РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2011 року Справа № 8/5007/74/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Сініцина Л.М. , судді Олексюк Г.Є. прр секретарі: Юрчук Ю.М.
за участю представників сторін: <Текст >
позивача: ОСОБА_1, довіреність в справі
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.11 р.
у справі № 8/5007/74/11 (суддя Давидюк В.К. )
за позовом Приватного підприємства "Ізяславмолпродукт", м. Ізяслав
до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Житомир
про стягнення 1 164 435 грн. 90 коп.
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2011 року по справі №8/5007/74/11 задоволено позов Приватного підприємства "Ізяславмолпродукт" до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" про стягнення 1 164 435 грн. 90 коп.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" на користь Приватного підприємства "Ізяславмолпродукт"
- 981552,00 грн. - основного боргу;
- 59366,20 грн. - інфляційних;
- 90227,23 грн. - пені;
- 18485,49 грн. - 3% річних;
- 11496,31 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором поставки товару, а саме не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, тому у відповідача існує перед позивачем заборгованість за поставлений товар в сумі 981552,00 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши уточнені розрахунки вказаних зобов'язань, місцевий суд дійшов до висновку, що інфляційні, 3% річних та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийняти рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, якою просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення пені в сумі 90227,23 грн., 3% річних в сумі 18485,49 грн., інфляційних в сумі 59366,20 грн. та прийняти нову рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині або повернути справу на новий розгляд.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, він мав намір звернутися з позовом про визнання недійсним договору б/н від 01.12.2010 р. З цією метою відповідачем було подано клопотання про перенесення першого судового засідання, що було призначене на 16.08.2011 року о 10 год., тим більше, що зазначений час співпав з призначенням розгляду іншої справи за участі відповідача. Однак, суд відхилив дане клопотання і провів розгляд справи, дочекавшись доки закінчиться розгляд іншої справи за участі відповідача, чим порушив процесуальні права відповідача та позбавив його права на звернення з зустрічним позовом про визнання договору недійсним. Не зважив також суд на подані заперечення стосовно дійсності спірного договору.
Крім того, на думку скаржника, договір не є укладеним, оскільки він не підписаний директором, а на пред'явленому позивачем оригіналі договору видно, що замість підпису директора стоїть відтиск штампу-підпису директора Ніколаєва С.С.
Зважаючи на те, що договір б/н від 01.12.2010 р. не підписано особисто директором підприємства, його умови не є узгодженими зі стороною договору, такий договір не може бути визнаний як належний доказ, на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача.
Отже, як вважає скаржник, позивач відвантажив, а відповідач прийнято товар на підставі накладних. Оскільки, в накладних не зазначено термін оплати товару, вважаємо, що позивачем було відвантажено товар без визначення терміну його оплати.
Також, скаржник звертає увагу на те, що зважаючи на те, що термін сплати за товар не визначено, то нарахування штрафних санкцій за його порушення є безпідставним.
Враховуючи те, що дійсно на адресу підприємства надійшла вимога вих.. №68 від 10.05.2011 року про сплату боргу, в термін до 20.05.2011 року, то термін сплати за товар фактично настав тільки 21.05.2011 року. Тому, нарахування будь-яких штрафних санкцій, або інших нарахувань за період до 21.05.2011 року є безпідставним.
Місцевим судом, як зазначає скаржник, безпідставно задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 90 227,23 грн., 3% річних в сумі 13175,22 грн. (18485,49 грн. - 5310,27 грн.=13175,22 грн.) та інфляційних в сумі 55 439,99 грн. ( 59366,20 грн. - 3926,21 грн. = 55 439,99 грн.), оскільки розрахунок має проводитися за період з 21.05.2011 року по 06.06.2011 року, виходячи з суми боргу 1 260 000 грн., та за період з 07.06.2011 року по 20.07.2011 р. (остання дата в розрахунках позивача), виходячи з суми боргу 981 552 грн.
