повернула, в звязку з цим позивачка звернулась до суду та просила стягнути на її користь суму боргу у загальному розмірі 38090 доларів США з яких: 20000 доларів США основна сума боргу та 18090 доларів США нараховані проценти, що в гривневому еквіваленті становить 304720 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка та її представник за довіреністю ОСОБА_3, підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи, що грошові кошти у ОСОБА_1 брала особисто ОСОБА_2, про що власноруч складала відповідні розписки, кому надалі передавалися нею грошові кошти не стосується правовідносин, що виникли між сторонами, тому просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнала, вказуючи, що грошові кошти вона дійсно брала в борг у ОСОБА_1 та писала особисто розписки від 17.06.2008 р., 19.08.2008 р. та 04.09.2008 р., що зафіксовано технічним звукозаписом судового засідання. Також ОСОБА_2 вказала, що грошові кошти бралися в борг для ОСОБА_4, який потім також писав для ОСОБА_1 розписку про зобовязання повернути їй взяті ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15000 доларів США.

В судовому засіданні встановлено, що згідно оригіналів розписок (долучених до матеріалів справи) складених власноруч ОСОБА_2 :

- від 17.06.2008 р. ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 під 3% 15000 (пятнадцять тисяч) доларів США, на строк 1 місяць, на умовах дострокового повернення. За відмітками на вказаній розписці позичальником ОСОБА_2 сплачено ОСОБА_1 проценти: 17.07.08 р. 2115 грн.; 04.09.08 р. 2000 грн.; 31.10.08 р. 600 доларів США.

- від 19.08.2008 р. ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 під 3% 3000 (три тисячі) доларів США на строк 1 місяць, на умовах дострокового повернення.

- 04.09.2008 р. - ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 під 3% 2000 (дві тисячі) доларів США на строк 1 місяць, на умовах дострокового повернення.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Суд, виходячи з презумпції правомірності правочинів закріпленої статтею 204 ЦК України, вважає, що між сторонами був укладений договір позики, тому між сторонами виникли зобовязальні правовідносини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За вказаними розписками встановлено, що ОСОБА_2 взяла в загальній сумі у борг у ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч ) доларів США.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З урахуванням зазначених в розписці від 17.06.2008 р. сум повернення процентів за отриманою позикою, вбачається, що ОСОБА_2 повернула ОСОБА_1 проценти в загальному розмірі 1100 доларів США (2115 грн+2000=4115 грн.:8,04~500 доларів США + 600 доларів США), в звязку з цим сума нарахованих позивачем процентів на суму боргу зменшується на суму виплати процентів у розмірі 1100 доларів США.

Сума нарахованих позивачкою процентів за позикою (3% з розрахунку розміру та періоду заборгованості) становить 18090 доларів США, та з урахуванням проведеної оплати в розмірі 1100 доларів США, сума боргу за процентами складає 16990 доларів США.

Факт написання розписок особисто нею ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні, при цьому також вказала, що отримані нею грошові кошти в борг від ОСОБА_1 вона передавала ОСОБА_4 тільки після складання ним особисто відповідних розписок про отримання від неї грошових коштів, що також зафіксовано технічним звукозаписом судового засідання від 01.11.2011 р.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 своїми поясненнями підтвердив, що дійсно ОСОБА_2, брала в боргу у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15000 доларів США, розписку про отримання грошових коштів писала особисто. Також йому від ОСОБА_2 відомо, що вона брала в борг у ОСОБА_1 потім ще 5000 (пять тисяч) доларів США. Свідок вказав, що він брав у ОСОБА_2 у борг грошові кошти, про що складав їй відповідні розписки.

Тобто пояснення свідка ОСОБА_4 підтвердили наявність між ним та ОСОБА_2 правовідносин щодо позики.

Судом встановлено, що за рішенням Іванівського райсуду Одеської області від 04.06.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову суму боргу у розмірі 390925грн. (47500 доларів СШАх8,23 грн.=390925 грн.)

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума боргу за позикою у розмірі 36990 (тридцять шість тисяч девятсот девяносто) доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 295920 (двісті девяносто пять тисяч девятсот двадцять) гривень, з яких 20000 (двадцять тисяч доларів США) сума боргу, що в гривневому еквіваленті складає 160000 (сто шістдесят тисяч ) гривень та 16990 доларів США сума боргу за процентами, що в гривневому еквіваленті складає 135920 (сто тридцять пять тисяч девятсот двадцять) гривень - підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

У відповідності до п. А ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито ” із позовних заяв державне мито справляється в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням цього розмір оплати судового збору по заявлених вимогах (на час звернення до суду) становить 1700 грн., судом встановлено, що при подачі позову, позивачка помилково сплатила судовий збір у розмірі 3047 гривень за квитанцією №80252293 від 04.03.2001 р., також позивачка сплатила витрати з ІТЗ у розмірі 120 гривень, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.

Згідно ст. 83 ЦПК України ч. 1 (чинної на час звернення до суду) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому стягненню з відповідачки підлягають 1700 грн.+120 грн. = 1820 грн.

За таких обставин, враховуючи принцип обовязковості виконання зобовязання, принцип недопустимості односторонньої відмови від виконання зобовязання, суд задовольняє позов частково, стягує з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 36990 (тридцять шість тисяч девятсот девяносто) доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 295920 (двісті девяносто пять тисяч девятсот двадцять) гривень, з яких 20000 (двадцять тисяч доларів США) сума боргу, що в гривневому еквіваленті складає 160000 (сто шістдесят тисяч ) гривень та 16990 доларів США сума боргу за процентами, що в гривневому еквіваленті складає 135920 (сто тридцять пять тисяч девятсот двадцять) гривень, а також судові витрати у загальному розмірі 1820 гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Зобовязати Управління державного казначейства у м. Одеса Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23862106, адреса: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 як зайво сплачене - державне мито в розмірі 1347 (одна триста сорок сім) гривень 00 коп., яке було сплачене на рахунок №31413537700007, отримувач платежу: УДК в м. Одесі, банк отримувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, ОКПО: 23862106 - по квитанції № 80252293 від 04 березня 2011 року, через відділення №7 Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк».

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Жуган