Окрім цього, згідно п. З ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При прийнятті рішення судом не враховано того факту, що основним видом господарської діяльності підприємства-відповідача є випуск молочної продукції, яка є соціально-значимою продукцією і оптово-відпускні ціни на яку підлягають державному регулюванню, що вагомо впливає на фінансове становище підприємства. Судом не враховано непомірно великий розмір нарахованих штрафних санкцій (близько 16% від суми боргу) та той факт, що підприємство-відповідач перебуває в надзвичайно важкому фінансовому становищі та терпить збитки, що підтверджується звітом про фінансовий результат за перше півріччя 2011 року.
Суд першої інстанції не зважив на зазначені норми права та на важкий фінансовий стан відповідача і прийняв рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, чим порушив норми матеріального права.
У письмовому відзиві №26/10-1 від 26.10.2011р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2011р. заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 25.08.2011р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача на розгляд скарги не зявився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2011 року у справі №8/5007/74/11 частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.10р. між Приватним підприємством "Ізяславмолпродукт" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (покупець) був укладений договір від 01.12.2010 року (а.с.9-11).
Пунктом 1.1 договору визначено, що постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупця товар (масло вершкове "Селянське" 72,5% жиру, несолоне), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Термін постачання, кількість та ціна мають узгоджуватись сторонами цього договору при замовленні покупцем товару у постачальника та вказуватися в протоколах погодження цін, що є невід'ємною частиною договору (п.2.2 договору).
Відповідно до п.4.1 даного договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних товаросупровідних документах та протоколі погодження ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 4.3 договору, ціна на кожну партію товару має бути узгоджена сторонами не пізніше ніж за 5 днів до дати відвантаження. До моменту відвантаження узгоджена ціна не може бути змінена. Узгоджена ціна зазначається в супроводжувальних документах або в протоколі погодження цін.
Пунктом 5.1 зазначеного договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів.
Всі розрахунки за товар проводяться в українських гривнях на підставі виставлених рахунків (п. 5.2 договору).
Пунктом 11.2 договору пердбачено, що при недотриманні порядку та строків розрахунків за поставлений товар покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу.
Позивач - Приватне підприємство "Ізяславмолпродукт" виконав взяті на себе зобов'язання по Договору належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 1260000,00 грн., що підтверджується накладними, податковими накладними та довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.13-21) та виставив відповідачеві рахунки-фактури №30 і №29 від 30.12.10р. на оплату за поставлений товар (а.с.12,а.с.17).
Відповідач - Дочірнє підприємство "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" отримав товар (масло) на суму 420000,00грн., що підтверджується довіреністю №1301 від 30.12.2010р. та на суму 840000,00грн., що підтверджується довіреністю №1318 від 30.12.2010р. У відповідності до пунктів 4.1 та 5.1 договору від 01.12.2010 року відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар до 13.01.2011 року. Докази ооплати у відповідності до умов договору в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Дубномолоко" ( первісний борєжник) Приватним підприємством "Ізяславмолпродукт" та ДП "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика"Рейнфорд" ( Кредитор) укладено договір про переведення боргу №18 від 07.06.11р. (а.с.24) в сумі 278448,00 грн. на підставі якого позивач здійснив зарахування взаємних вимог між з ДП "Молочний завод" ТзОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд". Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір підписано та скріплено печатками сторін - 07.06.2011р.
На підставі договору про переведення боргу №18 від 07.06.11р. позивач здійснив зарахування взаємних вимог між з ДП "Молочний завод" ТзОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" в сумі 278448,00 грн.( а.с.28).Взаємні зобов"язання між позивачем та відповідачем припинилися на суму 278448,00 грн. в силу статттей 598,601 ЦК україни.
У зв"язку з виконанням вказаного договору про переведення боргу заборгованість ДП "Молочний заводж" ТзОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" перед ПП "Ізяслівмолпродукт" з 07.06.2011 року становить 984552,00 грн., до 06.06.2011 року включно борг становив - 1.260.000 грн.00 коп.
11.05.11р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) №68 від 10.05.11р. з вимогою сплатити суму боргу, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення (а.с.22-23).
За вказаних обставин, Приватне підприємство "Ізяславмолпродукт" (постачальник) звернулося до господарського суду Житмирської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" 981552,00 грн. - основного боргу, 59366,20 грн. - інфляційних, 90227,23 грн. - пені, 18485,49 грн. - 3% річних (згідно заяви про уточнення позовних вимог (а.с.58)).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір від 01.12.2010р.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Нормою частини 2 даної статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як передбачено чч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно до п. 5.1 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів.
Всі розрахунки за товар проводяться в українських гривнях на підставі виставлених рахунків (п. 5.2 договору).
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожний прострочення (п. 11.2. Договору).
Договором від 01.12.10р. передбачено, що позивач має право за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховувати пеню .
З матеріалів справи вбачається, що позивач не дотримав порядку та строків розрахунків за поставлений товар, тому, Приватне підприємство "Ізяславмолпродукт", враховуючи наявність заборгованості станом на 14.01.2011 року в сумі 1260000грн., пеня за період з 14.02.2011 року по 06.06.2011 року ( 144 дні), що становить - 77049,86 грн.; станом на 07.06.2011 року борг становить - 981552,00 грн.пеня за період з 07.06.2011 року по 20.07.2011 року становить - 17923,40 грн. Всього пеня станвить - 94973,26 грн.
Однак, враховуючи, що позивачем 25.08.2011 року подано заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені, проситьь стягнути пеню в меншому розмірі, що становить 90227,23 грн., то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення пені в сумі 90227,23грн.
За приписами ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи видно, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, тому позивачем з основною сумою боргу, пред'явлено до стягнення втрати від інфляції за період січень- червень 2011 року в сумі 59366,20грн.
Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо нарахування інфляційних збитків в сумі 59366,20грн. за період січень- червень 2011 року. в т ч.: за період з січня по травень 2011 року ( 105,5%) на суму боргу - 1260.000,00 грн., що становить 69300,00 грн.; за період червень 2011 року( 100,4%) на суму боргу - 981552,00 грн., що становить 3926,20 грн.
Колегією суддів перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що за період з 14.01.11р. по 06.06.11р. ( 144 дні) сума 3% річних на суму боргу 1.260.000,00 грн. становить 14912,87 грн.замість 15016,44 грн.
Таким чином, місцевий господарський суд безпідставно стягнув з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" 3% річних в сумі 103,56 грн. (15016,44 грн.-14912,87 грн.) за період з 14.01.2011 року по 06.06.2011 року.
Щодо нарахування 3% річних за період з 07.06.2011 року по 20.07.2011 року на суму 981552,00 грн., що становить 3469,05 грн., то даний рорахунок в цій частині є обгрунтованим.
Окрім того, судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача (скаржника) щодо неукладення договору від 01.12.2010р., оскільки це спростовується тим, поставка товару відбувалася в період дії договору від 01.12.2010р., відповідачем вказаний товар прийнято та здійснено часткову проплату за нього.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Тому, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
За приписами п.3 ч.1 статті 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Отже, оскільки господарський суд Житомирської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" 3% річних в сумі 103,56 грн. за період з 14.01.2011 року по 06.06.2011 року.
Відповідно до ст.49 ГПК України, в зв"язку з частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню державне мито в сумі 10,32 грн. за подачу апеляційної скарги .
Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103, п.3 ч.1 ст.104, 105 ГПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" задоволити частково.
Рішення господарського суду Житомирської області від 25.08.2011р. у справі №8/5007/74/11 скасувати в частині стягнення 3% річних в сумі 103,56 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення: "В стягненні 3% річних в сумі 103,56 грн. відмовити".
В решті рішення залишити без змін.
3.Стягнути з Приватного підприємства "Ізяславмолпродукт" (30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 33, код ЄДРПОУ 36334993) на користь Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, код ЄДРПОУ 32176931) 10 грн.32 коп.державного мита за подачу апеляційної скарги.
4.Доручити видачу наказу господарському суду Житомирської області.
5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
6.Справу направити до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Олексюк Г.Є.
01-12/15665/11
Судове рішення № 19181704, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 09.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/5007/74/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: